Австрія стала ще однією з європейських країн, де на виборах перемогла проросійська, ультраправа партія. Як це змінює "обличчя" об’єднаної Єропи та якими можуть бути наслідки для України?
Вперше з часів Другої світової
За даними екзит-полів, на виборах до Національної ради Австрії (що є нижньою палатою парламенту) перше місце посяде ультраправа Австрійська партія свободи (FPÖ), яка набирає 29% голосів, що на 13% більше, ніж на минулих виборах 2019 року.
Австрійська народна партія (ÖVP), лідер якої є чинним канцлером - мала опинитися на другому місці, з 26,2% голосів (що на 11% менше, ніж на попередніх виборах). Соціал-демократична партія Австрії (SPÖ) за попередніми даними посідала третє місці. За неї проголосували близько 20,7% виборців.
А Зелені (колишній лідер яких є чинним президентом Австрії) зайняли лише четверте місце, з 8,9% голосів. До речі, за результатами попередніх виборів вони були меншим партнером у керівній коаліції з ÖVP, але зараз взяли на 5% менше, ніж у 2019 році.
Пʼяте й останнє прохідне місце до парламенту - у ліберальної партії NEOS, із результатом 9,1% (на 1% краще від того, що вони мали у 2019 році).
Відповідно, 183 місця Національної ради можуть бути розподілені наступним чином: FPÖ - 57 місць, ÖVP - 51, SPÖ - 41, NEOS та Зелені - по 17.
Нагадаємо, FPÖбула заснована 5 березня 1949 року колишніми членами СС та нацистськими ветеранами. Виборців нині залучили до неї обіцянками обмежити надання притулкуемігрантамта боротися з інфляцією.Це - перший випадок перемоги ідеологічних фашистів з часів Другої світової війни.
Чи спрацює здоровий ґлузд?
На думку члена правління Центру конституційного моделювання Руслана Рохова, хоча соціологія й прогнозувала перемогу ультраправої Австрійської партії свободи, але це зовсім не означає її приходу до влади.
"Попереду буде тривалий процес коаліційних переговорів. Повторення коаліції між ÖVP та Зеленими виглядає неможливим через брак голосів для цього, а також через суттєві суперечності між двома нинішніми коаліційними партнерами", - пише він у блозі для Еспресо.
При цьому усі партії, за винятком ÖVP, виключають можливість утворення коаліції з ультраправою FPÖ, продовжує він.
Як відомо, в очолюваній нинішнім канцлером Карлом Негаммером Австрійській народній партії висунули вимогу можливої коаліції з FPÖ: вона може відбутися лише без участі радикального лідера Австрійської партії Свободи Герберта Кікля. Але така вимога "народників" наразі відкидається з боку керівництва FPÖ.
"Найімовірніше, ÖVP не піде на формування коаліції з FPÖ, оскільки в майбутньому це може унеможливити коаліціаду з лівими та лібералами. Додатковою загрозою для ÖVP може бути канібалізм їх рейтингу з боку FPÖ. Виглядає так, що вперше в історії Австрії буде створена трипартійна коаліція - між ÖVP, SPÖ та NEOS. Ліберали можуть замінити "зелених" в ролі молодшого партнера, але в ширшій коаліції", - повідомив Рохов.
Тож можемо робити висновки, що попри арифметичну можливість створити коаліцію між проросійськими ультраправими та "народниками" Австрії, скоріше за все, буде сформована альтернативна коаліція, заспокоює Рохов.
Та якщо FPÖ й зможе увійти в коаліційний уряд, шанси обійняти найвищу посаду канцлера країни у її лідера невеликі, вважають фахівці.
При цьому президент Австрії Олександр Ван дер Беллен, колишній лідер Зелених, закликав усі партії провести переговори одна з одною. Й припустив, що цей процес може зайняти навіть більше часу, ніж два-три місяці, до яких звикли австрійці.
Нові карти старих територій
Нинішній лідер FPÖ Герберт Кікль - досить провокаційна постать, союзник угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана. Він, зокрема, виступає проти допомоги Україні і вимагає скасування санкцій проти Росії, стверджуючи, що вони завдають більшої шкоди Австрії, аніж Москві.
Прихильники FPÖ кажуть, що її політика з гаслом "Австрія насамперед" обмежить нелегальну імміграцію та підніме економіку. Але критики побоюються, що держава може стати набагато більш авторитарною.
Але як таке взагалі могло статися у європейській країні?
За словами журналіста й публіциста Віталія Портникова, посилення ультраправих та ультралівих у багатьох європейських країнах - не лише прямий наслідок війни, розв’язної Росією проти України, а й відлуння їх недавньої історії.
"Ми маємо пам'ятати просту річ: на відміну від Федеративної Республіки Німеччини, Австрія, котра була довгий час під окупацією в тому числі радянської армії і оголошувала себе не учасницею, а жертвою Другої світової війни, з цього приводу не пройшла той шлях очищення і денацифікації, який пройшла ФРН. І досі залишається досить непоганим плацдармом для існування таких от політиків, які пам'ятають про нацистське минуле і не відчувають своєї відповідальності", - пояснив він.
Чим це загрожує Україні?
"Зараз новий лідер цієї партії веде її до влади в Австрії - людина, яка чітко говорить що якщо вона стане федеральним канцлером Австрії, з європейською інтеграцією України буде покінчено, вона поставить крапку на всій цій авантюрі. І відновить той статус-кво, який був в Європі до того, як хтось вирішив тягти Україну в Європейський союз, на Захід. Говорить, що треба, щоб Росія забезпечила всі свої інтереси - це реальна політична програма так званого "народного канцлера", - зауважив Порников у ефірі власного YouTube-каналу, коментуючи можливий новий склад австрійського парламенту.
Загалом у цих подіях Портников вбачає певні риси реінкарнації старої імперії і вважає їх беззаперечною поразкою демократії.
"Герберт Кікль у Австрії, який може і не бути канцлером, але він беззаперечний лідер народних симпатій; Віктор Орбан в Угорщині і Роберт Фіцо у Словаччині - все це політичні частини колишньої Австро-Угорської імперії. Відень, Будапешт, Братислава, місто де коронували монархів Австро-Угорщини - все це політичні центри цієї імперії, і ця Імперія, по суті, вороже налаштована проти того, щоб частиною єдиної Європи була Україна. І ця імперія позитивно налаштована до авторитарного диктаторського режиму Володимира Путіна та вважає, що вигідні економічні взаємини з Путіним набагато важливіші, ніж демократичні цінності",- уточнив він.
Якщо війна триватиме ще довго, подібні процеси лише посилюватимуться, переконаний Портников: європейські виборці все більше втомлюватимуться від економічних проблем і навали мігрантів і легше віритимуть правим і лівим популістам.
Ірина Носальська