Путіну не вдалося вмовити лідера Китаю побудувати газопровід до його країни та врегулювати питання з банківськими платіжками.
Під час візиту до Китаю російський диктатор прагнув розв'язати два економічні питання: вмовити очільника Китаю Сі Цзіньпіна
розпочати будівництво газопроводу “Сила Сибіру-2” та врегулювати ситуацію з платежами, які останнім часом масово блокуються китайськими банками через побоювання санкцій з боку США. Чому для нього це так важливо і що відповів Китай.
Сподівання на новий газопровід
Через те, що Європа обмежує постачання російського газу до ЄС, РФ шукає нові ринки збуту. Якщо у 2021 р. російський газ, за інформацією Ради ЄС, забезпечував понад 40% газового імпорту ЄС, то за підсумками минулого року ця частка зменшилася до 8%.
Минулого року доходи “Газпрому” впали приблизно на 30%, що призвело до річного чистого збитку приблизно 629 млрд руб. (6,9 млрд дол.). Це рекордні збитки за останні 25 років. Війна Росії проти України та погіршення відносин із Заходом обмежили діяльність “Газпрому”.
За інформацією Міністерства оборони Великобританії, у РФ сподіваються збільшити прибутки “Газпрому” за рахунок будівництва нової інфраструктури, наприклад, газопроводу “Сила Сибіру 2”.
Як відомо, продаж газу складає левову частину бюджету РФ, тож Росії аби продовжувати війну в Україні конче потрібно мати покупців блакитного палива.
Тому не дивно, що однією з економічних цілей нещодавнього візиту диктатора РФ Путіна до Китаю було намагання вмовити лідера Піднебесної Сі Цзіньпіна розпочати будівництво газопроводу “Сила Сибіру 2”.
В офіційних документах зустрічей російської та китайської делегацій у КНР немає жодних згадок про досягнення угоди щодо “Сили Сибіру 2”. Виходячи з заяв Кремля жодної конкретики в цьому питанні після візиту теж не має.
“Росія могла б постачати газ та нафту до Китаю через Монголію. В одному коридорі можна прокласти і газопровід, і нафтопровід”, - цитує Путіна Reuters.
Водночас про підписання документів не повідомляється. Тож домовленостей немає.
Про те, що договору про будівництво немає свідчить також той факт, що глава “Газпрому” Олексій Міллер навіть не поїхав із Путіним до Китаю. За інформацією Reuters, Міллер під час візиту Путіна до КНР проводив переговори з керівництвом Ірану.
Нагадаємо, Москва вже багато років веде переговори з Пекіном про будівництво газопроводу “Сила Сибіру 2”. В Кремлі підрахували, що він дозволив би прокачувати 50 млрд куб. м природного газу на рік з регіону Ямал на півночі Росії до Китаю через Монголію. Водночас ключові деталі проекту досі не узгоджені.
Китай не бажає інвестувати свої кошти в нову трубу, пропонуючи Росії сплатити багатомільярдний рахунок за будівництво самостійно.
“Пекін дуже добре розуміє, що може диктувати свої умови та перебуває у значно сильнішій позиції, (ніж Росія)”,- пише The South China Morning Post (SCMP), посилаючись на джерело в Москві.
Китай не лише не хоче вкладати кошти у будівництво нового газопроводу, але й вимагає знижок за той газ, який РФ постачає до Піднебесної за працюючим газопроводом “Сила Сибіру”.
“Китай може вимагати глибоких знижок”,- говорить джерело SCMP.
Також відомо, що відмовившись від російського проекту “Сила Сибіру 2”, Китай прискорив будівництво нової гілки газопроводу з Туркменістану. Влада Китаю прискорила спорудження нової гілки газопроводу Центральна Азія - Китай і планує отримувати вдвічі більше газу від Туркменістану. Нова гілка пройде транзитом через територію Туркменістану, Узбекистану, Таджикистану та Киргизстану, після чого перетне китайський кордон на заході.
Платіжки не прийматимуть і далі
Також через побоювання вторинних санкцій Заходу, великі китайські банки перестали приймати платежі в юанях із Росії та почали повертати такі транзакції клієнтам. Серед тих, хто відмовився від російських платежів, - як мінімум вісім кредитних організацій, які займають 13 і 15 місця по капіталізації.
Відмова приймати платежі в юанях ускладнить проведення розрахунків для російських компаній. Ще раніше більшість банків Китаю припинили приймання доларових переказів із Росії, а також почали затримувати розрахунки через додаткові перевірки.
Російський бізнес сподівався, що в результаті візиту Путіна до Китаю цю проблему вдасться вирішити. Водночас виходячи з офіційних повідомлень, особиста зустріч російського диктатора із лідером КНР Сі Цзіньпіном нічого не змінила.
Путін заявив, що “ситуацію з платежами можна вирішити”, водночас очікуваних подробиць бізнес РФ не почув, замість того диктатор сказав, що розуміє китайські банки.
“Зрозуміти мотиви поведінки великих фінансових установ можна - ніхто не хоче зазнавати втрат”, - сказав він.
Також Путін в черговий раз поскаржився на Захід, який, запровадив “нелегітимні санкції”.
У Китаю свої проблеми
Сподівання РФ на економічну допомогу з боку Китаю марні ще й тому, що у Піднебесній теж накопичуються проблеми.
За словами політичного та військового оглядача Івана Яковіни, у Китаї чверть китайських провінцій, по суті, вже банкрути. Країна стоїть на порозі кошмарної глобальної фінансової катастрофи.
“Виходу з цієї катастрофи немає, бо там йде падіння виробництва та попиту, а також дефляція, за рахунок чого різко скорочуються доходи китайських компаній. Експорт падає. У Росії через це виникнуть величезні проблеми”, - каже він.
Мало того, нещодавно США по суті оголосили нову торгову війну Китаю. Президент цієї країни Джо Байден ввів нові мита на велику кількість китайських товарів. Мова йде про електромобілі, медичні товари, сонячне обладнання, металопродукцію, напівпровідники, акумулятори та важливі мінерали. На думку експертів це потужний удар по економіці Піднебесної
“Підняття мит вкрай негативно вплине на експорт Китаю. Тарифи на товари зроблять їх дуже дорогими і їх ніхто не купуватиме. Водночас, Китай мало купує товарів із США, тому відповісти США аналогічними мірами, він не зможе.”, - каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.
Послаблення економіки Китаю може призвести до того, що в нього буде менше коштів на підтримку Росії у війні з Україною.
Вікторія Хаджирадєва