Фото: OpenTV
Нерестова заборона - не єдине табу для рибалок-любителів
У квітні стартує нерестова заборона на вилов водних біоресурсів. Порушникам цієї заборони загрожують суттєві фінансові покарання.
Легка здобич
Для створення сприятливих умов проходження нересту з 1 квітня 2024 року на переважній більшості рибогосподарських водних об’єктів України розпочинається щорічна весняно-літня нерестова заборона на вилов водних біоресурсів. Проте на Дніпровському водосховищі заборона розпочнеться з 5 квітня, а на Київському, Канівському, Кременчуцькому та Кам'янському - 8 квітня.
"Риболовля у цей період дозволяється лише з берега за межами нерестовищ гачковими знаряддями вилову з кількістю гачків не більше двох на рибалку або спінінгом з однією штучною приманкою. Водночас під час нересту забороняється пересування на водоймах всіх транспортних засобів чи моторних суден (за винятком установлених суднових ходів), за виключенням суден, які використовуються органами рибоохорони та іншими уповноваженими органами державної влади. Забороняється також здійснення промислового рибальства та підводного полювання",- повідомили у Державному агентстві України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Держрибагентстві).
За недотримання зазначених вимог передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності, а також - відшкодування завданих рибному господарству збитків. Рибоохоронці агентства у цей час здійснюють контроль на водоймах у посиленому режимі.
"Потужний природний інстинкт нересту стає у риб головним, він приглушує рефлекси самозбереження. У цей час риба може стати легкою здобиччю для браконьєрів. Сьогодні, в умовах війни, коли російські окупанти і так повсюдно знищують життя наших рибних популяцій, дуже важливо надати рибі можливість спокійно віднереститися. Тому закликаю усіх відповідально ставитися до нерестуючої риби та дотримуватися встановлених обмежень",- наголошує очільник Держрибагентства Ігор Клименок.
Браконьєр платить двічі
Нерестова заборона - не єдине табу для рибалок-любителів. Окрім неї, в будь-яку пору є обмеження й у кількості добового улову (риби 3 кілограми + одна особина, раків - 30 штук), а також - знаряддях вилову: дозволяється використовувати вудки всіх видів із загальною кількістю гачків не більше п’яти на особу та спінінги з берега або човна.
Карають порушників досить лояльними поки що штрафами, а злісним браконьєрам загрожує навіть кримінальна відповідальність. Окрім того, за кожну виловлену рибину потрібно відшкодувати завдані державі збитки - так звані, такси, розміри яких досить суттєві.
Наведем приклад браконьєрської історії з Одеської області, про яку стало відомо на початку лютого. Як повідомили в Ізмаїльському районному відділі поліції, під час спільного патрулювання озера Катлабух співробітники водної поліції з Одеським рибоохоронним патрулем та прикордонниками виявили трьох жителів Ізмаїльського району, які у спеціальних костюмах витягували з водойми заборонене знаряддя лову з біоресурсами.
Викликана на місце події слідчо-оперативна група вилучила у правопорушників сім ятерів та незаконний улов: кілька сотень раків загальною вагою вісім кілограмів і кілька десятків рибин, серед яких були карась, щука, плоскирка та окунь. Біоресурси у якості речових доказів правоохоронці передали на зберігання спецпідприємству.
За попередніми підрахунками фахівців-екологів, рибалки завдали державі збитків на суму майже 870 тис. грн. Проте це ще має встановити суд. Також у судовому порядку ухвалюють і покарання.
"За даним фактом дізнавачі територіального підрозділу поліції внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України. Йдеться про незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду. В рамках провадження призначено судово-екологічну експертизу, якою буде встановлено точний розмір заподіяної державі шкоди. Після проведення необхідних слідчих дій та отримання висновку експерта вирішуватиметься питання про повідомлення фігурантам про підозру. Їм загрожує штраф від 17 до 51 тис. гривень або обмеження волі на строк до трьох років",- розповіла начальник сектору дізнання Ізмаїльського районного відділу поліції Наталія Мариморович.
Компенсація за стерлядь - 48 тис. грн, за форель - понад 7 тисяч
Отже, штраф - це фінансова санкція, яка накладаються на порушника правил рибальства або інших актів законодавства щодо охорони водних біоресурсів. Розміри штрафів передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Штрафні санкції можуть застосовуватись і за Кримінальним Кодексом відповідно до статті 249 ККУ у випадку завдання істотної шкоди рибним запасам.
Нині діючі санкції - це штраф від 340 до 680 грн (від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходу громадян) і конфіскація знарядь лову, засобів скоєння правопорушення та незаконно здобутих водних біоресурсів. Якщо риби наловили у значних, промислових обсягах, то штраф значно збільшується - до встановлених судом розмірів. А в недалекому майбутньому штрафи для браконьєрів можуть суттєво зрости: уряд пропонує посилити відповідальність за порушення правил рибальства, охорони водних біоресурсів та інших порушень законодавства у сферах рибного господарства та аквакультури. В парламенті вже зареєстровано відповідний законопроєкт № 10433.
Разом з тим сплата штрафу не звільняє порушника від матеріального відшкодування нанесених рибному господарству збитків. Усі фінанси від санкцій за порушення правил любительського рибальства, згідно з Бюджетним кодексом України, ідуть до державного та місцевих бюджетів тих адміністрацій, на території яких скоєно правопорушення.
Відповідно до встановлених у вересні 2023 року Кабміном нових такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного вилову, відшкодування за один екземпляр таке:
- лин - 1598 грн;
- лящ - 1649 грн;
- окунь - 3162 грн;
- щука - 3468 грн;
- судак - 3587 грн;
- товстолоб - 3638 грн;
- білий амур - 3638 грн;
- сазан - 3706 грн;
- сом - 5117 грн;
- форель - 7225 грн.
Відшкодування за кожного рака (у час заборони на їхній вилов або коли їх наловили понад норму в 30 штук на одну особу) становить 3332 грн, а червонокнижна риба, наприклад, стерлядь обійдеться в 48 тис. грн, вирезуб - 10 тис. грн.
Галина Гірак