Україні загрожує дефолт, міжнародні резерви зменшились. Мінекономіки та МВФ погіршили прогнози на поточний рік.
Проблем в українській економіці стає все більше: якщо до 1 серпня Україна не домовиться про реструктуризацію боргу, на неї чекає дефолт. Міжнародні резерви у червні зменшились майже на 3%.
Інфляція пришвидшилась, а курс гривні до долара зростає. Чого чекати далі?
Чи буде дефолт?
Україні до першого серпня потрібно домовитись з кредиторами про реструктуризацію боргу, інакше нам загрожує дефолт.
Оголошувати дефолт для України вкрай не сприятливий варіант, бо він викличе відсутність довіри серед приватних інвесторів до України, як надійного платника боргів. Вони більше не захочуть інвестувати в нашу країну, а це негативно позначиться на темпах відбудови після закінчення війни з Росією.
“Якщо Україна оголосить дефолт, це свідчитиме про тривожну нестачу віри приватних інвесторів у зобов'язання Заходу. У довгостроковій перспективі це може обернутися катастрофою для відновлення країни”, - пише видання The Economist.
Наразі уряд країни після невдалих перемовин в червні поточного року, врахував відгуки інвесторів та ринку та підготував нову пропозицію, яка, на його погляд, є прийнятною для всіх сторін.
Нинішня пропозиція передбачає і варанти, оскільки платежі за ними були включені до важливого аналізу боргової стійкості МВФ. Україна також має намір внести положення про найбільш вигідний статус кредиторів до реструктуризованих облігацій, щоб запобігти нерівним умовам для власників боргу державних підприємств у майбутньому.
Часу для врегулювання ситуації залишилось мало, але, враховуючи нові пропозиції України є надія, що кредиторів вдасться переконати погодитись на реструктуризацію.
“Вони вважають, що угода може бути досягнута найближчим часом”, - повідомило одне з джерел Reuters.
Міжнародні резерви просіли
Міжнародні резерви України (МРУ) у червні зменшились майже на 3%.
“Міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 37 894,2 млндол. У червні вони знизилися на 2,9%”, - повідомляє пресслужба НБУ.
У регулятора пояснили, що такадинаміка зумовлена валютними інтервенціями НБУ для покриття структурного дефіциту валюти на ринку та згладжування курсових коливань, а також борговими виплатами країни в іноземній валюті.
Ці операції були частково компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів та від розміщеннямвалютних облігацій внутрішньої державної позики (валютні ОВДП).
Загалом упродовж червня 2024 р. динаміку міжнародних резервів визначала низка чинників.Регулятор продав на валютному ринку 2 996 млн дол. та викупив до резервів 0,9 млн дол. Отже, чистий продаж валюти НБУ в червні становив 2 995 млн дол.,зменшившись порівняно з травнем на 2,7%.Загалом, на валютні рахунки уряду в НБУ надійшло 2 432 млн дол. За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 445 млн дол. У червні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на 112 млн дол.
Інфляція прискорилась, курс гривні погіршився
За інформацією Державної служби статистики, у червні 2024 р. споживча інфляція в річному вимірі (р/р) пришвидшилася до 4,8% з 3,3% у травні. У місячному вимірі ціни зросли на 2,2%.
“Фактичні темпи зростання цін були близькими до цілі Національного банку 5% та виявилися лише незначно нижчими за прогноз, опублікований в Інфляційному звіті за квітень 2024 р.”–пояснюють в НБУ.
Відхилення від прогнозу насамперед зумовлено динамікою цін на сирі продукти харчування у квітні-травні, падіння яких в річному вимірі виявилося суттєвішим, ніж очікувалося.
Це відображає вплив значних врожаїв минулого року та теплої погоди на початку цього року. Дещо повільніше дорожчало і паливо через нижчу ціну на нафту, ніж передбачалося.
Фундаментальний інфляційний тиск залишався стійким. Показник базової інфляції у червні зріс до 5% з 4,4% у травні. Така динаміка відповідала квітневому прогнозу НБУ.
Її підтримували подальше зростання витрат бізнесу на оплату праці й електроенергію, певне погіршення інфляційних очікувань, зокрема через послаблення обмінного курсу гривні. Стримуючими чинниками були вторинні ефекти від здешевлення сирих продовольчих товарів.
В НБУ зазначили, що ціновий тиск зберігатиметься в наступні місяці передусім через збільшення витрат бізнесу, зокрема на оплату праці та електроенергію, а також вичерпання ефектів значних минулорічних врожаїв та очікуване підвищення акцизів.
Не радує й курс гривні до долара. Готівковий курс долара зростає вже четвертий місяць поспіль. У червні він піднявся на 1,7% – до 40,85 грн.
Кабмін прогнозує подальше зростання курсу долара. Згідно з Бюджетною декларацією, у 2025 р. середній курс зросте на 10% до 45 грн/дол. При цьому у бюджеті на 2024 р. закладено середній курс 40,7 грн/дол. та 42,1 грн/дол. на грудень.
Прогнози погіршено
Міністерство економіки погіршило очікування щодо зростання валового внутрішнього продукту України у 2024 р. з 4,6% до 3,5%.
За підсумком 2024 р. очікується: номінальний обсяг ВВП - 7 485 млрд грн; реальне зростання ВВП на рівні 3,5%.
За розрахунками Мінекономіки, споживчі ціни в середньому за рік зростуть на 5,4%, а у грудні до грудня - на 7,9%.
Крім того, очікується, що середньомісячна зарплата працівників (брутто) становитиме 20 581 грн, а скоригована на інфляцію зросте 12%.
Своєю чергою МВФ теж погіршив прогноз щодо зростання економіки України на 2024 та 2025 рр. Сталося це передусім через наслідки російських ударів про енергетичній інфраструктурі. МВФ очікує, що ВВП України зросте у 2024 р. на 2,5-3,5%. Прогноз на 2025 р. погіршено до 5%.
Крім того МВФ оновив негативний сценарій для України, ґрунтуючись на припущенні, що 2025 р. розпочнеться інтенсивніша війна. У базовому сценарії вказано, що війна закінчиться до кінця 2024 р.
“Негативний сценарій передбачає, що війна завершиться до кінця 2025 р., а шок розпочнеться у третьому кварталі 2024 р. Це погіршить настрої компаній та домогосподарств, знищить темпи повернення мігрантів та спричинить великомасштабну шкоду енергетичній інфраструктурі від атак”,- йдеться у Меморандумі з МВФ.
Могло бути гірше
Причиною погіршення стану економіки України та погіршення прогнозів на майбутнє є війна з РФ, яка набирає обертів.
“Слухайте, війна в країні, найбільший конфлікт у світі з 1945 року. Під час війни люди бідніють. І немає жодного уряду, який помахом чарівної палички взяв і зробив би їх багатшим. Війна – це такий період, коли всі біднішають. Через війну у нас суттєво зросло безробіття та рівень бідності. Це абсолютно передбачувано”, - сказав Данило Гетманцев, голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики в коментарі РБК-Україна.
Водночас і влада, і експерти кажуть, що все могло бути значно гірше.
Україні загрожує дефолт, але країна намагається його уникнути його та домовитись з кредиторами.
“У світі немає жодної країни (за винятком, напевно, лише Макао), яка б не мала державного боргу. Щобільше, “повний” розрахунок за державними боргами насправді відбувається дуже рідко. Саме тому високий рівень боргу сам по собі хоч і є причиною для занепокоєння, але відіграє менш критичну роль, ніж реальний доступ до міжнародних фінансових ринків: поки є попит інвесторів на державні облігації певної країни, рефінансування боргу, тобто “перепозичення”, є справою техніки”, -каже старша наукова співробітниця в Київській школі економіки Олеся Верченко в коментарі Forbes.
Резерви України знизились, проте вони все ще є достатніми для покриття 4,9 місяця майбутнього імпорту, що вважається нормальним показником.
Інфляція зростає, проте не надто високими темпами.
У більшості розвинених країн під ціновою стабільністю вважають підтримку інфляції на рівні від 1 до 3 %. Для країн з ринками, що розвиваються, середньострокова інфляційна ціль є вищою і коливається зазвичай в межах від 4 до 8 %. Ми в умовах війни маємо 5%, тож все не так вже й погано.
Курс долара до гривні підріс. Водночас, на думку, професора економіки Каліфорнійського університету в Берклі ЮріяГородніченко,попри це ми наразі ми маємо макроекономічну стабільність.
“Наразі ми маємо макроекономічну стабільність. Це,мабуть,вперше, коли ми перейшли на плаваючий курс і у нас немає фінансової, банківської та загалом економічної кризи”,- сказав він в інтерв’ю РБК-Україна.
Віктокрія Хаджирадєва