Фото: Getty Images
Кількість ВПО, які повернулись в окупацію: це понад 150 тисяч осіб
Влада бідкається: мовляв, переселенці все частіше повертаються в окупацію. Експерти своєю чергою нагадують про скорочення виплат ВПО та неможливість прожити на ці кошти родиною.
"Ситуація погіршується"
Омбудсман Дмитро Лубінець повідомив: в Україні погіршується ситуація із внутрішньо переміщеними особами (ВПО).
"Станом на зараз ситуація погіршується - у нас зменшується кількість ВПО, адже вони повертаються на ТОТ України та прифронтові міста через соціально-економічні труднощі на новому місці! Це викликає серйозне занепокоєння. Я порушував дане питання на рівні уряду. Держава має прямо казати на яку грошову допомогу людина може розраховувати, аби вона мати впевненість у своєму майбутньому",- заявив омбудсман.
Пізніше голова Комітету Верховної Ради з організації державної влади, регіонального розвитку, місцевого самоврядування та містобудування, очільниця політичної партії Слуга народу Олена Шуляк повідомила, чому так відбувається.
"ВПО стає менше не тому, що вони знаходять новий дім на контрольованій території. Вони просто повертаються в окупацію. Роблять свій важкий вибір, опиняючись перед дилемою: жити в умовах окупації чи в злиднях без підтримки держави - вони повертаються на ТОТ",- пише Шуляк на своїй сторінці в Facebook.
Фактично, державна політика в питанні підтримки ВПО повністю провалена, заявила очільниця політичної партії Слуга народу.
Влітку 2024 голова робочої групи з питань житла парламентської ТСК із захисту прав ВПО Максим Ткаченко називав кількість ВПО, які повернулись в окупацію.
"В першу чергу, через житлові проблеми та відсутність коштів вже майже 130 тисяч переселенців змушені були повернутися додому, в зону бойових дій чи навіть на ТОТ. Водночас ВПО - це той скарб, на який ми будемо спиратись, відновлюючи Україну після перемоги. Тому дуже важливо для держави підтримувати ВПО, допомагати їм ставати на ноги на новому місці",- заявив Ткаченко в коментарі Укрінформ.
Вже наприкінці жовтня нардеп уточнив кількість ВПО, які повернулись в окупацію: це понад 150 тисяч осіб.
І таких людей може ставати дедалі більше.
Без єВідновлення
Петро Андрющенко, радник міського голови Маріуполя, прямо каже: держава позбавляється ВПО. В блозі для LB.ua він пише про скорочення програми єВідновлення.
"Так у 2025 році в проєкті бюджету на єВідновлення передбачено всього 500 млн грн. Причому не бюджетних, а грантових коштів від Банку розвитку Ради Європи. Власних - нуль. Жодної гривні не заклав Уряд для фінансування програми",- пише Андрющенко.
Радник міського голови Маріуполя нагадав, що з початку запуску у травні 2023 року на єВідновлення було спрямовано 13,5 млрд грн. Тепер це "нуль".
"Це наочна демонстрація ставлення як до ВПО, так і до економіки в цілому. Чому? Тому, що єВідновлення - це про будівництво нового житла замість втраченого. Нове житло - це не дуже великий, але достатній мотиватор для забудовників. Принаймні в умовно безпечних містах, таких як Ужгород або Чернівці",- зазначає Андрющенко.
Станом на зараз, понад 68 тис родин вже отримали компенсації за єВідновленням. Гроші, які отримували переселенці, потрапляли в економіку та давали змогу евакуйованим соціалізуватись в нових містах і почати все спочатку.
"Все це тепер скінчилось. Чергова хороша (що є рідкістю) ініціатива Уряду перетворилась на гарбуза. Держава вкотре демонструє через своїх міністрів, що евакуйовані не просто не цільова аудиторія для турботи, а дратівливий фактор. Від котрого постійно намагаються позбавитись. При тому, що кількість та географія евакуації зростає щомісяця, збільшуючи кількість зайвих для держави людей. Людей, в яких залишилась лише Батьківщина, що відвертається від них",- доходить до висновку Андрющенко.
Про проблеми з програмою єВідновлення пише й Олена Шуляк. Вона зазначає, що головна і базова потреба ВПО - це власне житло. Допомогти мали б дві державні програми: єВідновлення та єОселя. Але вони практично не працюють.
"Державна іпотечна програма єОселя своїми умовами просто недоступна для ВПО, з яких лише одиниці змогли нею скористатися. єВідновлення на 2025 рік взагалі не передбачає державного фінансування, тільки відносно невеликі кошти від міжнародних донорів. Та й навіть якби вони були, виплат за житло на ТОТ за програмою єВідновлення, незважаючи на успішний Мелітопольський експеримент, немає. Коли будуть? Ніхто не знає", - пише Шуляк.
Вона додає, російська окупаційна влада активно використовує ситуацію для своєї пропаганди, пропонуючи компенсацію у розмірі 45 тисяч рублів за кожен квадратний метр зруйнованого житла. Це створює ілюзію підтримки, що додатково стимулює повернення ВПО на окуповані території.
Але проблеми з єВідновленням - лише частина проблеми. Переселенцям банально не вистачає грошей на оренду житла та харчування.
"Тисяча Зеленського" допомогла б
В своєму дописі Шуляк пише, що державна політика по ВПО провалена й "як фіговий лист прикривається копійчаними виплатами". А грошей переселенцям і справді платять небагато. Люди можуть отримати виплати в розмірі 2000 гривень (для переселенців, старших за 18 років) і 3000 гривень (виплати дітям до 18 років та особам з інвалідністю). Додамо, що ці кошти часто затримують, пояснюючи це "технічними проблемами".
Але й навіть ці гроші отримати важко. З 1 вересня 2023 року почали вводити обмеження на виплати переселенцям, через що багато людей їх позбулися.
"До 80% переселенців допомогу втратили. І хто потрапив до основних груп ризику? Працездатні люди, логіка уряду була помилкова. Нібито за рік люди мають знайти джерела доходів і вирішувати особисті питання. Навіть якщо людина знайшла роботу вчителем, лікарем або за іншою спеціальністю, питання житла все одно відкрите. Навіщо у працюючої людини забирати гроші на оренду житла?",- каже експерт із соціальної та економічної політики, ексглава Мінсоцполітики Павло Розенко в розмові з виданням Фокус.
У 2025 році грошей буде ще менше. За словами Павла Фролова, голови тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради з питань захисту прав ВПО, проект бюджету на 2025 рік передбачає виділення 48,5 млрд гривень на підтримку переселенців. Це на 9,1 млрд гривень менше, ніж минулого року. Це скорочення вплинуло на кількість осіб, які мають право на допомогу, знизивши їхню чисельність з 2,5 мільйонів на початку 2024 року до трохи більше мільйона осіб.
Фролов зазначає, що затверджений урядом критерій доходу є несправедливим.
"Якщо дохід родини перевищує 9444 гривні на місяць, вона втрачає право на отримання виплат. Проте це нереалістична сума для того, щоб забезпечити мінімальні потреби в житлі та продуктах, особливо якщо це одинока особа",- зазначає він.
Ще одним обмежувальним критерієм є наявність депозиту в розмірі 100 тисяч гривень, що також викликає хвилю критики. Не всі переселенці можуть вільно користуватися такими коштами, оскільки депозити можуть бути спадщиною або відкладеними на випадок хвороби.
"Якщо людина серйозно захворіла, такі заощадження розчиняться вмить на ліки", - зазначає депутат, підкреслюючи несправедливість таких обмежень.
З іншого боку, з'явилась ініціатива "тисяча від Зеленського", згідно з якою кожен громадянин має право отримати 1000 грн. Багато експертів пишуть, що замість роздачі коштів всім і кожному, їх можна було дати найбільш вразливим категоріям населення, тим же ВПО. Наприклад, інвестиційний банкір Сергій Фурса на своїй сторінці в Facebookпропонує не розкидатись грошима, а фінансувати лише конкретні адресні програми.
"У нас точно є набагато більш важливі потреби, наприклад, щодо ВПО. Це люди, які втратили все через агресію РФ і точно потребують підтримки", - переконаний експерт.
Валерія Шипуля