Ситуація в енергетиці з вини сусідки-агресора РФ торкнулася кожного українця: всі з нетерпінням чекають ввімкнення світла після тривалих перерв та екстерном вивчають, як виживати без електрики. Що буде далі?
Хто винен у блекаутах
Внаслідок масованих російських атак по енергетиці з початку повномасштабного вторгнення Україна втратила понад половину виробництва електроенергії, генерація Україна впала з 55 до 20 ГВт, - повідомляє газета Financial Times.
Це сталося внаслідок цілої низки цілеспрямованих атак росіян, спочатку зимою 2022-2023 року, й ось нині, ще дужчих.
Одна з найболючіших атак - обстріл 22 березня Дніпрогесу; 25 березня в Укргідроенерго заявили, що для відновлення Дніпрогесу знадобляться роки.
Потім 11 квітня ПАТ Центренерго заявило, що втратило 100% генерації. 22 березня 2024 року окупанти знищили Зміївську ТЕС на Харківщині, захопили Вуглегірську ТЕС на Донеччині. Унаслідок масованої атаки РФ було повністю знищено й Трипільську ТЕС у Київській області.
А 14 квітня заступниця міністра енергетики Світлана Грінчук повідомила, що за два тижні атак Росія знищила результати річних зусиль з ремонту енергооб'єктів України.
Точки загострення
При цьому з’ясувалося, що країні та її мешканцям переносити знеструмлення влітку так само важко, як і зимою. Що робиться для врегулювання ситуації?
24 травня Кабмін затвердив постанову, котра зобов’язує обленерго забезпечити рівномірну та справедливу черговість відключень електроенергії. Згідно з нею, пріоритетне енергозабезпечення матимуть об’єкти критичної інфраструктури, лікарні, військові та мобілізаційні підприємства. Крім того, затверджено перелік критично важливих об'єктів для пріоритетного електропостачання.
Укренерго також зобов'язали забезпечити справедливу та рівномірну черговість розподілу граничної потужності між іншими споживачами. Для цього має розраховуватися гранична потужність й формуватися графіки погодинного відключення електроенергії.
Ліміти формуються так: диспетчерський центр Укренерго аналізує прогноз споживання по країні та відповідно до наявної потужності в енергосистемі розподіляє обсяг дефіциту рівномірно по кожному регіону, повідомляючи про відсоток необхідного скорочення споживання.
Втім, ще є над чим працювати. Різні регіони України мають неоднаковий відсоток критичної інфраструктури тому й ліміти ввімкнення електроенергії відрізняються, - про це заявив голова правління компанії Укренерго Володимир Кудрицький, пояснюючи, чому у різних областях побутовим споживачам вимикають електроенергію на різну кількість годин.
Також на тривалість вимкнень впливають ліміти, виділені на область. За словами Кудрицького, ці два фактори залежать від специфіки кожного конкретного регіону: є області, у котрих сильно розвинена промисловість, наприклад, Дніпропетровщина. У інших регіонах - велика частка споживання обумовлена саме населенням та малими непобутовими споживачами (наприклад, як на Закарпатті).
Врегулювання складної ситуації відбувається не без локальних проблем.
"На Позняках у Києві із електроенергією розгортається суцільна соціальна катастрофа. Електроенергію дають на пару годин вночі та вдень. Позняки - це житловий масив, де будинки обладнані переважно електроплитами. Тобто вимикаються ліфти, а на верхніх поверхах і подача води...", - поділився у Facebookекономіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ.
А білогородський сільський голова Антон Овсієнко, у свою чергу, повідомив 7 червня:
"На жаль, у Київській області графіки відключень не діють. Перерви в електропостачанні досягають 12-14 годин, а на деяких вулицях - до доби. Це призводить до відсутності централізованого водопостачання. Найгостріша ситуація склалася в Білогородці".
Заощадження, імпорт, відновлення
Перевищувати ліміти не можна, оскільки це загрожує роботі енергосистеми та може призвести до масштабної аварії.
Тому прем'єр-міністр України Денис Шмигальпопереджає, що наслідки російських атак на нашу енергетику - довгострокові. Й у наступні роки економія електроенергії має стати частиною повсякденного життя українців.
"Наша мета - економити на всіх рівнях: від великих підприємств до окремих будинків і квартир", - підкреслив він на засіданні уряду.
Прем'єр також наголосив, що ключовий пріоритет - зміцнення енергетики після російських терористичних ударів.
При цьому Кудрицький днями розповів, що тимчасово покращити ситуацію в енергосистемі все-таки вдасться, і вже незабаром: адже в ніч з 7 на 8 червня запрацював додатковий блок на АЕС.
"Ми очікуємо, що в ніч з п’ятниці на суботу увійде в роботу додатковий блок на АЕС,і це на два тижні дасть приємну приварку до потужності, якою ми володіємо по всій енергосистемі. Тобто графіки не зникнуть, але стануть м’якші по всій енергосистемі", - сказав він напередодні в ефірі ток-шоу Українська правда.
Водночас голова Укренерго додав:завдяки виведенню у роботу енергоблока регіони зможуть легше дотримуватись лімітів.
Проте він також акцентував: покращення триватиме тимчасово, оскільки далі буде липень, коли на навантаження енергосистеми впливатиме літня спека.
До речі, у травні 2024 року Україна майже вдвічі збільшила імпорт електроенергії й придбала рекордні 448 тисяч МВт-год. Чим, зокрема, пояснюється й підвищення тарифів для населення.
То чи можна сподіватися, що все це нас врятує? Та що з імпортом може бути не так?
З повідомленням Шмигаля, через російські обстріли Україна втратила 8 ГВт потужності, а максимальна технічна можливість імпорту країни складає 1,7 ГВт. Це означає, що імпорт не дозволяє перекрити втрати.
При цьому Кабмін мав попередньо обговорити з бізнесом план зобов'язати його імпортувати 80% електроенергії, - вказав керівник секретаріату Ради підприємців при КМУ Андрій Забловський.
"Експерти й сам ринок говорять: могло б бути прийнятним, якби показник був не 80%, а не більше ніж 50% імпортної енергії. Бо зрозуміло: імпортувати в такій кількості енергію за ціною значно вищою, ніж наші внутрішні ціни, - неможливо. Тобто, 30–50% імпорту - це поріг, і його треба обговорювати в залежності від різних видів діяльності й секторів", - заявив експерт у коментарі РБК-Україна.
Тим часом у Мінекономіки запевняють: пришвидшили залучення коштів на відновлення української енергетики. Так, Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) виділить Україні 300 млн євро, що допоможе забезпечити стабільне та безперебійне електропостачання, повідомив Шмигаль.
Кошти направлять державним енергетичним компаніям на відновлення потужностей генерації та інфраструктури, а також на будівництво нової децентралізованої генерації.
Ірина Носальська