Фото: Росавтодор
Чому міст самостійно руйнується
Партизанський рух АТЕШ днями повідомив, що Кримський міст почав активно руйнуватися внаслідок попередніх ударів української зброї. Якою буде його подальша доля?
Євроремонт мосту не світить
Знищити Кримський (Керченський) міст, незаконно збудований країною-агресоркою Росією в українських територіальних водах, цю "голку у яйці" для кремлівців, Україна намагається вже третій рік поспіль. Ми атакували його ракетами та дронами, застосовували вибухівку. Й ось, здається, ці зусилля нарешті принесли свої плоди.
Що ж сталося? Кримський партизанський рух АТЕШ нещодавно повідомив про руйнування конструктивних елементів Керченського мосту, на свіжих фото помітно, що його прольоти обсипалися у воду.
Як повідомляє Telegram-канал руху АТЕШ, Кримський міст потребує екстреного ремонту, та ніхто чомусь не приділяє йому належного догляду.
"Керченський міст доживає свої дні. Агент АТЕШ розвідав Кримський міст, і повідомив, що він потребує екстреного ремонту. Внаслідок отриманих пошкоджень відбувається деградація конструкційних елементів моста, що призводить до обсипання його окремих частин. Ставлення до його стану стає дедалі зневажливим, ніхто не приділяє йому належної уваги", - зазначає АТЕШ.
Окрім того партизани підкреслюють:кількість комплексів ППО в Криму продовжує зменшуватися, що робить міст ще більш уразливим.
Рух АТЕШ продовжує спостереження за стратегічно важливими об'єктами на півострові та повідомляє важливі дані для планування подальших операцій, пише УНІАН.
Пороми більше не допоможуть
Чому ж росіяни не ремонтують свою "прєлєсть"? Адже навколо побудови Керченського мосту у РФ свого часу, після анексії Криму Росією, була розгорнута надпотужна піар-кампанія, росіяни ним дуже пишалися. Та й функцію великої транспортної артерії з постачання російських військ боєприпасами, паливом, живою силою він виконував.
А тепер виходить: Керченський міст поступово стає Росії непотрібним?
Дійсно, останнім часом велику частину вантажоперевезень окупанти перевели з цього мосту на поромну переправу. Але це виявилося ненадійним: у серпні поточного року у російському порту Кавказ навпроти Криму ВМС України потопили великий залізничний пором з тридцятьма цистернами палива на борту. Перед затопленням там була величезна пожежа, над портом піднімались хмари диму і язики полум'я.
"Ми можемо підтвердити інформацію, що цю ціль було знищено Військово-морськими силами. Цей пором є одним із важливих ланцюгів російської військової логістики для забезпечення окупаційних сил, у першу чергу, пально-мастильними матеріалами, але, окрім того, він перевозив, звісно, і озброєння. Тому це - цілком легітимна ціль. І, відповідно, це має зменшити потенціал можливості нашого ворога на тих локаціях, де вони ведуть активні бойові дії", - повідомив тоді речник ВМС Дмитро Плетенчук.
За даними прокремлівського телеграм-каналу Mash, українські військові могли випустити по порту крилату ракету Storm Shadow, інші російські ЗМІ писали про ракету Нептун.
Поки ж Керченський міст залишається для країни-агресора Росії найбільш потужним логістичним шляхом усього необхідного окупаційному угрупованню в Криму, особливо в ситуації, коли поромні перевезення через блокування переправи стали неможливими, - зауважив оглядач журналу Defense Express, капітан I рангу у відставці Володимир Заблоцький.
"Якщо міст буде фізично зруйновано - добре, хай узагалі розвалиться. Але, на жаль, наразі автомобільна складова Керченського мосту працює, хоча й дуже складно, її постійно перекривають. Противник стягує туди всі наявні засоби ППО. Фактично, іншого виходу в них немає, тому що після знищення поромів і - головне - блокування підходів до поромної переправи через те, що в протоці затонув залізничний пором Кавказ, вони не можуть поставити туди новий пором. Підіймати затонулий пором - це ціле діло, це не так просто і не так швидко", - сказав він в інтерв’ю OBOZ.ua.
А інше "плече", що залучене для постачання усього необхідного для військового угруповання, - це залізниця з Ростова на Маріуполь і Мелітополь. Та до Криму вона не доходить, отже угруповання в Криму та інша інфраструктура залишаються на "голодному пайку", - додав Заблоцький.
У нас є два плани
Чому ж міст самостійно руйнується? За інформацією Заблоцького, під час першої спроби його знищення "була зроблена дуже складна і вкрай вдала операція з виведення його з ладу на перспективу".
Перед вибухом на автомобільній ділянці було уражено ешелон, котрий чомусь стояв саме навпроти тієї ділянки, де стався вибух. Уламки від вибуху уразили кілька цистерн, що згоріли вщент. Пальне, котре виливалося, стікало донизу і горіло навіть не на рейках, а на стійках, що тримають міст, нагадав експерт.
"Це означає високотемпературний вплив на конструкцію, через що вона втрачає свої опорні спроможності. Отже, конструкція нібито ціла, але вона вже не може витримати навантаження, яке було до цього. Структура металу порушена. А для того, щоб відремонтувати, треба розібрати. А це зробити непросто. Ферми підганялися суднами в готовому вигляді, потім підіймалися домкратами і кріпилися. Тобто треба повністю зняти цю споруду і замінити на нову. Якщо розібрати її на місці, то вона просто переламається, адже тримає величезне навантаження. Вона може просто впасти та ще й заблокувати фарватер Керченської протоки", - продовжив він.
То чи ми будемо все-таки добивати настільки важливий для росіян міст, або ж чекатимемо, поки він сам розвалиться? Звичайно, цей процес можна у будь-який момент прискорити.
За словами військового експерта Петра Черника, наразі Україна накопичує зброю для удару по Керченському мосту. При цьому він припустив, чим саме має бити Україна, аби російська ППО не змогла відбити атаку на міст.
"Від великого ракетного залпового удару у змішаному циклі - балістика, ATACMS, 5400 кілометрів на годину, немає жодного адекватного підтвердження, що вони її збивали, Storm Shadow і велике крило безпілотників. Коли все це матиме номенклатуру в одиниць 100-150, нічого Кримський міст не врятує. Але є момент: таку кількість зброї треба накопичити. Тому й поки що не б'ємо, бо ще її немає у достатній кількості", - повідомив він у коментарі УНІАН.
Ірина Носальська