Фото: News Front
Китай не лише сам не поїде на саміт, а й тисне на інші країни, аби його ігнорувати
З наближенням Глобального саміту миру у Швейцарії боротьба за прихильність країн, що "не визначилися" в оцінці причин російсько-української війни та шляхів виходу з неї - вкрай загострилася. То що ж дійсно відбувається?
Схожість та відмінність
З часом стає все більш очевидним, що погляди на те, яким має бути вихід з російсько-української війни, в України та Китаю дуже відрізняються.
Як відомо, обидві країни презентували свої мирні плани. Українську формулу миру президент Володимир Зеленський оголосив ще у 2022 році, з тих пір її десять пунктів не змінилися.
Нагадаємо, вони полягають у радіаційній та ядерній безпеці; продовольчій, енергетичній безпеці; звільненні всіх полонених та депортованих; виконанні Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку; виведенні російських військ з нашої міжнародно визнаної території і припиненні бойових дій; справедливості (міжнародний трибунал та створення механізм компенсації за збитки); припиненні екоциду; недопущенні ескалації; фіксації закінчення віни.
Натомість, позиція Китаю щодо "політичного врегулювання української кризи" (також Мирний план Китаю) - це документ, опублікований 24 лютого 2023 року Міністерством закордонних справ КНР, що відображає точку зору китайської влади на мирне завершення війни Росії проти України.
Він передбачає вже дванадцять пунктів: повагу до суверенітету всіх країн; відмову від "менталітету холодної війни"; припинення воєнних дій; відновлення мирних переговорів; вирішення гуманітарної кризи; захист цивільного населення та військовополонених; забезпечення безпеки атомних електростанцій; зменшення стратегічних ризиків; сприяння експорту зерна; припинення "односторонніх санкцій"; збереження стабільності промислових ланцюгів і ланцюгів поставок а також - сприяння "постконфліктному відновленню".
На перший погляд, все дуже схоже. Хіба що у око впадає відверта зацікавленість КНР економічною стабільністю у світі (пункти щодо зерна, ланцюгів постачання тощо), та стурбованість антиросійськими та вторинними санкціями.
Проте з моменту появи цих планів утекло вже чимало води, а час проявив справжні наміри прагнучих миру країн - не на словах, а у справах.
Як відомо, на Глобальному саміті миру у швейцарському курортному Бюргенштоку, що поблизу Люцерна, делегації Китаю не буде. Принаймні, речниця МЗС Китаю Мао Нін заявила 31 травня, що китайська делегація до Швейцарії на саміт 15-16 червня - не поїде. І це - попри те, що наприкінці січня 2024 року Україна офіційно запросила туди лідера Китаю Сі Цзіньпіня.
"Щодо нашої сторони - ми запрошували не тільки на саміт. Ми багато разів хотіли зустрітися на різних рівнях із представниками Китаю. Я хотів зустрітися з лідером. Я говорив із ним десь рік тому телефоном. Ми говорили про підтримку нашої територіальної цілісності та суверенітету. Наші позиції тоді збігалися", - підкреслив Зеленський на полях конференції Діалог Шангрі-Ла в Сінгапурі 2 червня.
Справжня різниця - у меті та засобах
Тут є дві головні причини. По-перше, Китай виступає за те, що в такому саміті має брати участь і Росія, пише.
"Китай завжди наполягав на тому, щоб міжнародна мирна конференція була визнана як Росією, так і Україною, за рівноправної участі всіх сторін", - цитує Мао Нін сайт Радіо Свобода.
По-друге, Китай не хоче, аби за основу для обговорення бралась виключно українська Формула миру з десяти пунктів.
За інформацією британського часопису The Financial Times, саме про неучасть у Глобальному саміті просив Сі Путін під час останнього візиту до КНР.
Втім Китай не лише сам не поїде на саміт, а й тисне на інші країни, аби його ігнорувати, - обурився Зеленський у Сінгапурі.
"Що стосується Китаю, вони не підтвердили свою присутність на будь-якому рівні. І Сполучені Штати мають контакти з деякими державами та заохочують їх брати участь у Саміті миру. Китай, на жаль, навпаки - працює над тим, щоб країни не приїжджали на Саміт миру. Велика різниця між двома цими позиціями", - підкреслив президент.
Тож недивно, що позиція ще одного сильного світового гравця, Саудівської Аравії (СА), нині сильно нагадує наративи Китаю щодо Глобального саміту і безпосередньо української Формули миру. Можливо, Китай і не має жодного відношення до того, що саудити відмовилися від участі. Але те, як було зроблено відмову, перегукується з позицією КНР, - зауважив доктор політичних наук, експерт Аналітичного центру Об'єднана Україна Ігор Петренко.
"Саудівська Аравія заявила, що вважає неприпустимою участь у саміті, на якому буде відсутня Російська Федерація. Китай у свою чергу називав самі аргументи. Є підозри, що Саудівська Аравія отримала щось суттєве натомість чи то від РФ, чи то від Китаю. Можливо, з боку Російської Федерації це визнання позиції Саудівської Аравії, скажімо, у Судані. Можливо, Китай пообіцяв чимось допомогти в арабському світі. Тобто, це не береться на порожньому місці. І позиція саудитів не визначається тим, що вони співчувають Росії. Це винятково прагматичне питання. Це означає, що десь вони отримали те, що хотіли", - сказав Петренко 3 червня в ефірі телеканалу FREEДOM.
Але це, продовжив експерт, не означає, що СА не зможе змінити всю свою позицію до наступного Саміту світу або приєднатися до імплементації якихось інших положень.
Втім, окрім вузьких економічних інтересів окремих країн, у міжнародній політиці існує ще й кардинальна різниця у підходах.
"Війна на виснаження - це зараз головна мета російського президента Путіна. І, таким чином, саміт буде насамперед зустріччю на підтримку України, її зусиль у протистоянні багаторічній російській агресії. КНР, очевидно, на прохання і за узгодженням з РФ почала справжню боротьбу за те, щоб якщо не зірвати цей саміт, так принаймні применшити його значення, рівень представництва і змінити порядок денний", - заважив на своєму YouTube-каналі відомий український журналіст Віталій Портников.
При цьому він додав, що "за кілька днів до саміту (що виявилося неприємною несподіванкою і для Вашингтону, і для Києва), Китай оприлюднив власне бачення вирішення російсько-української війни". По суті, це замороження конфлікту. І - почав активно пропонувати це іншим країнам Глобального півдня.
"Треба зрозуміти, що для країн Глобального півдня авторитет Китаю, його бачення дипломатичних заходів та присутності на них є набагато важливішим і переконливішим, ніж дипломатичний авторитет самої РФ. Так що можна сказати, що Путін зробив правильну ставку на голову КНР Сі Цзиньпіна", - зауважив Портников.
Втім він підкреслив, що Заходу і цій ситуації потрібно продемонструвати єдність.
"Тому що стає очевидним: найближчим часом про якийсь реальний мирний процес говорити не доводиться. А якщо якісь мирні конференції і будуть відбуватися у майбутньому..., то у рамках, якщо завгодно, якогось "гібридного" формату, що може відбутися вже після закінчення Саміту миру і після проведення якоїсь конференції, ініціатором котрої стане та ж КНР", - резюмував Портников.
Ірина Носальська