Хатні робітниці, няні, доглядальниці - вже досить поширена у нас зайнятість. Але відбувається вона переважно в тіні. В Україні вперше провели дослідження серед представників цього невидимого сегменту ринку.
Працівників побільшало, а зарплати поменшали
За експертними оцінками Міжнародної конфедерації профспілок, у світі налічується близько 100 мільйонів мігруючого домашнього персоналу, 83% з них - жінки: няні, хатні робітниці, кухарі та представники інших спеціалізацій. У середньому в різних країнах частка домашніх працівників складає від 4% до 12% від загального числа найманих працівників. А за даними Державної служби статистики України, у нас їх налічується близько 162 тисяч, та про них мало що відомо. Дослідження умов праці домашніх працівників відкрило завісу таємничості.
"Багато років домашні працівники (няні, прибиральники, доглядальники) залишалися невидимими для держави. Їхня праця не врегульована на законодавчому рівні та є переважно неофіційною. Згідно з даними нещодавнього соціологічного дослідження щодо реалізації прав у сфері домашньої праці, 59% домашнього персоналу в Україні працюють неофіційно. Більшість з них, 84%, - жінки",- зазначаєІнна Кудінська, юрист ГО "Трудові ініціативи", на замовлення якого проведено опитування компанією Research.ua.
За її словами, дослідження показало зневіру значної кількості цих працівників у державних інститутах. Причиною може бути недостатня комунікація уповноважених органів у цій сфері. Легалізація праці сектору домашньої роботи, який загалом залишається тіньовим, є ключем до подолання багатьох негативних явищ, якими є як незахищеність тих самих працівників, так і забезпечення стабільного функціонування цієї сфери.
"За час повномасштабного вторгнення кількість працівників в секторі домашньої праці збільшилась, адже багато українців, які втратили роботу чи змушені були переїхати в інші регіони, почали працювати саме як домашні працівники. Загалом війна вплинула і на рівень заробітків домашніх працівників - 60% тих, хто працює неофіційно, вказали на зменшення рівня заробітної плати", - додає Інна Кудінська.
"Живі" гроші, гнучкий графік, але без відпустки
В опитуванні взяли участь 450 респондентів віком від 18 років, які працюють в одній або кількох сферах домашньої зайнятості: 200 з них надають послуги з прибирання, приготування їжі, ведення домашнього господарства тощо; 211 - няні та гувернантки/гувернери; 146 - доглядальниці. Серед учасників опитування 46% мають повну вищу освіту, 18% - бакалаври.
Згідно з результатами, з 38% домашніх працівників, чия праця оформлена документально, більшість працюють за трудовим договором (22%), частина за цивільно-правовим (12%) і на підставі договору з агентством (5%).
Незважаючи на скептичні оцінки респондентами офіційного працевлаштування, більшість з них погоджується з тим, що воно дасть гарантії дотримання трудових прав (73%) та допоможе збільшити пенсію (64%). У той же час понад 50% - побоюються, що офіційне працевлаштування збільшить вартість послуг і зменшить дохід через необхідність сплачувати податки.
"… я ні від кого не залежна. Що заробила, те й заробила. А робота завжди є, навіть доводиться відмовляти",- сказала учасниця опитування Любов, яка працює доглядальницею.
Серед переваг домашньої праці учасники виділяють такі: "живі" гроші, гнучкий графік, самостійне планування робочого часу і визначення пріоритетів. Серед недоліків - рутинна робота та надмірні фізичні навантаження. Багато прибиральниць та нянь або гувернанток відзначили, що їхня праця не відрізняється від "звичайної маминої роботи".
Повномасштабна війна вплинула і на сектор домашньої праці. Як показало дослідження, багато внутрішньо переміщених осіб або тих українців, які втратили роботу внаслідок війни, перекваліфікувалися в домашній персонал. Люди, які раніше були вчителями у школі чи викладачами в університеті стали нянями, гувернантками та приватними тьюторами (репетиторами). Більшість, 63% опитаних, які працюють неофіційно, та 43%, праця яких офіційно оформлена, відзначили зменшення доходів під час війни.
Також дослідження показало, що:
- 59% респондентів стикалися з повною або частковою невиплатою винагороди за виконану роботу;
- кожного четвертого роботодавець заохочує до понаднормової праці без додаткової оплати;
- понаднормова робота та робота у вихідні оплачується переважно за збільшеним або подвійним тарифом, але 45% за таку роботу платять як зазвичай;
- 47% опитаних мають можливість взяти від 10 до 27 днів відпустки на рік, але 49% з них роботодавці її не оплачують;
- 62% респондентів вважають свою роботу такою, що приносить дохід, а 80% вважають її також важливою і корисною для суспільства;
- понад 60% опитаних нічого не знають про профспілки чи професійні асоціації, які б допомагали домашнім працівникам;
- 74% респондентів вказали, що звернулися б до професійної асоціації чи профспілки, якби вона допомагала в працевлаштуванні, надавала юридичну підтримку та була платформою для обміну досвідом і обговорення конфліктів з роботодавцями.
20 тисяч на місяць та прибирання під наглядом господарів
Учасники опитування розказали й про те, як з ними розраховуються роботодавці. Наприклад, Віра, у якої стаж у цій сфері - 8 років, має сім постійних клієнтів, всі до неї звернулися за рекомендаціями. Працює вона 6-7 днів на тиждень по 6-8 годин. Розрахунок - за кожне прибирання, а загалом виходить 20 тис. грн на місяць.
Катерина, стаж якої - теж 8 років, за роботу 5 днів на тиждень з 8:00 до 16:00 в одній заможній сім’ї отримує по 1 тис. грн в день, розраховуються з нею наприкінці кожного тижня, загалом виходить 20 тис. грн на місяць.
У Оксани стаж 7 років. Вона прибирає у кількох господарів. Це "хазяйка", яка об’єднує роботодавців, пов’язаних з нею родинними зв’язками. Сама та жінка живе разом з сином, другий її син мешкає поруч в окремій квартирі та має два коти й собаку, та ще її мама, котра теж живе в іншому помешканні. До повномасштабного вторгнення на обслуговуванні була ще й сестра "хазяйки", але зараз вона виїхала до Польщі. Робота займає три дні по 5-6 годин. Розрахунок - за кожне прибирання, загалом 4,5-5 тис. грн щомісяця.
Наталя зі стажем 5 років має трьох постійних замовників, всі вони звернулися до неї за рекомендаціями. Їй часто доводиться працювати у вихідні, коли господарі вдома, адже генеральне прибирання має відбуватися під наглядом замовника. Робота займає 3 дні на тиждень по 6-7 годин. Розрахунок - за кожне прибирання, щомісяця виходить по 10-12 тис. грн.
Варто додати, що вже 36 країн світу ратифікували Конвенцію Міжнародної організації праці №189, яка стосується домашнього персоналу. Україна поки що цього не зробила. Але наприкінці 2023 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні та підготувала до другого законопроєкт №5695 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання праці домашніх працівників". Цей документ, зокрема, пропонує додати нову главу до Кодексу законів про працю щодо домашнього персоналу та визначити поняття домашньої праці та домашніх працівників, закріпити їхній правовий статус та особливості правового регулювання його, передбачити обов’язкові умови трудового договору з цим персоналом. Окрім того, пропонується звільнити роботодавців цих працівників від сплати ЄСВ та передбачити добровільну участь самих надавачів послуг у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Галина Гірак