Україна хоче реструктуризувати цінні папери, прив'язані до темпів зростання ВВП.
Україна збирається домовитися про реструктуризацію так званих ВВП-варантів - державних деривативів, прив'язаних до темпів зростання ВВП з їх власниками. Чому досягнення такої угоди дуже важливе для повоєнного відновлення країни?
Переглянути умови угоди Яресько
Міністерство фінансів хоче переглянути умови ВВП-варантів, які були випущені під час реструктуризації єврооблігацій 2015 р.
ВВП-варант - це цінний папір, що випускається державою, а виплати за ним залежать від зростання ВВП країни-емітента. Якщо ВВП країни зростає вище певного рівня, власники варантів отримують додаткові виплати. Якщо зростання ВВП нижче за встановлений поріг, виплати не здійснюються.
“Це наступне завдання”,– заявив Юрій Буца, урядовий уповноважений з питань управління державним боргом в інтерв'ю Reuters, говорячи про реструктуризацію варантів.
Він, додав, що сподівається, що це буде зроблено у “відносно короткий термін”.
Буцасказав, що поки що немає фінальної пропозиції реструктуризації, але Україна планує працювати над цим сумлінно так само, як під час переговорів щодо суверенних єврооблігацій.
Нагадаємо, Україна випустила ВВП-варанти у 2015 р., щоб “підсолодити”попередню реструктуризацію державного боргу. Будь-який ріст ВВП України понад 3% на рік означає необхідність здійснювати виплати власникам варантів.
Утравні 2025 р., якщо нічого не зробити, Україні доведеться виплатити “сотні мільйонів доларів”за зростання ВВП на 5,3% у 2023 р.
ВВП-варанти та серпнева угода
В серпні поточного року Україна досягла угоди про реструктуризацію держборгу на 20 млрд дол. до 2029 р. Це дозволило країні уникнути дефолту. В угоді про реструктуризацію була додаткова умова що до ВВП-варантів.Там було вказано,що неплатіж за нимине вважатиметься дефолтом. Україна погодилась здійснити виплату за ВВП-варантами в серпні 2024 р. Ідеться про виплату за 2021 р., а також про комісію. Своєю чергою власники варантів погодились на дворічну паузу в обслуговуванні. Загальна сума виплати за варантами становитиме 210 млн дол.
Трохи згодом Україна здійснила виплату власникам своїх варантів ВВП.
Цікаво, що колишня міністерка фінансів України Наталія Яресько,яка вела перемовини щодо реструктуризації боргу України у 2015 р. вважає, що сьогоднішня угода дуже нагадує ту, яку уклала вона.
“Я не бачила деталей, я розумію, що вони... близькі до того, що в нас було”,- сказала вона в інтерв'ю Голосу Америки.
Яресько пояснила логіку таких перемовин, які вона вела з кредиторами України у 2015 році, а також під час її роботи із боргом Пуерто-Рико.
“Я думаю, що на сьогодні кредитори цього вимагають від майже кожного із суверенних гравців, тому що коли ти ведеш ці переговори, ти їм говориш, що потрібно зменшити (виплати за боргом - ред.) назавжди, тому що ми не в змозі повертати, не буде можливості. Вони ж думають, що це ліквідність: сьогодні ви не можете, а завтра зможете. Як в нас було тоді, і цього разу - є дата, до якої мусиш розв'язати проблему, то варанти відповідають на це питання: якщо буде можливість, вони отримають виплати, якщо не буде, я не буду платити. Так виходить дуже часто. В Пуерто-Рико було те саме”,- сказала Яресько.
Своєю чергою, на думку Олексія Куща, експерта аналітичної компанії “Об'єднана Україна” серпнева угода про реструктуризацію була проведена не досить вдало. За його словами, у випадку, якщо номінальний ВВП України у 2028 р. відповідатиме прогнозу МВФ або перевищуватиме його, то наступного року Україна запропонує кредиторам додаткові євробонди на суму до 12% від поточної вартості боргу.
“Це взагалі щось унікальне, бо рівень нашого боргу залежатиме від прогнозу МВФ щодо рівня нашого ВВП. Тобто може бути навіть падіння ВВП України у прогнозах МВФ, але якщо в реальності падіння буде меншим, то ми збільшимо борг за єврооблігаціями одразу на 12%”,- каже експерт.
Отже, якщо таке станеться, то рівень списання боргу для України становитиме не 37%, а 25%, що виглядає вже досить жалюгідно, особливо, якщо порівнювати зі списанням боргу для інших повоєнних країн, таких як Німеччина чи Ірак.
Крім того, лише за згоду на реструктуризацію боргу кредитори отримають від України разову винагороду у розмірі 1,25%.
Тож Україні поки йде війна треба домовлятися про більш вигідні умови реструктуризації, бо після війни це буде зробити неможливо, не треба втрачати вікно можливостей, натомість треба думати про нащадків, які повинні будуть сплачувати наші борги.
Відсутність угоди шкодитиме повоєнному відновленню
Україні конче потрібно реструктуризувати ВВП-варанти, бо інакше необмежені виплати за ними можуть дорого коштувати країні та погано позначаться на повоєнному відновленні.
“З 2025-го до 2041 року, коли закінчиться термін дії ВВП-варантів, необмежені виплати можуть фактично коштувати Києву від 15% до 40% національного багатства, створеного понад встановлені порогові значення зростання, перешкоджаючи його зусиллям щодо відновлення”, - підрахували в Reuters.
Економіка України зростала на понад 3% лише тричі в період між 2012 і 2021 роками, але деякі міжнародні організації вже очікують зростання приблизно на 6% у 2025 р., і будь-яка угода про припинення вогню з РФ, яка дозволить отримувати допомогу на післявоєнну відбудову, може дозволити зростати ВВП роками.
Хоча уряд запровадив мораторій на майбутні виплати за ВВП-варантами на період реструктуризації, досягнутої з приватними кредиторами в серпні поточного року, це питання потребує вирішення, оскільки Україна хоче вийти зі свого поточного стану “дефолту”та знову отримати доступ до міжнародних боргових ринків після війни.
“Нам потрібно виграти війну.Тоді, сподіваюся, у 2026 чи 2027 році ми зможемо подумати про доступ до ринку” ,– сказав Буца.
Ставлення до ВВП-варантів
Поява варантів досі вважається одним із найнеоднозначніших рішень в управлінні українським державним боргом. З одного боку, владі вдалося уникнути дефолту, з іншого вона зробила зростання української економіки невигідним і навіть загрозливим для бюджету.
Нагадаємо, у 2015 р. виснажена війною економіка України перебувала на межі дефолту. Прогнозовані платежі уряду з погашення та обслуговування боргів до 2019 р. оцінювалися 15 млрд дол. Уже тоді було зрозуміло, що знайти такі кошти в умовах війни, економічної та фінансової кризи буде неможливо.
Відтак уряд Арсенія Яценюка почав переговори про реструктуризацію держборгу з інвесторами. Очолила ці перемови з боку України тодішня міністерка фінансів Наталія Яресько.
На перший погляд, умови реструктуризації були вигідними для України. Державі списали частину боргів та відклали терміни сплати за рештою зобов'язань. Однак це лише на перший погляд.
Списання 3,6 млрд дол. не було безумовним. За це кредиторам запропонували приємний бонус: “інструмент повернення вартості”(ВВП-варанти), який мав би компенсувати суму списаного боргу.
Саме з ним пов'язана основна критика реструктуризації-2015 та значні ризики для майбутньої стабільності державних фінансів.
Відповідно до умов, виплати за варантами прив'язані до показників зростання ВВП. Так само від ВВП залежить і сума щорічних виплат, вона обраховується у відсотках до ВВП країни.
Reuters пише, що Київ зробив помилку, коли, на відміну від інших емітентів варантів не обмежив майбутні виплати, залишаючи Україну на гачку для великих щорічних платежів за кожен рік, якщо її економіка зростає на 3% або більше.
Цікаво, що Україна не була першою державою світу, яка випустила ВВП-варанти. До цього їх випускали Аргентина, Уругвай, Болгарія та Греція. Як правило, варанти випускалися в ході переговорів про реструктуризацію боргу з кредиторами.
Водночас Міністерство фінансів заявило, що Україна наразі є одним із найбільших власників варантів ВВП.
Вікторія Хаджирадєва