Незабаром офіційно стартує туристичний сезон в Межигір’ї, яке торік перейшло до державної власності і набуло нового статусу - парку-пам’ятки.
Повернули картини, меблі, авто
Історія "Межигір’я" впродовж віків мала досить драматичні сторінки. Одна з останніх - пов’язана з втечею звідти "нелегітимного" під час буремних подій 2014 року. Невдовзі після того, як він звільнив резиденцію, відповідальними за збереження майна парку стали представники громадської організації "НПУ "Межигір’я". А минулого року цей комплекс, згідно з ухваленим Верховною Радою законом, повернули до державної власності та створили новий об’єкт природно-заповідного фонду - державний парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
Такий статус отримують визначні та дуже цінні парки. Насамперед, для того, щоб забезпечити охорону та збереження важливих для держави територій, та використовувати такі об’єкти в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях. Такий статус мають, зокрема, парки "Феофанія" та Маріїнський у Києві.
Кабмін забезпечив законні умови для передачі в управління парку-пам’ятки рухоме майно, що є складовою інфраструктури комплексу і використовується в тепло-, електро-, водопостачанні та водовідведенні. Йдеться про майно, яке знаходиться на державних землях та забезпечує безперебійну роботу держустанови. Також уряд погодив пропозицію АРМА (Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів) і Міндовкілля щодо передачі новоствореному підприємству активи, на які було накладено арешт: картини, автомобілі, меблі, техніку, обладнання тощо. І це, нарешті, відкрило можливості для 100% повернення "Межигір’я" у державну власність.
Туристам на замітку
Вже створена спеціальна адміністрація "Межигір’я", яка опікується оформленням усіх необхідних документів.
"Парк-пам’ятка "Межигір’я" є не тільки цінним зразком садово-паркового будівництва, а й унікальним природним парковим. Новостворена державна установа працює відповідно до нормативно-правових документів і будує роботу парку-пам'ятки фактично з самого "фундаменту": від оформлення земельних ділянок, які визначені законом, перевіркою роботи систем життєдіяльності, обліку рослин, тварин, техніки в парку-пам’ятці - до розробки нових можливостей для масового відпочинку людей на природі. Про дату офіційного відкриття парку-пам'ятки для відвідувачів буде повідомлено незабаром", - зазначив в.о. директора парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Межигір'я" Сергій Юзвенко.
У Міндовкілля вважають, що "Межигір’я" набуває статусу не лише унікального об’єкта, а стає одним з інструментів підтримки економіки України та забезпечить сотню нових робочих місць.
"Це буде місце, яке завдяки відвідувачам наповнюватиме державну скарбницю та працюватиме задля перемоги України над ворогом", - наголосив заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів Олександр Краснолуцький.
До речі, доки адміністрація новоствореного парку-пам’ятника готується до відкриття сезону, волонтери, які з 2014 року опікувалися збереженням майна і влаштовували екскурсії в "Межигір’ї", вже відкрили свій туристичний період, і з 20 квітня щодня чекають на відвідувачів. Вартість квитків для дорослих - 300 грн, для пенсіонерів - 150 грн, для дітей до 7 років - безкоштовно, а старшим семирічного віку - 100 грн. Крім того, в окремі дня діє система знижок, наприклад, щочетверга мешканців Новопетрівців пропускають в парк безоплатно. Працюють пункти прокату велосипедів, самокатів, сігвеїв. Але відвідувачів просять своїх домашніх тварин з собою не брати - вхід з ними заборонений.
Цікаво, що одна структура про іншу нібито нічого не знає: в новоствореній адміністрації кажуть, що їхнє держпідприємство єдине, котре працює в парку-пам’ятці і поки що екскурсії не проводить, а волонтери нібито нічого й не чули про реорганізацію. Можливо, діє якась усна джентльменська угода про перехідний період.
Таємниці монастирського двору
На території сучасного Межигір’я ще від часів Київської Русі існував Межигірський Спасо-Преображенський чоловічий монастир. Але, як припускають історики, у квітні 1786 року за таємним наказом російської імператриці Катерини ІІ його спалили: обитель згоріла вночі після того, як її відвідала цариця. Лише наприкінці XIX століття її відбудували і відновили діяльність, та 1923 року монастир закрили більшовики. Монастир почали використовувати як керамічний технікум, який згодом перевели до Києва.
Збереглися відомості й про те, що 1931 року були знищені всі ікони Спасо-Преображенського собору, що діяв при монастирі.
У 1934 році, коли столицю УРСР перенесли з Харкова до Києва, влада республіки почала підшукувати місце, щоб побудувати там заміську резиденцію для високопоставлених чиновників. Обрали територію зруйнованого Межигірського монастиря. Коли в 1935 році за наказом політбюро знищували весь комплекс споруд, що залишався від монастиря і керамічного технікуму, і підвальних приміщеннях були виявлені рукописні книги. За однією з версій, то була втрачена бібліотека Ярослава Мудрого, яка невдовзі знову зникла: її нібито знищили за наказом НКВС, а може, як припускають деякі джерела, ті рукописи були захоронені на тій же території.
Загалом від древніх монастирських споруд залишилася тільки криниця. А що ховає у собі багата на події земля - невідомо, адже вчених-дослідників туди жодного разу не пустили. Взагалі-то протягом радянського періоду місцезнаходження резиденції приховували від громадськості.
За радянських часів там була резиденція партійних діячів Павла Постишева, Станіслава Косіора, Микити Хрущова та Володимира Щербицького. Кожен "господар" руйнував маєток попередника та зводив новий - на свій смак. Кажуть, що під час німецької окупації там була навіть резиденція рейхскомісара України Еріха Коха, а 6 липня 1991 року -відбулася офіційна зустріч президента СРСР Михайла Горбачова з канцлером ФРН Гельмутом Колем.
В історії незалежної України з 2007 року Межигір’я перетворилося на особистий маєток Віктора Януковича, а з 2014-го там створено громадський парк та "музей корупції".
Галина Гірак