З перших днів вторгнення Росії в Україну стало ясно, що місію ООН з недопущення війни провалено, а Радбез на чолі з агресором - нонсенс. Реформа Організації вже перезріла, але волі поки що немає.
Голоси про реформу лунають скрізь
Навіть генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш переконаний в тому, що Організація конче потребує реформ. 26 лютого агенція Reuters повідомляла, що генсек підкреслив необхідність реформування Ради Безпеки.
Тоді він зазначив, що Радбез не зміг ефективно реагувати на вторгнення Росії в Україну та конфлікт між Ізраїлем і угрупованням ХАМАС у секторі Гази.
Вже 12 вересня представниця Штатів Америки в ООН Лінда Томас-Грінфілд заявила, що США ініціюють масштабні зміни в Організації Обʼєднаних націй. Зокрема США підтримують "інклюзивне реформування" Ради Безпеки ООН, яка зможе ефективно вирішувати виклики ХХІ століття.
"Ми повинні очолити шлях у багатостороннє майбутнє, яке відповідає цінностям, закріпленим у минулому, але також реаліям сьогодення",- заявила Томас-Грінфілд.
Що пропонують США:
-
Створити два постійних місця без права вето в Раді Безпеки ООН для країн Африки.
-
Створити нове виборне місце в Радбезі ООН для малих острівних держав, що розвиваються.
-
Разом з іншими державами реформувати Радбез і внести зміни до статуту ООН.
Водночас, відповідаючи на запитання про усунення з Радбезу країн, які порушують принципи Статуту ООН, Томас-Грінфілд сказала, що такий механізм є, але впровадити його "дуже складно".
Втім США не пропонують змін у кількості країн, які мають право вето в Раді Безпеки. Сьогодні такими країнами є США, Велика Британія, Франція, Китай та Росія. А ось інші союзники України не проти більш радикальних змін.
Наприклад, президент Литви Гітанас Науседа заявив, що Радбез ООН потребує значних реформ, а сама Організація має отримати повноваження для зупинення та стримання агресорів. Він також закликав допомагати Україні та обмежити ресурси Росії.
У Фінляндії пропонують вигнати Росію з ООН, реформувавши Радбез організації. Крім того, кількість постійних членів хочуть збільшити вдвічі, додавши до п’яти постійних членів ще п’ять. При цьому, включити до нього одну країну з Латинської Америки, дві з Африки та дві з Азії.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц теж переконаний, що Рада Безпеки Організації Об'єднаних Націй потребує реформи та оновленого складу. На його думку, сьогоднішня конфігурація Радбезу є застарілою.
"У тому вигляді, в якому вона [Рада Безпеки ООН] є сьогодні, вона випала з часу. Вона походить з часів, коли світ був організований інакше. Той факт, що окремі континенти не представлені ефективно, також не на рівні постійних членів, є помилкою, і тому нам потрібен новий склад", – заявив Шольц.
Зазначимо, що 22 вересня Організація Об'єднаних Націй ухвалила план реформ. Це так званий Пакт в ім'я майбутнього, розроблений під керівництвом Німеччини. Зазначається, що Росія намагалася заблокувати ухвалення цього плану.
Чи насправді реформується Радбез ООН
Серед 56 кроків, викладених у Пакті заради майбутнього, йдеться про розширення Радбезу ООН для того, щоб він краще відповідав теперішньому складу ООН та "відображав реалії сучасного світу".
Політолог Володимир Воля в розмові з УНІАН каже, що така ініціатива - далеко не революція.
"Розширення кількості постійних членів Ради безпеки ООН не повністю перспективне, оскільки все впирається у боротьбу між США та Китаєм. Кожна з цих країн хотіла б, аби оновлений склад постійних членів ООН був би більш вигідний саме їй… Тобто, реформа залишається заручником цієї боротьби", - вважає він.
А як зазначив політолог Володимир Фесенко в розмові з Укрінформ, головні проблеми ООН це відсутність єдності в питанні реформування Радбезу ООН та принципові конфлікти геополітичних інтересів між постійними членами Радбезу. І звісно, особливий статус постійних членів, які своїм правом вето можуть заблокувати будь-яку реформу ООН, що не відповідає їхнім інтересам.
"Право вето постійних членів Радбезу ООН - це механізм взаємного блокування, який дозволяє утримувати пасивний баланс сил у Раді безпеки, особливо в таких гостро конфліктних ситуаціях, як зараз. До того ж, це статусний інструмент, який дає особливий вплив в ООН країні, яка є постійним членом Радбезу",- каже Фесенко.
Тому маловірогідно, що країни з правом вето за власною доброю волею відмовляться від такого привілею й потужного інструменту впливу. Тому Фесенко не очікує швидких і кардинальних змін із реформуванням ООН і Радбезу ООН. Максимум, що можливо зараз, - це створення якоїсь робочої групи, чи спеціальної комісії, яка розпочне підготовку й узгодження пропозицій щодо наступного реформування й механізму ухвалення рішень в ООН.
"У перспективі є можливість вийти на узгоджений варіант розширення складу Радбезу ООН за рахунок нових постійних членів ООН від різних регіонів світу, але, скоріше за все, без права вето для них. Однак навіть у цьому питанні будуть жорсткі торги між західними країнами з одного боку, і Китаєм і Росією з іншого",- прогнозує політолог.
Але Україну цікавить не стільки розширення Радбезу ООН, скільки його скорочення. Іншими словами: чи викинуть Росію з цього органу? Прогнози невтішні.
Коли РФ зможуть вигнати з ООН
Зміна статусу Росії в ООН буде можливою лише в тому випадку, якщо відбудеться глибока внутрішня криза в РФ і навколо неї, яка призведе до виникнення питання про легітимність представлення Росії в Радбезі ООН, а, можливо, і взагалі в ООН, каже Фесенко.
"Формування якоїсь принципово іншої міжнародної архітектури безпеки можливе лише внаслідок такої глибокої міжнародної кризи, яка поховає ООН у нинішньому вигляді", - підкреслив він.
Воля також не вірить в те, що Росію можна просто прибрати з Радбезу ООН.
"Захід і ми хотіли б зробити це, але Китай навряд погодиться, тому що це загрожує зміною балансу не на його користь… Можливо, з часом у КНР знайдуться партнери з числа держав глобального півдня, які замінять РФ як важливого партнера у стримуванні Заходу в Раді безпеки ООН. Тоді Росія буде непотрібна Китаю як інструмент такої боротьби",- каже експерт.
Втім Україна постійно намагається окреслити незаконність та небезпечність перебування РФ в Радбезі ООН. У своєму виступі на загальних дебатах у ГА ООН президент України Володимир Зеленський знову говорив про зловживання Росією права вето.
"На жаль, в ООН неможливо по-справжньому і справедливо вирішувати питання війни та миру, оскільки в Раді Безпеки дуже багато залежить від права вето. Коли агресор використовує право вето, ООН безсила зупинити війну", - казав він.
Доктор історичних наук, професор Андрій Мартинов вважає, що звернення Зеленського можна розглядати, як чергову спробу надання імпульсу для реформування ООН.
"Глава української держави пропонує, аби Організація Об'єднаних Націй нарешті прокинулась, оскільки вона вже майже 3 роки ніяк не реагує, м'яко кажучи. Звичайно, якісь реакції є, головним чином, гуманітарного характеру. Але зрозуміло, що ООН паралізована своїм же Статутом", - каже Мартинов в ефірі Громадського радіо.
Він додав, що ООН нагадує Лігу Націй перед Другою світовою війною, яку вона так і не попередила. Організація не запобігла вторгненню Росії в Україну та розпалюванню конфлікту на Близькому Сході.
"На жаль, Радбез ООН не виконує свою головну функцію - бути гарантом глобальної і регіональної безпеки. Тобто, не діють ні глобальні механізми забезпечення безпеки, ні регіональні. І в цій ситуації реформування ООН вже не стільки назріло, як перезріло. Але, знову ж таки, реальних правових механізмів такого реформування на сьогоднішній день, на жаль, немає",- каже Мартинов.
Валерія Шипуля