Що стоїть за намаганням Міносвіти зменшити кількість аспірантів в Україні?
В розпал вступної компанії до аспірантури Міністерство освіти України почало змінювати правила навчання, що не дає можливість деяким аспірантам отримати відстрочку від мобілізації. Дії МОН суперечать ухваленому Верховною Радою законопроєкту про посилення мобілізації, де чітко вказано, що аспіранти, як контрактної, так і державної форми навчань мають право на відстрочку. Чому Міносвіти намагається зменшити кількість аспірантів в Україні?
Дії Міносвіти суперечать закону про мобілізацію
Згідно з законом про мобілізацію, відстрочку мають ті, хто здобуває послідовну вищу освіту за денною формою навчання (бюджет та контракт). Водночас під час вступної компанії Міністерство освіти зробило виключення для аспірантів контрактників 2024 р. Їм наказом МОН було обмежено можливість навчатися на денній формі, що позбавляє їх можливості отримати відстрочку від мобілізації. Зміни щодо цієї категорії були ухвалені поспіхом в процесі проведення вступних іспитів. Загалом з початку поточного року таких змін було – 5. Вони стосувалися формату іспитів, предметів, кількості балів.
“Аспірантська спільнота шокована рішеннями міністра освіти і міністерства в цілому оскільки маємо повну дискримінацію. Для людей, які вступали до аспірантури МОН цього року зробило багато процедур і по самих вступних іспитах, і по балах, і взагалі за всіма правилами, які вони запровадили. Правила вступу до аспірантури змінювались навіть під час, коли майбутні аспіранти складали іспити”, - сказав Роман Сергієнко, керівник в Practic Consult юридичні послуги, член Колегії в Міністерство освіти і науки України в ефірі телемарафону.
Не полишає МОН спроб “прорідити” і список аспірантів, які вже навчаються, тих, хто вступив до аспірантури у 2022 і 2023 році.
Спочатку Міністерство просувало ідею Єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ). Від цієї ідеї відмовилися. А зараз керівництво МОНу переконує у необхідності проведення Єдиного державного заліку (ЄДЗ), в межах якого передбачається оцінювання знань англійської мови на рівні B2-C1, а також української мови.
Однак, ні ЄДКІ, ні ЄДЗ не передбачені індивідуальними планами навчання аспірантів, а “насильницьке” їх введення є порушенням закону про освіту. Відповідно дії представників МОНу викликали хвилю обурення та спротиву серед науковців, професорсько-викладацького складу, аспірантів. Дійшло навіть до створення петиції щодо звільнення міністра освіти Оксена Лісового.
За словами Сергієнко, на сьогодні, як йому відомо, планується подавати позови до суду щодо цих дій.
“Я думаю, що вони будуть успішними тому, що видно, що є порушення процедури та дискримінація. Обмежуються ті конституційні права, які не мають обмежуватись під час дії воєнного стану”,– каже він.
Позиція Міносвіти
В Міносвіти вважають, що за останні два роки в Україні різко збільшилася кількість чоловіків, які здобувають другу або третю освіту або ж вступають до аспірантури.
За інформацією Міносвіти до початку повномасштабної війни до аспірантури вступало близько 7-8 тис.людей. Але цього року для здачі Єдиного вступного іспиту (ЄВІ) зареєструвалося 246 189 людей. 79% з них – чоловіки, майже половина яких хоче вступити на аспірантуру. Усього це 91 561 людина.
“Зараз такі цифри виглядають скоріше як аномалія. Аномалія, яка шкодить якості освіти, економіці (фіктивне навчання створює нові схеми та мільйони доларів в тіні), а найголовніше - національній безпеці”, - вважає міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.
Тому, за його словами, розпочалася трансформація системи освіти, щоб вона не була “діркою” для ухилянтів.
Своєю чергою заступник міністра освіти і науки Михайло Вінницький, який є “відповідальним” за систему вищої освіти в Україні теж неодноразово вказував на те, що вища освіта та аспірантура, зокрема, стали популярними завдяки можливості ухилення від мобілізації.
“Цього року вже перевищило 200 тис. з величезною кількістю чоловіків старшого віку, які, очевидно, мають свої причини реєструватися і бажати вступити в освітні програми”,- сказав він в ефірі телемарафону.
Що приховує МОН?
Політику дискримінації окремих груп аспірантів МОН аргументує тим, що під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну кількість аспірантів значно збільшилась. Так, у 2021 р., їх було 7 656, у 2022 р. – 15 072, а у 2023 р. – 18 835.
Водночас Держстат наводить інші дані. Вони свідчать, що у 2010 та 2011 рр. аспірантів було більше, ніж у 2022 р. – понад 34 тис. проти понад 33 тис. А дані за 2006, 2007, 2008 рр. близькі до даних останніх двох років (від 31 тис. до 33 тис.). Це означає, що кореляції між війною та бажанням вчитися в аспірантурі немає.
Не вбачає її й Андрій Мінаєв, кандидат історичних наук, доцент Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
“Я можу говорити про свою спеціальність та свій факультет, так ось у нас приріст відбувся, але не надто суттєвий: минулими роками аспірантів було 2-3, тепер 5-6. Тобто в даному конкретному випадку я б не говорив про настільки суттєве зростання, як про це подейкують”, - каже він.
До того ж варто розуміти, що кількість абітурієнтів, яких може набрати ВНЗ для навчання, регулюється ліцензійними умовами, що затверджує МОН. Ці дані є у відкритому доступі на сайті ЄДБО (Єдина державна електронна база з питань освіти).
Якщо інформація МОН щодо збільшення кількості аспірантів у роки війни вірна, то воно само й допустило цю ситуацію.
Наразі є факти, які суперечать тому, що ріст контрактників у 2023-2024 рр. відбувався в межах ліцензійного обсягу.
Так “Класичний приватний університет”, маючи ліцензійний обсяг підготовки аспірантів (третій освітньо-науковий рівень) в кількості 165 осіб, у 2023 р. мав вже 3 412 осіб, хоча роком раніше лише – 319.
“Класичний приватний університет” ліцензований (дозволений) обсяг прийому доаспірантури- 165 місць; кількість аспірантів - 4 тис. Незрозуміло, чому університет досі не позбавлений ліцензії. Тим часом Міністерство освіти і науки України ліквідовує заклади, які працюють доброчесно в дозволених межах. А також обтяжує додатковими іспитами, не передбаченими законодавством, справжніх аспірантів”,- сказав Микита Андрєєв, адвокат Національної асоціації адвокатів України.
На його думку, Державній службі якості освіти України давно варто цим зацікавитись.
“3 997 людей по факту мінус 165 дозволених дорівнює 3 842. Середня вартість навчання в аспірантурі за рік зараз близько 80 тис. грн. Отже, маємо 307 млн грн, зароблених неправомірно на війні. За один рік”,- каже він.
Щодо факту з “Класичним приватним університетом”, як писав у профільних фейсбук-групах Вінницький, проводиться розслідування. Однак інформація через замовчування Міносвіти не набула широкого розголосу.
Є припущення, що подібні історії є непоодинокими, а МОН намагається їх приховати, оскільки стане відомо, що воно не контролювало вступну кампанію 2022-2023 рр., і допустило понад ліцензійне зарахування аспірантів на навчання.
Відповідно, у представників системи вищої освіти сформувалася думка, що усі наступні дії щодо утисків аспірантів – є намаганням МОН прикрити власну бездіяльність.
Наслідком чого є вказане вище обмеження аспірантам-контрактникам навчатися на денній формі, а також намагання ввести додаткові іспити/заліки для тих аспірантів, які вступили у 2022-2023 рр.
“Постійна зміна правил щодо аспірантури насамперед створює хаос у підготовці наукових кадрів, що, звісно, не сприяє розвитку науки. Намагання постійно вигадувати якісь штучні обмеження, ділити аспірантів на якісь категорії (бюджетників і контрактників, тих, що поступають одразу після магістратури і тих, хто поступає після перерви та ін.) - це, як на мене, по-перше, нагадує якийсь вид сегрегації, коли частину людей за суто зовнішніми ознаками наділяють меншими правами, ніж інших. По-друге ж, це нечесно й несправедливо, бо позбавляє багатьох людей презумпції невинності і апріорі та бездоказово відносить їх до розряду ухилянтів”,- резюмує Мінаєв.
Вікторія Хаджирадєва