В Європі все частіше лунають заяви окремих країн про те, що вони готові направити власні війська в Україну. Але НАТО, де ці держави знаходяться, різко проти такої ескалації конфлікту.
Хто готовий відправити війська
Про можливість відправлення військ в Україну першим заговорив президент Франції Емманюель Макрон. Це викликало істерику в Кремлі. Днями Макрон заявив, що радий реакції Москви, оскільки вона показує, що його стратегія працює.
Литва доєдналась до пропозиції Франції. Прем'єр-міністерка країни Інгріда Шимоніте заявила, що її країна готова відправити своїх солдатів в Україну з навчальною місією, однак зазначила, що такого запиту поки не було.
А міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс вважає, що відправлення іноземних військ в Україну показало б російському диктатору Володимиру Путіну, що не йому вирішувати, як Захід буде допомагати Києву.
Міністр також підтвердив, що Захід може відправити своїх військових інструкторів до України для навчання ЗСУ.
"Наші війська навчали українців в Україні ще до війни, і ми робили це протягом багатьох років. Тож повернення до цієї традиції може бути цілком здійсненним. Це може стати першим кроком у рамках ініціативи президента (Франції Еммануеля Макрона - ред.)", - зазначив він.
Глава МЗС Литви зауважив, що навчання військових на території України буде "більш практичним", ніж тренування в країнах НАТО.
"Вам не потрібно займатися їхнім транспортуванням. У вас є все, що їм потрібно, прямо тут. Можливо (західні - ред.) інструктори у складі коаліції для навчання українців в Україні, можуть бути захищені системами ППО, що, своєю чергою, означає, що частина українського неба буде захищена засобами ППО",- розповів він.
За словами міністра, цей крок "продемонструє Путіну, що не йому вирішувати, як ми будемо допомагати Україні".
Крім того, Ландсбергіс додав, що литовський парламент вже надав уряду мандат на проведення навчань в Україні, проте краще це робити в рамках більшої коаліції.
Як зазначає Пятрас Ауштравічюс, литовський державний діяч і політик, депутат Європейського парламенту, слова президента Литви свідчать, що в політичній еліті країни є домовленість.
"Я думаю, ця ідея отримає підтримку основних політичних груп і партій у Литві. Можуть бути певні заперечення, але я дуже сподіваюся, що все-таки підтримка буде. Тепер потрібно конкретно визначитися - хто, скільки, з яких питань і коли можуть надсилатися", - каже політик в ефірі FREEДОМ.
Як зазначають аналітики порталу Слово і діло, на сьогодні відправку військ в Україну не виключили в Естонії, Латвії, Литві, Нідерландах, Польщі, Норвегії, Чехії, Фінляндії та Канаді. Здебільшого йдеться про відправлення солдатів у рамках тренувальної місії.
Але багато країн проти того, щоб направляти в Україну війська. І це небажання може втілитися в офіційному документі, який вірогідно приймуть на саміті НАТО влітку.
Що кажуть в Альянсі
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг нещодавно прокоментував готовність Альянсу до введення військ в нашу країну.
"Україна не просить розгортати війська НАТО у себе, але хоче більше підтримки від союзників. Є ризик, що Росії вдасться захопити ще більше території. Щоб зупинити це, ми маємо забезпечити українців боєприпасами й зброєю",- зазначив він.
Він заявив, що НАТО не має наміру розгортати війська в Україні.
"Коли я відвідав Україну минулого тижня, українці не просили про війська НАТО, вони просили більше підтримки",- наголосив генсек.
Але й це ще не все. У виданні Corriere della Sera пишуть, що країни НАТО незабаром можуть затвердити декларацію з відмовою від введення військ в Україну. Видання посилається на проект документу. Зазначається, що його можуть ухвалити на липневому саміті НАТО у Вашингтоні.
Одне із ключових положень проєкту - відмова від введення військ НАТО в Україну. Також планується, що контактна група у форматі Рамштайн перейде від США під контроль штаб-квартири Альянсу в Брюсселі.
Наголошується, що цей крок має практичну причину, оскільки 99% військової допомоги Києву надходить від 32 партнерів Атлантичного альянсу. При цьому є й політичний момент: очікується, що дії західного блоку будуть одностайнішими як в очах громадської думки, так і в очах президента Росії Володимира Путіна.
Але поки що це непідтверджена інформація. Ба більше: видання la Repubblica пише, що НАТО конфіденційно та неофіційно визначило дві "червоні лінії", у разі перетину яких можливе пряме втручання Альянсу у війну в Україні.
Перша передбачає пряму чи опосередковану участь третьої сторони, наприклад, у разі можливого прориву на північному заході України. Друга "червона лінія" стосується військової провокації проти Прибалтики чи Польщі або цілеспрямованого нападу на Молдову.
До слова, представники НАТО вже присутні в Україні, в основному на посадах інструкторів.
Чи очікувати війська союзників в Україні
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що певний контингент представників Північноатлантичного альянсу вже присутній на території України. Мова про інструкторів та спостерігачів.
Керівник безпекових програм центру глобалістики Стратегія ХХІ Павло Лакійчук також каже, що в Україні присутні війська НАТО.
"Щонайменше, є апарати військових аташе всіх держав наших партнерів, які беруть активну участь в обговоренні, підготовці допомоги, яку здійснюють представники Альянсу, безпосередньо навіть в оцінці і плануванні наших операцій. І це великий плюс",- зазначив експерт в ефірі телеканалу КИЇВ24.News.
Крім того, в Україну періодично приїжджає низка військових делегацій від країн-партнерів, які займаються питаннями надання допомоги, планування, підготовки українських воїнів.
"І це теж військовослужбовці Альянсу. Тобто, вони діють вже в нас", - додав Лакійчук.
І навіть у випадку, якщо НАТО, як організація відмовиться від введення військ, є лазівки. Так, Альянс не забороняє двостороннє співробітництво якоїсь з країн-членів з Україною, нагадує військово-політичний експерт Дмитро Снєгирьов.
"Чим можуть зайнятися іноземні військові фахівці? Це і підготовка особового складу Збройних сил України, льотного складу, саперів, розмінування місцевості, розгортання військових госпіталів із персоналом однієї з країн НАТО. Також може йтися про забезпечення логістики, здійснення ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженої бронетехніки та засобів ураження на території України", - каже експерт в ефірі FREEДОМ.
Озброєний контингент умовної Франції може прикривати проблемну ділянку українсько-білоруського кордону, зазначає аналітик. Це допоможе звільнити оперативні резерви ЗСУ, які можуть бути залучені на найпроблемніших ділянках фронту.
"Також іноземний контингент може займатися обслуговуванням систем ППО, наприклад, французьких установок SAMP/Т. Одна батарея - це кілька пускових установок, персоналу що обслуговує потрібно близько 100 осіб на кожну",- каже Снєгирьов.
Радник голови ОП Михайло Подоляк в розмові з 24 каналом назвав головні умови для введення військ НАТО до України.
"Якщо партнери підписують партнерську угоду, що вони готові надати свої збройні сили для ведення оборонної війни, то цю опцію можна використовувати. Уже немає ніякої "червоної лінії". Тому в будь-який момент можна про цю опцію говорити. Головне, щоб була політична воля в країнах-партнерах і, щоб це були не тільки заяви, а чітке розуміння",- сказав Подоляк.
Валерія Шипуля