Будапешт вслід за Варшавою буде відстоювати інтереси своїх фермерів на рівні ЄС.
Угорщина збереже заборону на ввезення української агропродукції до своєї країни, проте дозволить транзит. Крім того, вона як і Польща, виступатиме за розробку нових правил щодо ввезення українських сільгосптоварів в ЄС на рівні Союзу. Якою є ситуація з нашим експортом зараз та якою може бути надалі?
Лише транзит
“Угорщина усвідомлює, що безперебійність експорту сільськогосподарської продукції надзвичайно важлива для України, оскільки це один із найбільших доходів бюджету для функціонування країни. Однак в інтересах угорських фермерів наша країна продовжує зберігати заборону на імпорт української сільгосппродукції. Водночас перевезення, як і раніше, дозволені, тому українська продукція може потрапити на ринки-одержувачі не тільки морським транспортом, а й наземним шляхом”,- заявив міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь.
Крім того, він сказав, що Угорщина зацікавлена в тому, щоб ЄС розробив правила, що враховують інтереси угорських фермерів.
“Необхідно вести діалог, щоб можна було дати відповідні відповіді на виклики, що стоять перед сільським господарством. Глибше дізнавшись точки зору одне одного, можна ухвалювати виваженіші рішення”,- додав Надь.
Нагадаємо, Брюссель ввів заходи автономної торгівлі (АТМ), дія яких триватиме до 5 червня 2025 р. Це оновлені правила безмитної та безквотної торгівлі агропродукцією з ЄС. АТМ передбачає встановлення квот на деякі агропродукти з розрахунку середнього показника врожаю за другу половину 2021 р та 2022−2023 рр.Введення квот стосується шести видів продукції: цукру, яєць, м’яса птиці, кукурудзи, крупи, меду.
Наразі порогове значення вже перевищено товарамиз України щодо вівса, цукру, яєць, а віднедавна і меду. Єврокомісія запустила так званий автоматичний стопор і ввела тарифи на цю продукцію.
Після закінчення дії АТМ Євросоюз та Україна мають вирішити за якими правилами торгувати надалі.
“Протягом наступних 9−10 місяців Україна та Євросоюз мають визначити параметри торгівлі на період до вступу в ЄС”,- зазначив заступник міністра економіки - торговийпредставник України Тарас Качка.
За його словами, найбільш чутливим питанням є аграрна продукція. На жаль, позиція Угорщини мож стати ключовою в цьому питанні з урахуванням її головування в ЄС, а також через збереження країною деяких обмежень на експорт української агропродукції.
Угорщина наслідуватиме Польщі
Із заяв угорської сторони виглядає, що вона у питанні ввезення української сільгосппродукції до ЄС збирається йти кроками іншої нашої сусідки – Польщі. Саме ця країна є ініціатором розробки нових правил торгівлі на рівні ЄС.
Польща, яка протягом першої половини 2025 р.візьме в Угорщини головування в ЄС, має намір внести зміни до Єдиної сільськогосподарської політики.
“Ми хочемо внести деякі нові зміни до положень Єдиної сільськогосподарської політики. Треба пам’ятати, що Україна має дуже великий виробничий потенціал і є великим експортером зерна, тому необхідно внести зміни до Єдиної аграрної політики, щоб запровадити регламенти, які забезпечили б стабільність окремих сільськогосподарських ринків у Європейському Союзі”,- сказав міністрсільського господарства Польщі Чеслав Секерський.
Він упевнений, що механізм “екстреного гальмування”необхідний, однак при цьому він також розуміє ситуацію, наприклад, Іспанії, яка імпортує зерно з України через своє розвинене свинарство.
“Для нас це проблема, тому що Польща експортує приблизно 12−13 млн тонн зерна, і часто ті самі ринки, на які ми експортуємо, у нас відбирають українські або російські експортери”,-пояснив польський міністр.
По суті, Польща боїться конкуренції з боку України.
Помста Угорщини
Позицію Угорщини щодо української агропродукції вже називають одним з варіантів помсти нашій країні за припинення транзиту нафти російської компанії “Лукойл” до ЄС.
Попри те, що в Угорщині заявляли, що не будуть використовувати ситуацію із забороною транзиту для шантажу, країна сусідка вже знайшла спосіб помститися Україні.
І це не єдиний не дружній крок нашої сусідки на адресу України. Так, нещодавно Угорщина посилила правила для біженців з України. Там набуло чинності рішення уряду, яким право на державну допомогу можуть отримувати тільки біженці з районів України, які безпосередньо постраждали від російського вторгнення. Внаслідок цього тисячі українців в Угорщині можуть залишитися без даху над головою або будуть змушені повернутися на батьківщину.
Нові правила замінять систему, яка почала діяти з 2022 р., невдовзі після початку російського вторгнення. Тоді Угорщина прийняла сотні тисяч біженців з України. При цьому Будапешт надав українцям право на субсидоване житло та соціальну допомогу. Тепер ці привілеї залишать лише за тими, хто приїхав із регіонів, які постраждали від війни.
Як торгує агропродукцією Україна зараз
Попри встановлення квот та введення “механізму екстреного гальмування” наразі Україна добре торгує аграрною продукцією. Так, у липні поточного року порівняно з червнем зафіксовано зростання експорту. При цьому фізичний обсяг експорту в липні на 0,6% менший, ніж в червні.
“9% зростання експорту у липні у порівнянні до червня. Абсолютні цифри, утім, майже по-олімпійські буквально трохи не дотягнули до трьох мільярдів: 2 млрд 969 млн дол.”, - повідомив Качка.
За його словами, головна причина - сезонна перезмінка в аграрних культурах, які експортуються. Обсяги експортованої кукурудзи і далі меншають - 1,56 млн тонн, що на 44,4% менше, ніж в червні і в 2,5 рази менше,ніж в піковому квітні, коли ми експортували 4,1 млн тонн кукурудзи. Натомість маємо збільшення експорту пшениці і ріпаку. Пшениці експортували 1,58 млн тонн, це на 44% більше, ніж в червнітамайже в два рази більше, ніж в липні минулого року. Тоді експортували 823 тис. тонн. Українські виробники також експортували 277 тис. тонн ріпаку, що на 13,5% більше, ніж в липні минулого року. Також відроджується експорт ячменю, експорт якого склав у липня 580 тис. тонн, це майже у два рази більше, ніж в липні минулого року.
Качка каже, що географічний розподіл експорту зберігається: 1,67 млрд дол. (56%) припадає на ЄС, серед держав якого лідерами по купівлі українського є Польща (358 млн), Іспанія (190 млн), Німеччина (178 млн), Нідерланди (147 млн) і Італія (136 млн).
“Експорт до Китаю поменшав на 3,1%, але і далі він є найбільшим з поміж інших (не ЄС) країн світу -175 млн дол. Експорт до Єгипту зріс у липні до червня на 17,5% до 143 млн. Ще більше зростання експорту до Туреччини +32,7% і 134 млн дол. Ну і зовсім гарні показники у торгівлі з Індією +137% і 89 млн дол.”,- каже він.
До топ-10 покупців наших агротоварів не з ЄС увійшли: Молдова (87 млн), Ліван (44 млн), Алжир (39,5), США (39,2 млн), Ізраїль (39 млн), Індонезія (38,5 млн).
Вікторія Хаджирадєва