G7 вже дуже скоро вирішить долю заморожених російських активів. Але консенсусу у Великій сімці немає, розглядаються одразу декілька варіантів.
Що пропонує Велика сімка
Нагадаємо, 24 квітня президент США Джо Байден підписав схвалений Конгресом законопроєкт Про відбудову економічного благополуччя та можливостей для українців (REPO). Глава Білого дому отримав повноваження застосувати процедуру конфіскації суверенних активів РФ з подальшою передачею коштів до спеціальних фондів: компенсаційного та Фонду підтримки України.
Згодом ці активи за рішенням державного секретаря США можуть бути передані майбутньому міжнародному компенсаційному механізму, використані для відновлення України або ж передані Києву як гуманітарна чи економічна допомога.
Та будь-які кроки можливі лише після підтвердження того, що це "відповідає національним інтересам Сполучених Штатів", а дії скоординовані з лідерами Групи семи.
І як зазначив міністр юстиції України Денис Малюська в ефірі телемарафону Єдині новини, питання конфіскації російських активів буде вирішене на саміті G7 в середині червня.
"У середині червня - 13-15 числа - в Італії відбудеться саміт на рівні лідерів країн Великої сімки, де власне одним з пунктів обговорення і є доля заморожених активів РФ. Власне вся ця активність - новини, публікації, обговорення - це просто зовні в медіа виходить інтенсивна дискусія, яка зараз відбувається в G7 стосовно цього і скоріше за все, дискусія закінчиться десь приблизно до кінця травня. Буде досягнутий якийсь компроміс, який буде оформлений як неформальне рішення країн G7, які потім вони імплементуватимуть у себе в кожній країні", - розповів він.
За словами міністра, Сполучені Штати зробили перший важливий крок, ухваливши норму, яка надає адміністрації США право прийняти рішення про конфіскацію російських активів.
"Повністю, неповністю, тіло активів чи нараховані відсотки - таке право надано і Штати можуть ним скористатись. Вони показали, що юридично це цілком можливо і законно",- наголосив Малюська.
У гіршому випадку, припустив міністр юстиції, країни Великої сімки зійдуться на рішенні про поточне відрахування доходів, нарахованих від російських активів - максимум п’ять мільярдів євро на рік.
Найоптимістичніший сценарій передбачає конфіскацію заморожених російських активів. Інший варіант, який зараз розглядають країни, передбачає вилучення доходів під певну позику, щоб такі доходи, нараховані на 10 років на перед, були виплачені вже зараз одним траншем.
Схиляються до одного варіанту
Погана новина: повної конфіскації заморожених російських активів немає в порядку денному обговорень країн Великої сімки, пише Financial Times. Замість повної конфіскації активів G7 шукає менш радикальні, але більш реальні способи використання коштів.
Євросоюз зараз іде за найбільш консервативним сценарієм, який передбачає поточне відрахування доходів від російських активів на користь України. Йдеться про суму не більше ніж 3 млрд євро на рік, залежно від процентних ставок.
У лютому 2024 року Бельгія запропонувала використати 190 млрд євро, які знаходяться на рахунках в депозитарії Euroclear, як забезпечення під залучення боргового фінансування для України. Але такий варіант пов'язаний з такими ж ризиками, що й повна конфіскація, тож європейські країни виступили проти.
Своєю чергою, США ведуть переговори з близькими партнерами, щоб надати Україні допомогу на суму до 50 мільярдів доларів, пише Bloombergіз посиланням на власні джерела. Витрати ж будуть погашені коштом прибутків від суверенних російських активів.
За словами джерел Bloomberg, США наполягають на укладенні угоди під час зустрічі лідерів G7 в Італії в червні.
За їхніми ж словами, дискусії на цю тему були складними, і на досягнення угоди можуть піти місяці.
Більшість європейських країн виступають проти повної конфіскації активів і скептично ставляться до пропозицій, які, на їхню думку, можуть підірвати стабільність євро або наразити їх на небезпеку відплати з боку Росії.
Очікується, що заморожені російські активигенеруватимуть близько 5 мільярдів євро непередбачених прибутків щороку, і центральним елементом пропозиції США є спрямування цих надходжень на збільшення обсягу підтримки, яку отримує Україна в найближчій перспективі.
Інший варіант передбачає, що союзники випустять облігації на суму близько 50 мільярдів доларів через спеціальний фонд, який буде фінансуватися коштом "несподіваних" прибутків. Оновлені плани передбачають залучення аналогічних сум.
В чому проблеми з конфіскацією активів
Понад 300 мільярдів доларів резервів Центрального банку Росії були заморожені країнами G7 після повномасштабного вторгнення.
Не секрет, що в ЄС завжди боялись юридичних проблем через передачу активів РФ Україні. Ще в лютому перший заступник директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду (МВФ) Гіта Гопінат казала, що Євросоюз має юридично обґрунтувати рішення щодо конфіскації заморожених активів.
"Завжди потрібно бути впевненим, що все, що ви робите, має достатню юридичну підтримку, щоб у вас не було ризиків у майбутньому",- заявила вона.
Прем’єр Бельгії Александр де Кроо на саміті в березні 2024 року заявляв, що використання доходів від заморожених у Європі активів РФ має бути бездоганним з юридичного погляду, щоб уникнути складних економічних наслідків.
"Важливо це робити в умовах макрофінансової стабільності, щоб до процесу не можна було пред’явити юридичних претензій. Необхідно переконатися, що він не призведе до будь-яких макроекономічних наслідків, які складно буде подолати", - сказав де Кро.
У Європейському Союзі бояться різного роду втрат, включно з репутаційними, каже Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник.
"Поки що ще немає єдиного бачення, але вже є політична воля для того, щоб надати ці гроші Україні. Але поки що вони, звичайно ж, хочуть використати саме відсотки, які на
бігають і не належать Російській Федерації вже ніяким чином",- каже він в ефірі FREEДОМ.
Ці відсотки фактично є активом Західного світу, підкреслює Желіховський. Втім, серед країн членів Європейського Союзу ще немає єдиного бачення.
"Справа стосується не тільки використання цих відсотків, а саме цільового призначення. І ми бачимо, що сектор оборони не завжди сприймається позитивно, особливо такими державами, як, наприклад, Ірландія, Австрія, які є нейтральними, не є членами Північноатлантичного альянсу. Вони все-таки ратують більше за те, щоб ці гроші можна було спрямувати на відновлення України, її економіки, її інфраструктури, ніж відправляти фактично на збройні сили, на нашу оборону",- каже експерт.
Денис Малюська зазначав, що з найбільш радикальної позиції щодо конфіскації активів росіян виступають Велика Британія та США. Інші країни стриманіші.
Нагадаємо, Берлін боїться, що це може створити прецедент на позови чи конфіскацію активів уже самої Німеччини в межах репарацій за Другу світову. Проти конфіскації російських активів виступають також Франція та Європейський Центральний банк. Вони переймаються довірою до європейських фінансових інституцій.
Валерія Шипуля