Уряд пропонує замінити прожитковий мінімум на базову соціально допомогу.
В уряді є плани щодо реформування системи соціальних виплат. Зокрема через невідповідність прожиткового мінімуму реальним потребам українців його планують замінити на базову соціальну допомогу. Які зміни пропонує влада?
Прожитковий мінімум не відповідає дійсності
В уряду з’явились плани щодо реформування системи соціальних виплат.
“Поточний прожитковий мінімум, задекларований у державному бюджеті, не відповідає реальним потребам людей.”– визнає глава Міністерства соціальної політики Оксана Жолнович.
Вона зазначила, що до прожиткового мінімуму прив'язано багато виплат, і будь-яка його зміна призводить до значного навантаження на бюджет, включаючи підвищення зарплат деяких чиновників. За Конституцією пенсійні виплати не можуть бути нижчими за прожитковий мінімум, але цей показник не відображає дійсність. Крім того, підвищення прожиткового мінімуму також збільшує розмір штрафів.
Своєю чергою, у Верховній Раді теж вказали на “нереальність” прожиткового мінімуму щодо витрат українців
У державному бюджеті України прожитковий мінімум становить 3 тис. грн на місяць, на які прожити неможливо.
“Міністерство соціальної політики вважає, що реальний прожитковий мінімум має бути на рівні 9 тис. грн”,- заявила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.
За її словами, неможливо довести прожитковий мінімум до реального рівня, оскільки до нього прив'язані численні соціальні виплати.
Скільки витрачають українці коштів та на які потреби
Міністерство соцполітики опублікувало статистику щодо фактичного розміру прожиткового мінімуму як для однієї особи, так і для основних соціальних і демографічних груп населення. Згідно з інформацією міністерства, витрати на харчування становлять понад 3700 грн, на непродовольчі товари - 1196 грн, на комунальні платежі - 1200 грн, на послуги зв'язку - 67 грн.
Цікаво, що фактичний прожитковий мінімум кардинально відрізняється від того розміру, який для розрахунку пенсій та допомоги використовує Кабмін. Так, наразі чиновники використовують прожитковий мінімум у розмірі: 2093 грн - на пенсіонера, 2684 грн - на дорослого, 2272 грн - на дитину до 6 років, 2833 грн - на дитину віком від 6 до 18 років. Тож ми на цифрах бачимо не відповідність прожиткового мінімуму потребам людей. Саме тому влада хоче змінити підхід до соціальних виплат.
Що пропонують натомість
Міністерство соцполітики пропонує відмовитись від прожиткового мінімуму або відв'язати від нього пенсії, оскільки коштів на його підвищення до реального рівня, наприклад до 6-7 тис. грн, немає. Натомість планується призначати соціальну допомогу сім'ям з доходом нижче за певний рівень, за аналогією з субсидіями. У деяких випадках може бути збільшено суму допомоги, а деякі види соціальних виплат можуть бути скасовані.
Жолнович уточнила, що нова базова виплата надаватиметься у двох випадках: через втрату працездатності; для допомоги за відсутності необхідного фінансового забезпечення або, інакше кажучи, через бідність.
Також відомо, що згідно з планами уряду, розмір допомоги буде залежати від складу родини. Зараз Міністерство соцполітики відповідний законопроєкт обговорює з органами центральної влади.
“Сьогодні формально задекларований прожитковий мінімум недостатній, щоб забезпечити потреби людини. Він не враховує, як людина проживає. А ми проживаємо домогосподарствами. Одинокій людині дещо більше коштів треба, ніж домогосподарству, наприклад, з шести осіб. Якщо діти і дорослі, то це інше переформатування…”, – розповіла міністерка.
Відтак, розмір допомоги залежатиме від складу родини. Наприклад, якщо в родині працюватиме лише чоловік (або дружина), а інший – займатиметься побутом, то це не означає, що держава має надавати допомогу у зв’язку з безробіттям. Бо фактично це рішення родини, а дохід одного з подружжя може бути достатній для родини.
В законопроєкті також пропонується об’єднати виплати. Наприклад, для людей з інвалідністю є близько 100 різних виплат. При тому розібратись з переліком виплат надто важко. Замість великої кількості виплат введуть всього дві: для тих, хто тимчасово зіштовхнувся з бідністю і виплату по догляду (якщо людина втратила працездатність).
“Для реформи дуже важливо змінити філософію нашої соціальної політики”, - сказала міністр.
За її словами, підтримка громадян не повинна обмежуватися лише фінансовими виплатами, але має включати додаткові послуги та супровід для того, щоб допомогти людям вийти із кризових ситуацій.
Міністерство активно вводить у вжиток такі терміни, як “здатність”, “адаптація” та “життєстійкість”.
“Ідея реформи полягає в тому, щоб кожна людина прагнула самостійного забезпечення свого життя, а залежність від державної підтримки зводилася до мінімуму”, - каже вона.
Жолнович висловила стурбованість нестачею соціальних працівників та служб, які надають соціальні послуги в країні. За її словами, уряд зосереджений на створенні в регіонах таких умов, за яких люди, які опинилися в кризі, не почувалися б покинутими.
На думку Жолнович, запровадження спеціальної соціальної виплати позитивно вплине на всю соціальну систему та економіку.
Фактично, уряд планує створити великий штат консультантів та психологів, які інформуватимуть громадян про їхні права та підтримуватимуть морально. Якщо людина залишиться незадоволеною, їй запропонують психологічну допомогу.
“Замість прямих виплат людям пропонується психологічна підтримка та консультації, які допоможуть їм адаптуватися до важких умов”, - прокоментував плани уряду Сергій Коробкін, експерт з пенсійного забезпечення виданню “На пенсії”.
Своєю чергою Підласа підтримує підхід Мінсоцполітики.
Вона також висловила думку, що саму категорію “прожитковий мінімум” слід виключити з розрахунків бюджету, тому що це створює негативне сприйняття у громадян.
“Це викликає дуже багато негативу до держави, коли ми в офіційних документах стверджуємо, що людина може прожити на 3 тис.грн, тоді як Міністерство соцполітики розраховує реальний мінімум на рівні 9 тис.”, - пояснила Підласа.
Голова комітету запропонувала запровадити нову базову розрахункову величину, до якої можна буде прив'язувати зарплати суддів, прокурорів і співробітників антикорупційних органів.
Соціальні стандарти на наступний рік заморозили
Обговорення про зміну підходу до соціальних виплат виникло через те, що соціальні стандарти в бюджеті 2025 р. заморожені. А сталося це через війну та відсутність коштів.
“Соціальні стандарти в проєкті бюджету на 2025 р.залишаться замороженими через обмежений ресурс. Наприклад, підвищення мінімальної заробітної плати на 100 грн (до 8100 грн) потребувало б додаткових 5,3 млрдгрніз бюджету”, - сказала Підласа.
Бюджетна декларація на найближчі три роки не передбачає індексації ні прожиткового мінімуму, ні мінімальної зарплати.
У зв'язку з відсутністю коштів, 3 тис. на прожитковий мінімум і 8 тис. на мінімалку на найближчі три роки “заморожуються”.
Своєю чергою експерти вважають, що на такі потреби уряд мав би знайти кошти.
Так, Олег Пендзин, експерт “Економічного дискусійного клубу” в етері “Українського радіо” сказав, що тільки у 2025 р., згідно з макроекономічним прогнозом, який закладений у бюджетній декларації, очікується інфляція на рівні 10%.
Експерт додав, що розуміє, що Україна живе у стані війни і є величезні виклики для виживання держави, однак “є речі, які точно не можна відкладати на післявоєнний період”.
“Є речі, які мають бути вирішені досить швидко, адже це виживання людей, зокрема тих, хто має ці кошти як єдиний соціальний дохід і перебуває далеко за межею бідності”,- додав він.
Вікторія Хаджирадєва