Як тільки наші Сили оборони навчилися скеровувати частину вражих дронів до Білорусі, розпочалися вже зовсім дива. При масованому нальоті РФ все частіше втрачає свої безпілотники "локаційно". Що це означає?
Таємничий спосіб: до чого тут F-16
Тільки за останні дві доби кількість таким чином втрачених росіянами шахедів виросла у рази.
Судіть самі: наші військові звітують, що у ніч на 16 жовтня Росія запустила по Україні 136 БПЛА типу Шахед (запуски: Курськ, Орел, Приморсько-Ахтарськ).
Аби відбити напад, були залучені: авіація; протиповітряні ракетні сили; підрозділи РЕБ; мобільні пожежні групи.
Під час відбиття нападу 51 ворожий БПЛА були збитий у Сумській, Черкаській, Кіровоградській, Тернопільській, Херсонській, Харківській, Житомирській, Донецькій, Дніпропетровській, Миколаївській областях, а також у Київській, Полтавській, Чернігівській та Чернівецькій областях.
Вже сама географія боротьби з шахедами на території України вражає. Однак є ще один цікавий факт: внаслідок активної протидії засобами електронної боротьби (РЕБ) 60 російських безпілотників були локаційно втрачені у різних регіонах України, повідомляє Генштаб.
Крім того, два ворожі безпілотники повернулися назад у напрямку Російської Федерації.
Вже наступної ночі (українці знають, що атаки шахедами країна-агресор РФ здійснює на нас кожної доби) історія повторилася.
Окупанти запустили 56 дронів ударного типу та безпілотників невідомого типу (запуски - Курськ, Орел, Приморсько-Ахтарськ).
Сили протиповітряної оборони знищили 22 ворожі безпілотники. Ще 27 ударних дронів знову було локально втрачено внаслідок радіоелектронної боротьби, повідомляють Повітряні Сили України у Telegram. Два безпілотники знову покинули наш повітряний простір і попрямували до Білорусі.
То що ж відбувається?
Росіяни змінили тактику застосування шахедів, запускаючи їх на більшій висоті. Таким чином вони намагаються обійти українські мобільні групи ППО, повідомив головний редактор Defense Express Олег Катков.
"Це означає, що їх стало можливо збивати, по-перше, з вертольотів. Вже є безліч відео, як це відбувається. По-друге, якщо ціль висотна - проти неї об'єктивно простіше працювати засобами РЕБ. Адже її видно з більшої дальності, радіогоризонт до неї значно більший", - пояснив Катков в ефірі Radio NV.
У зв'язку з усім цим, вказав експерт, у статистиці Повітряних сил значно зросла кількість засобів БПЛА, котрі було посаджено РЕБами, а не збито.
"Тому зараз можлива така ситуація. Причому вона співпала з тим, що Україна отримала F-16, котрі й мають виконувати роль ППО на перших етапах. І не лише шляхом збиття цілей. А й банально через те, що F-16 має доволі якісну радіолокаційну станцію, яка може визначати малорозмірні об'єкти на фоні землі. І вони можуть виконувати функції літака для виявлення цілей", - додав експерт.
Втім не все так просто і з застосуванням РЕБ, Фахівець із радіотехнологій Сергій Бескрестнов (Сергій Флеш) у своєму Telegram-каналі розповів, що українські системи РЕБ не "збивають" російські шахеди у буквальному сенсі, а лише дезорієнтують їх у просторі, пригнічуючи сигнали супутникової навігації. Тоді БПЛА не розуміє, де він перебуває й не може знайти ціль.
Однак це ще не гарантує відбиття атаки: шахед може пролетіти зону РЕБ за внутрішнім компасом, знову знайти ціль і полетіти до неї. Правда, такий сценарій можливий лише за умови, що ціль розташована поза зоною дії засобів радіоелектронної боротьби.
Якщо ж ціль перебуває всередині зони РЕБ, російський дрон із пригніченим сигналом може почати кружляти, влітаючи і вилітаючи з цієї зони. У підсумку у такого БПЛА закінчується паливо, або ж його збивають сили протиповітряної оборони (ППО).
Вочевидь, саме це нині і відбувається, бо почастішали як офіційні повідомлення, так і розповіді очевидців саме про такі "танки по колу" ворожих безпілотників в українському небі.
Гонка розвитку РЕБ
Тому є очевидним: чим більше засобів РЕБ ми матимемо, тим краще будемо захищені.
Проте два роки тому ніхто з військових і не думав, що засобами радіоелектронної боротьби треба буде обладнати не лише кожну військову одиницю техніки, але й, в ідеалі, оснастити кожного бійця.
Переосмислити цю технологію змусила поява FPV-дронів, пише ЕП. Щойно стало зрозуміло, що чи не єдиний спосіб знищити ворожий дрон - це перервати його зв’язок з оператором, Україна та Росія вступили у технологічні перегони.
Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний ще у колонці для The Economist писав, що ворог значно краще опанував цю технологію, тож Україні терміново потрібно наздоганяти, зауважує видання.
"У 2022 році ми постачали десятки комплексів на місяць. У 2023-му - сотні, у 2024-му - тисячі", -звітував представник компанії Kvertus, одного з найбільших українських виробників РЕБ.
Що ж, досягнення очевидні. Проте Україні потрібно створити єдиний державний орган з реалізації держполітики у галузі дронів, роботів та засобів радіоелектронної боротьби, котрий матиме повноваження міністерства та пряме підпорядкування РНБО та/або Ставці Верховного головнокомандувача і займатиметься розвитком галузі комплексно, - вважає експерт у галузі БпЛА Юрій Касьянов.
У свіжій статті "Ідеологія розвитку безпілотного ринку дає збій. Що потрібно робити" він вказує, що активне використанні дронів у війні потребує єдиного підходу щодо аналізу ситуації, вивчення досвіду застосування дронів, вжиття заходів щодо розвитку галузі, стимулювання критично важливих напрямів, закупівлі дронів, трансформації силових структур для ефективного виконання завдань нової війни дронів і роботів, пише ZN.ua.
Тобто, необхідна розробка державної політики в галузі дронів і засобів боротьби з ними.
Комітет із дронів і засобів РЕБ мав би складатись винятково із спеціалістів, котрі займаються розробкою, виробництвом і застосуванням дронів та РЕБ, та мати якнайширші повноваження з розвитку галузі у рамках жорстко прописаного і затвердженого на засіданні РНБО чи Ставки плану. Очолити таку структур варто політично незаангажованій, але професійній та амбітній людині, підкреслює фахівець.
Ірина Носальська