Фото: Владислав Содель / Facebook
Ситуація в українській енергетиці після чергової атаки - дуже складна
26 серпня росіяни завдали безпрецедентного ракетно-дронового удару по Україні понад 200 ракетами та безпілотниками. Постраждали енергооб’єкти - почалися відключення світла. Скільки часу може тривати стабілізація енергосистеми?
Руйнування - значні
Повітряні сили ЗСУ повідомили, що під час цієї наймасованішої з 24 лютого 2022 року атаки ворог випустив 127 ракет та 109 ударних безпілотників по 15 областях, з них збили 102 ракети та 99 дронів. За даними ДСНС, загинуло семеро людей, зокрема, двоє померли у лікарні. Постраждало ще 47 осіб, отримавши травми різної важкості, в тому числі четверо дітей. А в Міненерго заявили, що ця атака завдала значних руйнувань енергетичній системі країни.
Міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що ситуація в українській енергетиці після чергової атаки - складна.
"Ця атака - одна з наймасованіших атак саме на енергетику. 127 ракет, 109 дронів було випущено ворогом, багато з них дійсно завдали значних руйнувань енергетичній системі, значних пошкоджень", - зазначила заступник міністра енергетики Світлана Гринчук в ефірі телемарафону.
Тому, за її словами, довелося запроваджувати графіки екстрених відключень, аварійних і планових відключень, щоб вберегти цілісність системи. Їх застосовуватимуть, поки не вдасться стабілізувати роботу енергосистеми.
Гринчук утрималася від прогнозів щодо часу, який для цього знадобиться. Але повідомила, що зараз відбувається оцінка пошкоджень на всіх об'єктах і там, де це можливо, енергетики проводять аварійно-відновлювальні роботи.
"Ми намагаємося робити все, щоб якомога швидше привести до ладу обладнання, об'єкти і стабілізувати роботу енергетичної системи",- запевнила заступник міністра.
Чекатимемо тиждень-два
Метою ворожих ударів по Україні, найімовірніше, було досягнення тотального блекауту в енергосистемі.
Ексміністр палива й енергетики, президент Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї Іван Плачков вважає, що обмеження постачання світла через цю атаку діятимуть десь тиждень-два, якщо не буде подібних масованих атак.
"На жаль, це була одна з наймасованіших атак на енергетичну інфраструктуру. Метою цієї атаки було досягнути тотального блекауту в енергосистемі. Цього не сталося, енергетики швидко і професійно реагували", - сказав Плачков в ефірі КИЇВ24.
Він додав, що для досягнення цієї мети росіяни били по розподільчих системах і системах видачі електроенергії, зокрема вгатили й по Київській ГЕС.
"Були удари по розподільчих системах і системах видачі електроенергії, в тому числі й на АЕС. Був удар і по Київській ГЕС. Там теж частково пошкоджено енергообладнання. Зараз проводять серйозні роботи. Треба відновити схему більш надійно для можливості забезпечення в повному обсязі споживачів", - підсумував експерт.
На думку енергетичного експерта Геннадія Рябцева, ця атака не перша і, на жаль, не остання. Тому говорити про якийсь надзвичайно великий її вплив не варто.
"Його не варто перебільшувати. Так, було нанесено певної шкоди об’єктам енергетичної інфраструктури, але це не є чимось надзвичайним. Вже неодноразово наносилася шкода різним об’єктам енергетики, і ці об’єкти відновлювали свою роботу завдяки зусиллям енергетичних компаній, операторів систем передачі і розподілу. Нинішня атака не виняток. Вона не була більш масованою порівняно з іншими атаками. Більше того, все ж таки нинішню атаку українська енергетика зустріла більш захищеною. Так, не захищеною на сто відсотків, але все одно - більш захищеною порівняно з тими атаками, які відбувалися, наприклад, восени 2022 року чи взимку 2023 року", - зазначив він в інтерв’ю УНІАН.
За словами Рябцева, енергетики відновлять постачання електричної енергії настільки, наскільки це можливо.
"І змінювати свої прогнози щодо того, яким буде вересень-жовтень, я не збираюся. Переконаний в тому, що максимально, що очікує українських споживачів впродовж цих місяців, це одна-дві черги вимкнень. І то не впродовж усієї доби, а, передусім, у пікові години енергоспоживання ввечері", - зауважив експерт.
Він додав, щоз водопостачанням взагалі не буде якихось проблем, тому що як в Києві, так і інших містах України його відновили одразу після атаки. Адже водоканали мають аварійні джерела живлення, які використовують, коли припиняється постачання з основного джерела.
Прогноз подібних атак
Атакуючи країну, ворог намагався ускладнити перетік електроенергії з заходу на схід. Про це повідомив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
"Це схожий сценарій до того, який був у 2022 році. Плюс вони доповнили атаку ударами по певних достатньо великих об'єктах генерації", - пояснив він у коментарі NV.
Він додав, що головне - те, що ситуація контрольована. Блекауту не сталося. Це екстрені відключення по команді, адже руйнування дійсно є значними.
"Це вимушені екстрені відключення, щоб збалансувати енергетичну систему, щоб зберегти її цілісність. І це основне. Тепер Укренерго буде аналізувати ситуацію і думати, яким чином її збалансувати надалі за рахунок вже, мабуть, не екстрених, а переходу поступового до планових відключень", - пояснив експерт.
За його припущенням, нові подібні атаки по енергетичній інфраструктурі України можуть відбутися напередодні виборів у США. Це для того, щоб змусити Україну сісти за так звані "мирні перемовини" до того, як стануть відомі результати президентських перегонів.
Щодо прогнозів з енергопостачання в зимовий період, то найгіршим варіантом може бути знеструмлення до 12 годин на добу, особливо при значному зниженні температури - від 10 градусів морозу.Адже холод збільшує навантаження на енергосистему, змушуючи вдаватися до триваліших відключень.
"Якщо брати не середню температуру, а таку періодичну, коли вона у певний день -10 градусів, це холодна насправді температура і низький рівень температур. Тому я думаю, що буде більше, ніж вісім годин, буде до 12 години і навіть більше", - сказав експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук в ефірі "Ранок.LIVE".
У той же час він наголосив, що такі тривалі перерви в електропостачанні не будуть постійними. Вони залежатимуть від погодних умов. У періоди з вищою температурою навантаження на енергосистему буде меншим, що дозволить скоротити час відключень.
Галина Гірак