Україна домовилась про реструктуризацію державного боргу. На яких умовах досягнуто угоду та чому вона так важлива.
Україна досягла остаточної угоди з кредиторами щодо реструктуризації держборгу на 20 млрд дол. до 2029 р. Власники євробондів України ухвалили рішення майже одноголосно. Це означає, що дефолту, який міг би статися якби не вдалося домовитися точно не буде. На яких умовах досягнуто угоду та в чому її користь?
Плюси угоди
Протягом минулих двох років кредитори України погоджувалися призупинити виплати за боргами. Проте, 1 серпня поточного року закінчився мораторій на виплати приватним іноземним власникам облігацій. Тож Україні треба було домовитись про реструктуризацію. Не з першої спроби, алеце було зроблено. В червні кредитори не погодились на пропозиції України, але Міністерство фінансів врахувало їх побажання та склало нову пропозицію, яка їх влаштувала.
За словами прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, пропозицію Міністерства фінансів схвалили понад 95% власників українських єврооблігацій.
“Майже одноголосний рівень підтримки було досягнуто менш ніж за 5 місяців, що дозволило Україні досягти угоди з кредиторами до закінчення дворічної відстрочки платежів. Угода досягнута в такі короткі терміни завдяки послідовній плідній співпраці з нашими інвесторами та міжнародними партнерами”, – пояснили в Мінфіні.
Угода дуже важлива для України. По-перше, якби її не було, в Україні стався б дефолт.
“Угода означає, що дефолту в України ні в серпні, ні в наступних місяців не буде.Ті, хто лякав ним українців помилились, - каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.
По-друге, завдяки угоді, наша країна змогла заощадити кошти.
“Це рішення дозволить заощадити 11,4 млрд дол. на обслуговуванні боргу в найближчі три роки, що зміцнить наш бюджет і дозволить краще фінансувати оборону.”, – заявив Шмигаль.
По-третє, угода підвищить репутацію України, як позичальника. Саме тому МВФ наполягав на реструктуризації. Важливо, щоб кредитори вірили в те, що їх кошти до них повернуться, інакше нових кредитів нам не дадуть.
“Боргова реструктуризація вивільнить необхідні ресурси для оборони та соціальної підтримки під час війни. Угода є обов'язковою умовою забезпечення боргової стійкості, якнайшвидшого повернення на зовнішні комерційні ринки капіталу, збереження макрофінансової стабільності в цілому”,– сказавсголова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
По-четверте, важливо, що уряд домовився не про чергове відтермінування платежів, а саме про реструктуризацію боргу.
“Ми показали людям, які колись нам позичили гроші, що можемо домовлятися. Це потрібно для майбутніх інвестицій”, – сказаласзаступниця директора Центру економічної стратегії (ЦЕС) Марія Репко.
Наразі, за інформацією Мінфіну, зараз процес реструктуризації переходить до фінального етапу – фази розрахунків.
Умови реструктуризації
Досягнута угода передбачає: по-перше, номінальне зниження вартості державного боргу з першого дня дії угоди на 37%, що скорочує його обсяг більш ніж на 8,5 млрд дол. По-друге, - зменшення боргових платежів на 11,4 млрд дол. протягом періоду дії Програми МВФ (скорочення на понад 90%) і на 22,75 млрд дол. до 2033 р. (скорочення на понад 75%),
збільшення середнього терміну обігу єврооблігацій майже на 4 роки (додатково до дворічного збільшення терміну обігу у 2022 р).
Також окремо досягнуто згоду про долю ВВП-варантів (цінні папери, які уряд випустив під час реструктуризації 2015 р.). В новій угоді вказано, що неплатіж за ВВП-варантами не вважатиметься дефолтом. Україна погодилась здійснити виплату за ВВП-варантами в серпні 2024 р. Йдеться про виплату за 2021 р., а також про комісію. Своєю чергою власники варантів погодились на дворічну паузу в обслуговуванні. Загальна сума виплати за варантами становитиме 210 млн дол.
Своєю чергою уряд України пообіцяв відновити частину цього боргу, якщо темпи зростання економіки перевершать очікування МВФ. На решту 63% уряд випустить облігації двох видів.
Крім того, за згоду на проведення реструктуризації Україна пообіцяла кредиторам заплатити спеціальну комісію. Її розмір становить 1,25% від поточної вартості боргу за євробондами (близько 250 млн дол.). Комісію за згоду уряд має заплатити на дату укладання угоди.
Технічний дефолт
Попри те, що фактичного дефолту Україні вдалося уникнути, технічно міжнародні рейтингові агенції знизили рейтинг України до “дефолтного”.
Так, Міжнароднерейтингове агентство Standard&Poor’s (S&P) знизило довгостроковий і короткостроковий кредитні рейтинги України в іноземній валюті до рівня “вибірковий дефолт”- з “CC/C” до “SD/SD”.
Це сталося тому, що напередодні голосування Комітету кредиторів Україна тимчасово припинила обслуговування ВВП-варрантів та деяких інших зовнішніх зобов'язань. Зокрема, Кабінет міністрів 27 серпня прийняв постанову, якою зупиняє обслуговування зобов'язань України перед кредиторами.
“Рейтингові дії відображають пропущену виплату за купоном єврооблігацій України 2026 р.”,– йдеться в заяві S&P.
Але експерти не вбачають в цьому проблеми.
“Це формальність. Україна тимчасово не обслуговує борг, і це позначилося на її рейтингу. Але фактично це ні на що не вплває, як не вплинуло під час реструктуризації у 2015 р.”, - пояснює Охрименко.
Держборг України досяг нового рекорду
Попри реструктуризацію, за липень 2024 р. держборг України, за інформацією Мінфіну, зріс на 206,16 млрд грн. Сумарно він досяг рекордних 6,37 трлн грн, або 155,36 млрд дол.Як бачимо, боргове навантаження на економіку і бюджет суттєво збільшилось. За оцінками МВФ, відношення держборгу до ВВП зросте до 94% ВВП у 2024 р. (проти 49% ВВП у 2021 р.).
“Збільшення боргового навантаження на економіку та бюджет обумовленовиключно повномасштабною війною”, - пояснив Гетьманцев.
За його словами, так чи інакше всі великі війни фінансувались за рахунок підвищення податків, нарощування державного боргу і допомоги союзників.
Водночас Україні не слід панікувати з цього приводу.
На думку Гетьманцева, доля більшої частини держборгу (перед офіційними кредиторами) вирішуватиметься після війни та за результатами її завершення.
“Оскільки війну почала РФ, саме вона й має понести за це симетричне фінансове покарання”,- упевнений нардеп.
За його словами, до цього часу Україна продовжить поводити себе як відповідальний боржник, уникаючи одностороннього дефолту та не виконання зобов’язань, але водночас реструктуризуючи частину зовнішнього боргу для полегшення боргового навантаження на бюджет воюючої країни. При цьому держава продовжить повністю обслуговуватиме ОВДП, що залучаються через аукціони, за потреби здійснюючи реструктуризацію ОВДП у портфелі НБУ.
Вікторія Хаджирадєва