Чи є зміни у першому читанні до проєкту закону про держбюджет та які правки уряду пропонують врахувати до другого читання.
Верховна Рада схвалила висновки та пропозиції народних депутатів до проєкту закону про держбюджет на наступний рік. Чи внесено якісь зміни до урядового проєкту під час першого читання та які правки пропонується внести під час підготовки до другого?
Прокурорам зарплати не підвищать, а оборона важливіша за дороги
Верховна Рада прийняла у першому читанні Бюджет-2025 р. За це проголосувало 247 депутатів. Загалом перше читання не передбачає суттєвих змін в проєкті бюджету. Водночас одна все ж таки є. Вона стосується скасування підвищення зарплат прокурорам на 3 млрд грн.
“Прийняли в цілому бюджетні висновки. Жодної правки окрім правки по зарплатах прокурорів не змінили”, - повідомив Ярослав Железняк, член фінансового комітету.
Це – єдина важлива правка, яку спочатку не підтримав профільний комітет, але вона “пройшла” в сесійній залі через гучний скандал з липовими прокурорами-інвалідами.
Під час підготовки документа до першого читання від народних депутатів надійшло 2099 пропозицій. Бюджетний комітет підтримав приблизно 200 правок.
“Ми врахували або дали доручення уряду більш детально переглянути майже 200 пропозицій. По-перше, пропонується усі власні ресурси Дорожнього фонду (близько 43 млрд грн), спрямувати в загальний фонд держбюджету. Це кошти, які ми скеровуємо на сектор безпеки та оборони. По-друге, ми рекомендуємо визначитися з доцільністю перерахування до держбюджету реверсу з бюджетів органів місцевого самоврядування, тобто залишити 12,9 млрд грн бюджетам органам місцевого самоврядування”,– розповіла Леся Забуранна, заступниця голови бюджетного комітету.
Ключові параметри не змінили
Проте ключові параметри бюджетного законопроєкту не змінилися: доходи загального фонду держбюджету наступного року (без урахування офіційних трансфертів та грантів) планується затвердити в сумі 2007,4 млрд грн, видатки – 3643,6 млрд грн. Це більше, ніж очікується за підсумками поточного року – 1 трлн 597 млрд та 3 трлн 108 млрд грн відповідно.
А розрахунковий ВВП України фактично на трильйон перевищує очікувані показники цього року – 8,466 трлн проти 7,485 трлн грн. При цьому темпи зростання ВВП, за прогнозами, дещо уповільняться – до 2,7%, тоді як за підсумками цього року обсяги внутрішнього валового продукту зростуть на 3,5% порівняно із 2023 р.
У Бюджетних висновках Верховної Ради не йдеться і про жодні суттєві зміни в частині основних державних видатків: як і минулого року, пріоритет – захист і оборона країни. Пропоновані для цього асигнування не набагато, та все ж вищі, ніж цьогоріч.
“Загальний ресурс на національну безпеку та оборону у 2025 р. – 2 трлн 223 млрд грн (близько 26% ВВП), що на 530 млрд грн більше від плану цього року та на 46 млрд грн більше від плану 2024 р. з урахуванням змін до держбюджету, ухвалених Верховною Радою”, – розповіли в Мінфіні.
Своєю чергою прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зазначив, що пріоритет нового бюджету - це оборона та безпека України.
“Всі внутрішні ресурси знову будемо направляти на ці цілі. Видатки на оборону зростуть щонайменше до 2,22 трлн. Буде більше грошей на українську зброю, техніку, дрони.”, – сказав прем’єр-міністр.
Половина із пропонованої суми (1,1 трлн грн) у 2025-му має піти на виплати військовим. Понад 700 млрд грн передбачено на озброєння та військову техніку, понад 300 млрд грн – на харчування військових, медикаменти та інші витрати.
Другий пріоритет бюджету, за словами Шмигаля - це фінансування захищених статей бюджету.
“Понад 400 млрд виділяємо на соціальний захист. Пенсії будуть проіндексовані, а субсидії будуть виплачуватися всім, хто цього потребує.”,– зазначив Шмигаль.
Майже 420 млрд грн передбачили на соціальні витрати: 238 млрд грн – для Пенсійного фонду, 128 млрд грн – на допомогу малозабезпеченим сім'ям та людям, які опинилися у складних життєвих обставинах, 42,3 млрд – на пільги та субсидії.
Водночас згідно із проектом бюджету-2025 р. соціальні стандарти, у тому числі мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум, залишаться на рівні грудня 2024 р.
Серед інших важливих статей держвитрат – охорона здоров'я (210 млрд грн) та освіта (майже 170 млрд грн).
Чого чекати від другого читання?
До другого читання Комітет рекомендує уряду внести ряд поправок. Серед них – зміни в нарахування так званої “чорнобильської пенсії” (доплата непрацюючим пенсіонерам у зоні відчуження). Пропонується виплачувати її лише тим, хто дійсно жив в зоні відчуження з 1986 по 1993 рік. Це дасть економію для бюджету 15 млрд грн.
Є також пропозиція переглянути ідею запровадження у 2025 р.преміювання суддів місцевих судів і відповідно переглянути видатки на їх забезпечення. Також Верховна рада пропонує розглянути можливість фінансування (4,8 млрд грн) нових пасажирських вагонів та виділення 2 млрд грн на гуманітарне розмінування.
“Також висновки Бюджетного комітету передбачають: спрямування у 2025 р. залишків за освітньою субвенцією до спецфонду Міносвіти з подальшим розподілом за рішенням уряду з урахуванням цільового призначення та на реалізацію заходів у сфері освіти та розподіл видатків на реалізацію публічних інвестиційних проєктів”, – додали в Міністерстві фінансів.
Пропозиції Бюджетного комітету мають бути розглянуті та можуть бути враховані Кабінетом міністрів при підготовці законопроєкту до другого читання. Водночас, як демонструє практика, уряд не обов’язково враховує пропозиції Верховної Ради. Натомість він може суттєво змінити показники бюджету та прогнозні орієнтири до другого читання.
Розгляд у другому читанні має завершитись не пізніше 20 листопада року.
Під час другого читання будуть остаточно затверджені загальний обсяг дефіциту, максимальний держборг, загальні суми доходів і витрат, розмір мінімальної зарплати, прожитковий мінімум та низка інших показників. Інші статті проєкту, які не будуть прийняті у другому читанні, перенесуться на третє читання.
У цілому закон про державний бюджет наступного року має бути прийнятий до 1 грудня.
Чи вистачить коштів Україні
Навіть, якщо пропозиції депутатів Верховної Ради будуть враховані урядом, дефіцит бюджету-2025 становитиме приблизно 1,6 трлн грн. Тому Україна розраховує на допомогу від міжнародних партнерів.
Йдеться, зокрема, про ресурс у межах механізму Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA) від країн G7 загальним обсягом 50 млрд дол. та європейської програми Ukraine Facility, за якою наступного року до українського бюджету надійдуть 12,5 млрд євро.
Також відомо, що МВФ на наступний рік збільшив план фінансування з 1,8 млрд до 2,7 млрд дол.
Крім того, Європейський інвестиційний банк оголосив, що має намір інвестувати до 600 млн євро у фінансування екстрених енергетичних проєктів у державному та приватному секторах.
В Мінфіні також сподіваються на те, що Україні наступного року завдяки реструктуризації державного боргу, досягнутої цього року, вдасться заощадити на його обслуговуванні.
В цілому, експерти кажуть, що зараз ситуація з майбутнім фінансуванням більш прогнозована, ніж наприкінці серпня – на початку вересня, коли уряд готував проєкт бюджету-2025.
Вікторія Хаджирадєва