Кремлівський диктатор Путін збирається з візитом до Монголії - попри те, що ця країна ратифікувала Римський статут. Якими можуть бути наслідки невиконання рішень Міжнародного кримінального суду?
Чому для диктатора знайшли лазівку
Це - перша "вилазка" кремлівського очільника Путіна до країни-члена Міжнародного кримінального суду (МКС) після того, як МКС видав ордер на його арешт.
Нагадаємо, 17 березня 2023 року МКС вирішив заарештувати президента РФ Путіна та російської уповноваженої з прав дітей Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації та переміщенні українських дітей. Якщо вони виїдуть за територію Росії до країн, котрі є учасницями МКС та ратифікували Римський статут, їх повинні заарештувати та передати до суду, повідомив генпрокурор України Андрій Костін.
Як підписувач Римського статуту, Монголія має виконати ордер та заарештувати Путіна, якщо він з’явиться на її території. Проте збираючись до Монголії 3 вересня, російський диктатор отримав запевнення, що не буде заарештований за ордером МКС, повідомляє Bloomberg.
При цьому візит лідера країни-агресора РФ відбудеться лише через шість місяців після того, як перший монгольський суддя, котрий працював у МКС, зайняв свою посаду в суді. Президент країни Хурелсух Ухнаа привітав тоді цю подію, як доказ "зростальної репутації та зміцнення статусу Монголії на міжнародній арені", повідомляє Главред з посиланням на Монгольське національне інформаційне агентство.
Втім, за даними джерел Bloomberg, для візиту Путіна до Монголії немає ніяких загроз.
"У нас немає такої проблеми", - заявив речник Кремля Дмитро Пєсков.
МКС, звичайно, випустив гнівну заяву щодо цього. Однак речник МКС Фаді Ель-Абдалла заявив, що Монголія може не арештовувати Путіна, якщо той прилетить до країни. Про це нібито йдеться у IX главі Римського статуту, пише 1 вересня Суспільне.
За словами Фаді Ель-Абдалли, держави-учасниці МКС, включаючи Монголію, дійсно "зобов’язані співпрацювати відповідно до глави IX Римського статуту" - угоди, котру заснував суд. Та у цій угоді є застереження, що держави-члени можуть бути звільнені від своїх зобов'язань, якщо їхнє виконання змусить їх "порушити договірне зобов'язання, що існувало раніше" стосовно іншої держави або порушити дипломатичну недоторканність представників або власності третьої країни.
Фаді Ель-Абдалла уточнив, що випадки "відмови від співпраці" з боку держав, які підписали угоду, будуть докладно вивчатися, після чого Асамблея у складі всіх країн-учасниць може «вжити щодо порушників будь-яких заходів, які вважатиме за необхідне".
Можна лише уявити, як під час візиту до Монголії російський диктатор виходить зі свого президентського літака та за кілька секунд опиняється у кайданках. Таке видовище було б приголомшливим, адже "лідер одного з постійних членів Ради Безпеки ООН під арештом за підозрою у воєнних злочинах", пише Sky News.
То які ж у Монголії можуть бути мотиви для прийняття Путіна? Відповідь проста і вже звична для азійських країн - економічний інтерес.
"...Всі члени Міжнародного кримінального суду (МКС) зобов'язані затримувати підозрюваних, на яких видано ордер на арешт, якщо вони ступають на їхню землю. Монголія не є винятком. Але насправді країна не захоче наражатися на гнів свого могутнього сусіда, від якого вона має величезну економічну залежність. Конфлікт з Москвою, швидше за все, буде набагато гіршим і більш шкідливим для Монголії, ніж будь-які наслідки від роздратування Гааги", - вважають аналітики видання.
Й Монголія тут обрана Москвою невипадково, вважає політолог Ігор Рейтерович.
"Справа в тому, що ця країна затиснута фактично між Росією і Китаєм. Країна, яка має величезну територію і надзвичайно невелику чисельність населення, там щось близько 3 мільйонів. І парадокс цієї країни ще в тому, що вона майже не має збройних сил. Тому візит якраз спрямований на те, щоб продемонструвати, що країна в силу абсолютно якихось об’єктивних причин не зможе виконати приписи Міжнародного кримінального суду. Ну давайте, якщо ми уявимо, що вони навіть спробують його заарештувати, то, зрозуміло, це закінчиться ледь не війною між Росією і Монголією. У них немає навіть на це просто ресурсів силових для того, щоб це, власне, зробити, його там утримати і потім передати в Гаагу", - зазначив Рейтерович в ефірі Еспресо.
Добивання міжнародного права
Однак у Sky News підкреслили: якщо Монголія не буде дотримуватися своїх зобов'язань, то це викличе гнів її власних активістів та політичний осуд (бо країна є таки демократією).
Правда, це не перший випадок, коли член МКС ігнорує правила суду, нагадує Sky News. У 2015 році Південна Африка вирішила не затримувати тодішнього президента Судану Омара аль-Башира під час його візиту до країни, попри чинний ордер на арешт.
Але згадаймо, що минулого року Південно-Африканська Республіка застосувала інший підхід, коли приймала саміт БРІКС, котрий зазвичай відвідує Путін. ПАР тоді змогла переконати російського диктатора не їхати та приєднатися до саміту по відеозв'язку.
Тож Монголія, даючи згоду на приїзд очільника країни-терориста РФ, все-таки відкриває чергову скриньку Пандори.
"...Для Володимира Путіна це означатиме велику перемогу в дипломатичній війні, яку Росія веде паралельно з конфліктом в Україні. Це спосіб вколоти Захід і підірвати міжнародний порядок, заснований на правилах, проти якого він так часто виступає", - зауважили аналітики Sky News.
Окрім того, додає Рейтерович, Путіну це треба, аби дещо відволікти увагу від ситуації у Курській області.
"Показати, що він займається тим, чим повинен глава держави займатися, тобто роз’їжджати по інших країнах, вести якісь там перемовини", - уточив експерт.
Захід, звичайно, намагається тиснути у цій ситуації на Монголію, як може - і Європа, й США. Та, на жаль, безрезультатно.
"Монголія, як і будь-які інші країни, має право на розвиток власних міжнародних зв’язків, виходячи із власних інтересів. Разом з цим є ордер на арешт Путіна, що був виданим Міжнародним кримінальним судом за злочинну депортацію та передання тисяч українських дітей з тимчасово окупованих територій України в Росію. Монголія є країною-учасницею Римського статуту МКС з 2002 року, із відповідними правовими зобов’язаннями", - цитує Укрінформ речницю Єврокомісії Набілу Массралі 2 вересня.
Ця позиція, за словами Массралі, була доведена до влади Монголії через делегацію ЄС у цій країні.
То хто ж у результаті досягне в цій ситуації свого?
"Але я одразу хочу сказати: те, що Монголія не може виконати приписи Міжнародного кримінального суду, насправді не дасть Путіну тих бонусів, на які він розраховує. Оскільки всі прекрасно розуміють ситуацію, в якій знаходиться Монголія, і що вона фізично просто не може виконати цей припис. І в будь-яку іншу країну, котра ратифікувала Римський статут, Путін не поїде, тому що там буде зовсім інша ситуація. Скажімо, коли нещодавно це зробила Вірменія, то всі розмови про можливий візит Путіна до Вірменії одразу були зняті з порядку денного", - вважає Рейтерович.
Ірина Носальська