Фото: Офіс президента України
Безпекові угоди багато в у чому дублюють співпрацю в межах НАТО
Україна продовжує підписувати безпекові угоди з партнерами. Найголовніше: США також готові підписати подібний документ. Але наскільки це допоможе у війні?
Які країни вже підписали безпекові угоди
У липні 2023 року лідери Групи семи спільно з Україною ухвалили декларацію, що стала основою для укладання двосторонніх безпекових угод. Вони, як передбачається, мають гарантувати довготривалу підтримку України до її вступу в НАТО.
Наразі Україна підписала двосторонні безпекові угоди з дев'ятьма країнами, останньою з них стала Латвія. Також наша країна залучила до цих договорів Велику Британію, Німеччину, Францію, Данію, Канаду, Італію, Нідерланди та Фінляндію.
Вже у вечірньому зверненні 1 травня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ займається підготовкою угод про безпекову співпрацю ще із декількома країнами.
"Ми готуємо ще сім нових безпекових документів для нашої держави - двосторонніх безпекових угод, зокрема щодо безпекової угоди зі Сполученими Штатами", - оголосив президент.
Він уточнив, що вже готові проєкти деяких безпекових угод, і висловив сподівання, що вони стануть підтримкою для України в найближчі роки, "на час до вступу в НАТО".
"Наповнюємо драфти угод більш сильними можливостями для України та для нашої спільної з партнерами безпеки. Зрозуміло, що особливий пріоритет - усьому, що дасть більше захисту від російського терору",- зазначив голова держави.
Чим важливі гарантії від Америки
У зверненні 28 квітня Зеленський казав, що мета української сторони полягає в тому, щоб зробити угоду з США найсильнішою з усіх.
"Обговорюються конкретні основи нашої безпеки, нашої взаємодії. Працюємо і над тим, щоб зафіксувати конкретні рівні підтримки на цей рік і на наступні 10 років. Це і збройна підтримка, і фінансова, і політична, і те, що стосується спільного виробництва зброї",- сказав Зеленський.
Він зазначив, що угода має бути справді зразковою, щоб відповідати силі лідерства США.
Безпекові угоди прокоментували і в США. Радник Білого дому з нацбезпеки Джон Кірбі розповів про продовження переговорів щодо гарантій безпеки. Наразі українська сторона зайнята уточненням своїх потреб.
"Незалежно від того, коли ця війна закінчиться, незалежно від того, як ця війна закінчиться, Україна все одно матиме довгий кордон з Росією, і вони все одно матимуть законні безпекові потреби. Сполучені Штати будуть продовжувати їх підтримувати, поки вони уточнюють свої потреби, який вигляд повинні мати ці потреби", - прокоментував Кірбі.
Джон Кірбі підкреслив, що дев’ять інших країн завершили переговори з Україною щодо угоди про двосторонню безпеку.
"Ми всі працюємо над одним і тим же - намагаємося створити те, що можна буде назвати двосторонніми безпековими домовленостями",- сказав представник Білого дому.
Як зазначає директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик, такі гарантії та допомогу в сфері безпеки, яку можуть надати США, жодна інша країна у світі надати не може.
"За обсягом допомоги фінансової, озброєння й дипломатичної допомоги, й розвідувальної, й іншої Америка перевершує будь-яку іншу країну світу й навіть кілька інших великих держав разом узятих. Тому іншого вибору у нас немає, окрім як, зокрема, домовлятися, шукати якісь формати, про нашу підтримку в сфері безпеки з боку США",- сказав експерт в ефірі FREEДОМ.
Експерти зазначають, що угода між Києвом та Вашингтоном діятиме 10 років. Це дуже важливо на той період, поки Україну не візьмуть у НАТО.
Наскільки потужні гарантії безпеки для України
Згідно з опитуванням соціологічної служби Центру Разумкова, яке опублікували 18 квітня, переважна більшість українців вважає, що укладання двосторонніх угод у сфері безпеки допомагає Києву протистояти повномасштабній російській агресії.
На питання про те, чи сприятиме зміцненню України в протистоянні російській агресії укладення двосторонніх безпекових угод, позитивно відповів 81% респондентів. Однозначно підтримують цю тезу майже 44%, решта 37% схиляються до цього.
Втім ці угоди деякі українці порівнюють зі сумнозвісним Будапештським меморандумом. Мовляв, вони так само не мають сили. Але експерти не погоджуються з цією тезою.
Ігор Петренко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру Об’єднана Україна, пише, що існує ряд відмінностей між сучасними безпековими угодами та Будапештським меморандумом.
"У сукупності, ці відмінності підкреслюють більш практичний та цілеспрямований характер двосторонніх угод у порівнянні з Будапештським меморандумом, орієнтований на конкретні сфери співпраці та взаємодію у відповідь на сучасні виклики та потреби України. Крім того, ці угоди ставлять на новий рівень двосторонні відносини країн-підписантів",- пише Петренко в блозі для Ми-Україна.
Він зазначає, що ці Угоди, як й будь-які інші безумовно не є ідеальними.
"Але зміст кожної угоди - це результат мистецтва можливого в тих умовах, які у нас зараз є. Ще 23 лютого 2022 року такі угоди виглядали для нас фантастикою. Тож про це варто теж памʼятати",- пише експерт.
На думку політичного експерта Тараса Загороднього безпекові угоди багато в у чому дублюють співпрацю в межах НАТО.
"Це двосторонні договори з кожною окремою країною, які беруть на себе певні зобов'язання передусім щодо військової допомоги, обміну ВПК та багато чого іншого",- зазначає він в розмові з ТСН.
Експерт вважає, що завдяки цим угодам Україна вже інтегрується до військових структур НАТО.
"Ми вже фактично де-факто в НАТО, лише без 5 статті. Взаємодія розвідок, обмін інформацією, досвідом, озброєнням, спільне виробництво - так це і є НАТО",- вважає Загородній.
Голова аналітично-адвокаційної організації Центр спільних дій Олег Рибачук також порівнює безпекові угоди з тим, що Київ створює довкола себе альянс на кшталт НАТО, однак без славнозвісної 5 статті.
"Це дуже раціональні та правильні дії. Важливо, що ці угоди мають багато спільних речей. Фактично у кожній угоді з кожною країною зафіксовані реальні фінансові зобов'язання щонайменше на 4 роки. Самі ж угоди – на 10 років",- зауважив Олег Рибачук в ефірі 24 каналу.
Крім того, в угодах мовиться про спільне виробництво зброї, а також у них визнано територіальну цілісність України в межах кордонів 1991 року. Жодна з країн, яка підписала угоду, не визнає території, які тимчасово загарбала Росія, її частиною.
"Для Росії все стає зрозуміло. Ця тенденція лише розширюватиметься (підписання з Україною безпекових угод - ред.). У них є багато політичного. Ця угода відрізняється від подібних тим, що створена у нових реаліях - коли світ розуміє загрозу Росії, а Путін більше не є недоторканим. Тому, коли вибудовується такий альянс, він інтегруватиме Україну в європейську спільноту",- пояснив Рибачук.
Валерія Шипуля