Наприкінці минулого тижня Росія знову вгатила ракетою по зерновозу, що прямував до Єгипту в Чорному морі. Чому росіяни відновили свої атаки на кораблі зі збіжжям? І до чого тут президент Туреччини?
Що, де, коли
12 вересня російська ракета поцілила в судно із вантажем пшениці для Єгипту в Чорному морі.
"Сьогоднішній удар у Чорному морі - по звичайному цивільному судну одразу після виходу з українських територіальних вод. За попередніми даними, на щастя, обійшлося без людських втрат", - повідомив президент України Володимир Зеленський у соцмережі Х.
При цьому глава держави нагадав, що Україна є одним із ключових глобальних донорів продовольчої безпеки.
"Від нормальної та безперешкодної роботи нашого експортного продовольчого коридору залежить внутрішня стабільність і життя десятків країн у різних частинах світу. Критичним є наше постачання продовольства до країн Африки та регіону Близького Сходу",- додав Зеленський.
Втім, за словами президента, "ми й надалі робитимемо все для захисту наших портів, нашого Чорного моря і постачання продовольства на глобальний ринок".
"Це справжній пріоритет для України - захист життя, і так само це має бути пріоритетом для кожної країни", - наголосив він.
Водночас глава держави зауважив, що відповіддю на відновлення російських терористичних атак по судах-зерновозах у Чорному морі має бути адекватна світова реакція.
"Очікуємо на реакцію світу. Пшениця та продовольча безпека ніколи не мають бути мішенню для ракет", - сказав Зеленський.
У вересні з боку країни-агресора РФ посилилися удари й по нашій портовій інфраструктурі. Тут можна згадати масовані атаки російських безпілотників та ракет 13, 14 та 15 вересня на порти великої Одеси, явно направлені на знищення перевалки, розташованої там, на перешкоджання сезонному експорту українського збіжжя.
Реакції світу не буде?
Звичайно, Кремль з самого початку повномасштабного вторгнення у 2022 році відкидає цілеспрямовані атаки на цивільні об’єкти в Україні - попри регулярні удари дронами, ракетами різних типів, КАБами та РСЗВ по наших житлових будинках, енергетичній інфраструктурі, лікарнях та навчальних закладах.
Втім про напади на цивільні судна в міжнародних водах із боку РФ наразі не повідомлялося, пише сайт Радіо Свобода.
Та за останні два роки РФ знищила 280 об’єктів портової інфраструктури, понад 150 транспортних засобів, 17 цивільних суден, понад 100 тис. т зернових вантажів, пише Rail.insider.
"Рік тому, завдяки підтримці військово-морських сил ЗСУ та наших міжнародних партнерів, Україна запустила в роботу морський коридор. Попри постійні обстріли ворогом портової інфраструктури цей коридор не припиняв своєї роботи. За цей час портами було оброблено 2523 судна і перевантажено понад 68 млн т вантажів, з яких 46 млн т агропродукції пішли на експорт до понад 46 країн світу. Це більше, ніж було експортовано за час дії зернової ініціативи, що демонструє: навіть під час війни Україна виконує свої міжнародні зобов’язання та робить вагомий внесок у світову продовольчу безпеку", - наголосив заступник міністра розвитку громад та територій України Сергій Деркач під час міжнародній конференції United for Justice. Accountability for the Attacks against Civilian Objects.
Нині, за його словами, Україна займається підтримкою безперебійної роботи українського морського коридору; відновленням та модернізацією портової інфраструктури; діджиталізацією процесів у портах; збереженням та розвитком потенціалу Дунайського портового кластеру; забезпеченням стабільного функціонування залізничної інфраструктури, що веде до портів.
А чим зайняті у цей час країни, котрих ми рятуємо від голоду під російськими ударами - так званий Глобальний Південь?
"Світ змирився з терором і, що найприкріше, з терором держав. Сьогодні країна-вбивця очолює Раду Безпеки ООН. І світ згоден, бо такі у нього правила: кат не відповідає за злочини. Йому неможливо навіть видати "вовчий білет" у вигляді статусу спонсора тероризму, бо нафта, газ, алюміній і зерно передусім", - вказав письменник Андрій Бондар у блозі для Еспресо.
При цьому експерти попереджають, що Одеська область теоретично знаходиться у зоні небезпеки по ураженню високоточними балістичним ракетами Fath-360 малої дальності (80-100 км), нещодавно отриманими Росією від Ірану.
"Якщо запускатись будуть вони з Криму, то, звісно, відстань вистачає, щоб ці ракети запустити. Але мені здається, що вони будуть використовуватись по інших цілях, бо Одесу простіше атакувати з моря", - розповів військовий аналітик, майор запасу Нацгвардії Олексій Гетьман в ефірі Суспільного.
Нова-стара політика Туреччини
Разом із тим президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган ще у липні зустрічався з Зеленським у Вашингтоні на полях саміту НАТО, де повідомив, що "розпочато зусилля з відродження Чорноморської зернової ініціативи".
За словами Ердогана, "Туреччина продовжує докладати зусиль для того, аби завершити російсько-українську війну справедливим миром" і "готова до будь-якої ініціативи, включно з посередництвом, щоб закласти основу для миру".
Нагадаємо, зернова угода (або Чорноморська зернова ініціатива) - це домовленості між Україною, Туреччиною та ООН з одного боку та Росією, Туреччиною та ООН - з іншого, що впродовж кількох місяців у 2023 році гарантували безперешкодне проходження вантажів із зерном через Чорне море із українських портів. Припинена вона була з ініціативи росіян, котрі після завершення дії угоди не домовитися про її продовження.
Однак Україна самостійно гарантувала безпеку експорту зерна зі своїх портів, знищивши значну кількість базованих у Севастополі російських військових кораблів. У результаті, за даними Мінекономіки на 1 травня 2024 року, нам вдалося експортувати Чорним морем рекордні понад 13 мільйонів тонн товарів.
Звичайно, це не влаштовує РФ, котра прагне морської блокади України та занепаду нашої економіки.
Але Ердоган нещодавно пішов ще далі: під час дискусії учасників IV саміту Кримської платформи турецький лідер висловив сподівання на завершення війни "на підставі територіальної цілісності України" й зазначив, що міжнародне право потребує повернення Криму до складу України.
"Наша підтримка її (України - ред.) незалежності є постійною, і повернення Криму Україні є вимогою міжнародного права", - цитує його промову турецька агенція Anadolu.
До речі, таку заяву Ердоган зробив на тлі підготовки до зустрічі з Путіним та подання заявки на членство у БРІКС.
"...Ми знаємо, як Ердоган вміє грати на перевагах партнерів та їхніх інтересах, і Туреччина буде для Росії "міцним горішком"... І в умовах вступу до БРІКС немає жодних вимог щодо підтримки Росії у війні проти України, та розраховувати їй на це немає сенсу…", - прокоментував ці події перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял в інтерв'ю Крим.Реалії.
У Чорноморському регіоні перетинаються інтереси Туреччини, України та Росії. Таким чином, осінні атаки на наші порти та торгові судна у Чорному морі можуть бути не лише тиском на Україну через успішний наступ на Курщині, а й свіжою спробою обрушити нашу економіку. І, певною мірою, "чорною міткою" Ердогану з боку росіян.
Однак сам президент Туреччини цілком може собі таке дозволити: адже вступ його країни до БРІКС дуже потрібен Москві, як драйвер для її економіки, важіль політичного впливу на Туреччину-країну НАТО та, врешті-решт, як гучний піар-привід для заперечення міжнародної ізоляції країни-агресора.
Ірина Носальська