Фото: Getty Images (ілюстративне фото)
За попередніми підрахунками, з вересня 2025 року можуть припинити діяльність 437 гімназій і 59 ліцеїв
В Україні реформують шкільну освіту. Зміни відбуватимуться двома паралельними процесами: з одного боку - оптимізацією, тобто зменшенням навчальних закладів, з іншого - переформатуванням освіти старшокласників.
Можуть припинити існування майже 500 закладів
Необхідність оптимізації мережі навчальних закладів, тобто, закриття невеликих шкіл, в Міносвіти і науки пояснюють тим, що дослідження PISA(Міжнародної програми з оцінювання освітніх досягнень учнів), а також результати ЗНО (НМТ) показують, що учні з сільських шкіл, як правило, мають нижчі навчальні успіхи, ніж їхні однолітки з міст. Тому з 1 вересня 2025 року вирішено не фінансувати коштом освітньої субвенції (цільове надходження з держбюджету коштів на оплату праці педпрацівників) зарплату вчителів у школах із кількістю учнів менш як 45 осіб, а з 1 вересня 2026 року - менш як 60 осіб. Це рішення не стосується початкових шкіл і діятиме тільки на рівні 5-11 класів. Тому місцевим органам самоврядування доведеться вирішувати: або довозити учнів цих шкіл у найближчу більшу школу, або оплачувати працю вчителів малих шкіл із місцевих бюджетів.За попередніми підрахунками, з вересня 2025 року можуть припинити діяльність 437 гімназій і 59 ліцеїв.
Подібне рішення стосовно сільських шкіл уже ухвалювали: з 1 вересня 2016 року з освітньої субвенції не фінансують школи, у яких навчаються менш як 25 учнів.
"У маленькій сільській школі дуже важко забезпечувати достатньо високий рівень навчання, тому ми разом з Міністерством фінансів вводимо обмеження. Розуміємо, що, якщо громади не фінансуватимуть зарплати вчителів з місцевого бюджету, це призведе до закриття частини шкіл. Відповідно діти будуть переведені до більших, опорних закладів освіти, в яких немає класів по 5-6 учнів і які ліпше забезпечені вчителями та засобами для навчання. Для цього потрібно підсилити можливості громад у питанні придбання транспорту для підвезення дітей. І минулого року, і цьогоріч виділяємо на це субвенцію - 1 млрд гривень",- так прокоментував рішення уряду міністр освіти і науки Оксен Лісовий в інтерв'ю Українській правді.
За його словами, вчителів можуть перевести до тих шкіл, куди й дітей, надати їм навантаження. Також є можливості залучення цих педагогів до позашкільної та позакласної роботи. Все залежатиме від активності самого вчителя, його визначення і готовності навчатися і змінюватися.
"Кількість шкіл, де менше 300 учнів - 43% по країні. Це означає, що ці школи не потягне жоден місцевий бюджет. Це шалено дорого, а зараз гроші треба рахувати особливо. З одного боку, ми маємо проблему якісної освіти для дітей, з іншого -шалену диспропорцію в забезпеченні шкіл. Як можна в школі, де навіть немає дітей, для одного 10 класу забезпечити багатопрофільність?", -зазначив освітній омбудсмен Сергій Горбачов у коментарі Новини.LIVE.
На його думку, закриття шкіл у селах процес важкий, але його треба балансувати.
"Це і питання доріг, і шкільного транспорту, і забезпечення позашкільної роботи - якщо дитина відлучилася, а автобус в село через кілька годин. Але я дуже добре розумію, що у маленькій школі дуже важко забезпечити якісну освіту на профільному рівні. Чи школа зберігає село, чи навпаки, це як курка і яйце, незрозуміло, що було раніше. Чи то школа вмирає, коли немає дітей, чи вмирає громада, коли школа закривається. Але вихід один - створювати робочі місця", - додав Горбачов.
Введуть 12-річку, старшокласників розділять
Реформа старшої школи поки що в стадії підготовки, а стартує вона в 2027 році. Перш за все вона передбачає введення 12-річного навчання.
"Майже в усіх розвинутих країнах освіту в школі навчаються 12 (інколи 13) років. 11-річна освіта залишилася в Україні, Білорусі, Росії та Азербайджані. Тобто ця реформа насамперед - це перехід до загальносвітових стандартів", - зазначив заступник міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній в межах швейцарсько-українського проєкту DECIDE - "Децентралізація для розвитку демократичної освіти", передає Укрінформ.
У МОН звернули увагу на те, що зараз лише 35% випускників 9 класу в Україні обирають професійну освіту, тоді як у, наприклад, у Швейцарії, Німеччині та Австрії ця частка доходить до 70%. Більшість країн ЄС випускає понад 50% студентів із професійною освітою, адже цього потребує сучасний ринок праці. Тому і в нашій країні робитимуть певні кроки для того, щоб не менше 45% випускників шкіл обирали профосвіту. Саме для цього відбудуться зміни в системі шкільної освіти.
Плануюється, що з вересня 2027 року сьогоднішнім 4-6-класникам після дев'ятого класу доведеться обирати між академічним та професійним навчанням на останні три шкільні роки. Тобто, школярам доведеться визначитися: готуватися до вишу чи навчатися прикладним професіям.
Звертають увагу й на те, що зараз у старших класах учні відчувають перевантаження через велику кількість навчальних годин і предметів. Проте це не сприяє підвищенню якості освіти, і часто батьки змушені наймати репетиторів для того, щоб підготувати дітей до вступу до вишів. То ж, починаючи з 2027-го, навчальних предметів у старшокласників має стати менше - десь на рівні 11-12-ти. Чиновники навіть запевняють, що тоді діти все встигатимуть вивчити на уроках, і не буде вже необхідності наймати репетиторів.
"Так, учні повинні після 9 класу робити вибір між професійною чи фаховою передвищою освітою і подальшим навчанням в академічному ліцеї, який буде орієнтувати їх на подальше навчання у ЗВО. Якщо ми говоримо про свідомий вступ до закладів вищої освіти, про свідоме обрання професії, нам потрібна 12-річна школа, яка буде профільною", - сказав заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в ефірі телемарафону.
Також, на його переконання, важливо, щоб випускник школи мав не 17 років, як зараз, а 18. Адже ця різниця в 1 рік є неймовірною: на рік старші випускники шкіл здатні ухвалювати більш дорослі рішення стосовно свого майбутнього.
Планується, що вже 2025-2026-му навчальному році буде запущено пілотний проєкт старшої профільної освіти: в кожній області відкриють по одному академічному ліцею і по два - професійні. Нині освітяни в межах швейцарсько-українського проєкту DECIDE шукають оптимальну модель таких ліцеїв та визначають, які саме профілі там мають бути.
Галина Гірак