Як вдалося переконати Угорщину не заважати старту переговорів та якими будуть наступні кроки на шляху України до ЄС.
Бельгійське головування скличе першу міжурядову конференцію 25 червня, як і планувалося. Це означатиме офіційний старт переговорів про вступ України та Молдови в ЄС. Угорщина, яка блокувала досі цей крок раптово змінила думку. Що чекає на Україну далі на шляху до членства в ЄС?
“Білий дим” Угорщини
Угорщина припинила блокувати погодження так званої рамки для переговорів щодо вступу України до ЄС.
“Білий дим! Угорщина більше не блокує переговорну рамку для України (і заодно Молдови). Компромісний текст узгоджено. Україна та Молдова мають офіційно почати переговори про вступ до ЄС 25 червня”, – повідомив кореспондент Радіо Свобода Рікард Йозвяк.
Нагадаємо, наприкінці травня Угорщина заблокувала погодження попереднього варіанту рамки для переговорів про вступ України до ЄС. Приводом для цього стали питання прав угорської меншини. Наразі сусідня країна нарешті розблокувала початок переговорів щодо вступу України в ЄС. У Будапешті пояснили такий крок “виконанням вимог країни”.
“Наша позиція з самого початку полягала в тому, що повага до прав національних меншин має бути передумовою для будь-якого подальшого прогресу. Деякі держави-члени не хотіли чути про цю умову, але ми чітко дали зрозуміти, що наполягаємо на відновленні прав меншин зберігати свою національну ідентичність, користуватися рідною мовою та навчатися рідною мовою”,- повідомив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.
За його словами, у Брюсселі пройшли гарячі дискусії та було досягнуто низки домовленостей: всі умови Будапешта були включені в рамковий документ для переговорів з офіційним Києвом.
“Тож тепер ми маємо документ з Брюсселя, в якому йдеться про те, що Україна повинна повернути угорцям Закарпаття права, відібрані у них за останні роки”, - резюмував міністр угорського МЗС.
До того, як Угорщина розблокувала початок переговорів,
Єврокомісія 7 червня відзвітувала послам країн-членів про прогрес, досягнутий Україною у відповідності критеріям, необхідним для відкриття переговорів про її вступ до ЄС. Зокрема, в ЄК прийшли до висновку, що Україна вжила заходів у галузі захисту прав нацменшин, виконавши рекомендації Венеційської комісії від червня і жовтня 2023 р. Єврокомісія відзначала, що цей крок завершено, оскільки Венеційська комісія не робила нових зауважень після своїх рекомендацій. Водночас Угорщину кроки України на той момент не задовольнили й двосторонні переговориміж країнами, спрямовані на подальше посилення захисту нацменшин,тривали ще тиждень.
Чому важливо розпочати зараз?
ЄС та України хотіли, щоб переговори про вступ України відбулися до 1 липня не випадково. Адже з 1 липня Угорщина обійме посаду голови Ради ЄС і це дало б їй можливість затягувати процес ще на півроку. Тож факт, що Угорщину переконали не блокувати початок перемовин вступу України до ЄС наприкінці червня дуже гарна новина.
Один з європейських дипломатів казав, що Угорщину намагались переконати, що їй самій вигідно, аби переговори стартували за головування Бельгії, аби не переносити цей процес на головування Угорщини. Не пасла задніх й Україна: вона вела перемовини з сусідньою країню, аби вона не розігрувала карту нацменшин.
Це підтвердив глава канцелярії прем’єр-міністра Угорщини Гергей Гуяш.
“Угорщина веде переговори з українською владою про членство країни в Європейському Союзі”, - говорив він.
За його словами, Будапешт визначив свої мінімальні очікування від України щодо підтримки цього вступу.
Уряд Угорщини вже тривалий час вимагає відновлення мовних прав угорської національної меншини, яка проживає в Закарпатті. Ця вимога є однією з 11 пунктів, які в тому числі озвучив у січні цього року глава МЗС Угорщини Петер Сійярто під час візиту до Ужгорода. Окремо Гергей Гуяш акцентував на побоюваннях, пов’язаних із мобілізацією в Україні. За його словами, угорцям, які проживають на Закарпатті, також загрожує призов на військову службу.
Тож завдяки спільним зусиллям дипломатів країн ЄС та України наразі, представники країн ЄС назвали точну дату старту переговорів.
“Постійні представники країн Європейського Союзу погодили рамки переговорів щодо вступу України та Молдови до ЄС.”, - повідомило бельгійське головування в ЄС.
Воно скличе першу міжурядову конференцію 25 червня, що означатиме офіційний старт переговорів про вступ України та Молдови в ЄС.
Угорщина не вперше змінює думку
Угорщина не вперше протистоїть ініціативам щодо України. Її типовою поведінкою є шантаж задля просування власних інтересів. Зокрема, ЄС пішов на поступки, аби та розблокувала створення фонду допомоги Україні на 50 млрд євро. Будапешт погрожував, що не підтримає виділення Україні 50 млрд євро допомоги, поки ЄС не розблокує усі заморожені для Угорщини кошти. Роками Угорщина блокувала засідання Ради Україна-НАТО і заявляла, що Україні в Альянсі не місце. Перед вирішальним самітом Євроради, на якому розглядали рішення про початок переговорів з Україною щодо вступу в ЄС, прем’єр міністр Угорщини Віктор Орбан неодноразово заявляв, що цьому не бувати. Він говорив, що Україна не виконала всі вимоги для початку переговорів. Однак попри це лідери країни ЄС ухвалили історичне рішення про запуск процесу. Орбан у цей час вийшов із зали засідань, тож участі в голосуванні не брав. Всі інші 26 країн-членів одноголосно були за.
Тоді аби пояснити свій відступ, вінзаявив, що 8 годин намагався переконати інших лідерів ЄС не підтримувати офіційний старт переговорів з Україною, бо це рішення “є несвоєчасним”.
“Але їх не вдалося переконати. Одним із їхніх аргументів було те, що їх 26, а я один”, - сказав він.
Але пригрозив, що є 75 випадків, коли країна зможе зупинити це.
Тож в останні хвилини Угорщина завжди змінювала свою позицію під тиском країн, від яких вона фінансово залежить.
Українські експерти вважають, що Угорщина може лише затягувати якісь рішення щодо України, за які голосують всі інші члени ЄС, але кінець-кінцем змушена погоджуватись, бо у впливових членів ЄС є важелі впливу на неї.
“Угорщина фінансово залежить від впливових членів ЄС, тож вона чудово розуміє, що хоч і може шантажувати ЄС тим, що не голосуватиме за рішення, потрібні Україні, але здійснювати свої погрози їй невигідно”, - каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.
Що далі?
Після міжурядової конференції 25 червня, яка означатиме офіційний старт переговорів про вступ України та Молдови в ЄС, почнуться переговори за 33 секторальними главами вступної угоди.
Переговорна рамка встановлює деякі важливі правила, але далі кожна з них відкривається окремим рішенням Ради ЄС.
У процесі Єврокомісія готуватиме регулярні звіти про прогрес нашої країни, що дасть змогу зрозуміти наскільки швидким є рух України порівняно з іншими державами-кандидатами.
Коли Україна завершить переговори за всіма 33 главами у визначеному порядку і ЄС погодиться закрити усі глави, підтвердивши готовність України до членства – лишатиметься підписати договір про вступ. Звісно, за одностайної згоди усіх членів ЄС.
Паралельно з усім цим в ЄС триває діалог про методологію розширення, тобто про те, як ухвалюються рішення, де потрібна одностайність, а де достатньо згоди кваліфікованої більшості держав-членів ЄС.
Вікторія Хаджирадєва