Фонд розпочав місію для п'ятого перегляду програми фінансування України. Які умови ми маємо виконати та коли і скільки грошей отримаємо?
МВФ розпочав місію для п'ятого перегляду програми розширеного фінансування EFF. Це дозволить Україні залучити 1,1 млрд.дол. цієї осені. Що маємо зробити аби отримати ці кошти?
Місія на мільярд
МВФ розпочав черговий – п’ятий перегляд програми EFF. Це чотирирічна програма фонду за механізмом розширеного фінансування (Extended Fund Facility, EFF), в рамках якої Україна має отримати кредит у розмірі 15,6 млрд.дол. Програма складається з двох частин: термінове фінансування до перемоги у війні; післявоєнна відбудова. Ця позика є першим великим пакетом, схваленим МВФ для країни, яка перебуває в активному конфлікті.
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що обговорив початок роботи нової місії з директором Європейського департаменту МВФ Альфредом Каммером.
“Обговорили впровадження реформ і виконання структурних маяків. Відзначили прогрес у цьому напрямку. Україна системно працює з партнерами для забезпечення макрофінансової стабільності. Зокрема, успішно реалізовує програму ЄС Ukraine Facility на суму 50 млрд євро”,- заявив Шмигаль.
Також сторони обговорили конфіскацію російських активів, які повинні стати вагомим ресурсом для підтримки України.
За результатами п’ятого перегляду Україна може отримати 1,1 млрд.дол. восени.
Відомо, що минулого року Україна залучила близько 4,5 млрд.дол. Цього року Україна вже отримала транш від МВФ у розмірі 2,2 млрд.дол.в рамках четвертого переглядупрограми.
Після п’ятого перегляду, за графіком, на Україну чекає ще два перегляди: шостий - у грудні поточного року - приблизно на 1,1 млрд.дол.та сьомий - з 1 березня 2025 р.- приблизно на 0,9 млрд.дол.
Нові та старі структурні маяки
Відомо, що однією з вимог до України була реструктуризація боргів. Її ми успішно виконали.
Протягом минулих двох років кредитори України погоджувалися призупинити виплати за боргами. Проте, 1 серпня поточного року закінчився мораторій на виплати приватним іноземним власникам облігацій. Тож Україні треба було домовитись про реструктуризацію. Не з першої спроби, алеце було зроблено. Сталося це наприкінці липня поточного року.
“Програма МВФ вимагалазавершення реструктуризації, щоб забезпечити стійкість боргу України, це корисно для відновлення, бо стимулює приватний капітал”,- каже Олександр Охрименко, - президент Українського аналітичного центру.
Крім того, угода про реструктуризацію підвищила репутацію України, як позичальника. Саме тому МВФ наполягав на цьому. Важливо, щоб кредитори вірили в те, що їх кошти до них повернуться, інакше нових грошейнам не дадуть.
Також відомо, що МВФ наполягає на підвищенні податків.
Так глава місії МВФ Гевін Грей вважає, що Україні варто шукати внутрішні ресурси.На його думку, підвищення податків сприятиме бажанню донорів продовжувати підтримувати Україну.
“Потреби в державних видатках залишаться значними в середньостроковій перспективі, й, отже, прогрес в ухваленні податкового пакета вплине на готовність донорів продовжувати підтримувати Україну”, - сказав він.
Він наголосив на необхідності “якогось збільшення податкових надходжень” та зазначив, що в Україні відбулися дуже жваві дебати щодо податкового пакета.
Зараз Україна працює над новим законом щодо податків. Комітет Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав оновлену версію урядового закону про підвищення податків №11416-д та рекомендував народним депутатам ухвалити її в першому читанні.
Також відомо, що на початку липня МВФ опублікував оновлений Меморандум для України. Фонд додав Україні два нових структурних маяки. Зараз виконано 23 з 37 маяків (п'ять виконаноіз запізненням).
“Буде два нові маяки: реформа митниці до кінця жовтня (закон про це 6490 д вже ухвалено в першому читанні) і скасування “поправок Лозового“ (щодо закриття досудового розслідування, якщо пропущені строки) -теж до кінця жовтня”,- повідомив Ярослав Железняк перший заступник голови Комітету Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
За його словами, серед вимог для реформи митниці є: запуск до кінця вересня оцінки ефективності Антикорупційної програми та опитування експортерів та імпортерів щодо рівня доброчесності щодва роки; реформа кадрової політики та зарплат;розвиток центрів передового досвіду; перевірка митних документів в центральному офісі, а не на пунктах пропуску.
Своєю чергою Данило Гетманцев,голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики в колонці для Європравди відмітив, що під час п’ятого перегляду програми оцінці підлягатимуть кількісні критерії на кінець першої половини 2024 р. та структурні маяки на кінець липня.
“Оцінка здійснюватиметься на основі оновленого меморандуму про економічну та фінансову політики та доповненого набору структурних маяків”,- сказав він.
За його словами, щодо структурних маяків Україні мають зарахувати ухвалення закону про перезавантаження БЕБ (Бюро економічної безпеки України. – Ред.), що мав бути ухвалений до кінця червня (уже підписаний президентом). Залишається також постійний критерій щодо капіталізації державою системних банків та неучасті в капіталі щодо решти банків.
Також треба внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу (КПК) до кінця жовтня 2024 р. А саме: надати генеральному прокурору можливість делегувати САП керування запитами про екстрадицію та взаємну правову допомогу у зв’язку з розслідуваннями корупції; скасувати обов’язкове закриття досудового розслідування у зв’язку з пропуском строків після повідомлення про підозру тощо.
За словами Гетманцева, зміст двох маяків модифікований, а строки їх виконання перенесені.
По-перше, більш чітко виписані завдання щодо розробки методології оцінки впливу податкових пільг включно з їх вартістю для бюджету з метою застосування єдиного підходу в реформах (строк виконання перенесений з кінця липня на кінець вересня 2024 р.).
По-друге, уточнене завдання щодо аналізу заборгованості та оцінки фінансового стану компаній теплокомуненерго на основі камеральної перевірки авторитетною аудиторською компанією, (строк перенесений з кінця червня на кінець жовтня 2024 р.).
Перенесений також строк виконання ще одного маяка - з кінця липня на кінець грудня 2024 р. Мова про створення суду замість ліквідованого ОАСК (Окружний адміністративний суд міста Києва).
Тож підсумовуючи, маємо: один маяк (перезапуск БЕБ) має бути зарахований як виконаний до кінця червня 2024 р.;три маяки (оцінка податкових пільг, огляд фіскальних і квазі-фіскальних витрат державних підприємств, зовнішній аудит НАБУ) – до кінця вересня 2024 р; пʼять маяків (зміни до КПК, зміни до Митного кодексу, розробка політики управління держвласністю, аналіз боргів ТКЕ, огляд середньострокового бюджетного планування) – до кінця жовтня 2024 р; чотири маяки (ухвалення урядової постанови, що посилюватиме зв’язок між середньостроковим бюджетним плануванням та капітальними видатками, підготовка механізмів оздоровлення банків, запровадження методології оцінки ризиків у сфері банківського нагляду, створення суду замість ліквідованого ОАСК) – до кінця грудня 2024 р., один постійний маяк (щодо капіталізації – некапіталізації банків).
“З точки зору зобов’язань щодо реформ, не бачу якихось суттєвих проблем з проходженням п’ятого перегляду”,- каже Гетманцев.
На його думку, матимемо відносно передбачуваний п’ятий перегляд у вересні і дуже щільний за обсягом узятих зобов’язань шостий перегляд наприкінці 2024 р.
Вікторія Хаджирадєва