Президентська влада у США завжди була хоч і важливим, але обмеженим іншими демократичними механізмами інструментом керування країною. Чи зміниться щось після "відвоювання" республіканцями Сенату?
Полегшення задачі чи загроза авторитаризму?
За результатами виборів до верхньої палати Конгресу США, Республіканська партія повернула собі більшість у Сенаті, повідомляє Associated Press.
Це сталося після того, як сенаторка Деб Фішер набрала у штаті Небраска достатньо голосів для переобрання, Республіканська партія здобула щонайменше 51 місце у 100-місному Сенаті. У підсумку республіканці отримали у Сенаті 52 мандати, демократи - 42.
Більшість у верхній палаті дає Республіканській партії можливість диктувати порядок денний у Вашингтоні, а також провідну роль у затвердженні кабінету наступного президента тощо.
Республіканці також лідирують за кількістю здобутих крісел у нижній палаті Конгресу - Палаті представників. Вони вже мають 198 місць, тоді як демократи - 180. А втім, боротьба за лідерство ще триває.
Але політолог, експерт-міжнародник Максим Несвітайлов вказує: коли республіканська більшість була лише у Палаті представників, а Трамп був кандидатом у президенти, він уже тоді мав величезний вплив на Конгрес.
"Якщо зараз більшість республіканців буде і в Сенаті, і в Конгресі, і Трамп президент, у певному сенсі він буде десь більшим диктатором, ніж деякі диктатори на цій планеті, тому що по суті для нього ніяких важелів тиску не буде. Для нього будь-які обмеження будуть відсутні", - пояснив Несвітайлов в ефірі FREEДОМ.
Він також зазначив, що Трампу через більшість республіканців у Конгресі не треба буде домовлятися з демократами для ухвалення будь-яких рішень.
"У нього буде монобільшість, і він зможе у турборежимі приймати практично будь-які рішення. Для нього це величезна можливість, якої в нього не було під час першого президентського терміну, йому тоді треба було зважати на партійних босів, у нього була команда більш виважена і не було такого впливу в Конгресі. Його так не боялися усередині країни, як бояться зараз", - додав політолог.
Окрім того, новий Сенат зможе підтримати програму Трампа та відновити суттєву реорганізацію судової системи за допомогою консерваторів. Він також вирішуватиме й питання про затвердження будь-якого судді Верховного суду, якщо там відкриється вакансія.
А це неодмінно станеться: за каденції Трампа до Верховного суду прийдуть ще кілька його ставлеників, бо строк роботи їх попередників закінчується. Нагадаємо, під час минулої каденції Трамп вже змінював суддів Верховного суду США.
У чому "судова" зацікавленість Трампа
Такий стан речей, по-перше, обмежує можливості демократів хоч якось оскаржити результати виборів.
За словами спеціаліста зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики Юрія Богданова, демократи теоретично могли би оскаржити результати президентських виборів у ключових штатах. Тоді частина справ потрапила би до Верховного суду, де троє суддів були призначені самим Трампом минулої каденції й "повʼязані з його колом чисельними корупційними скандалами". І це створювало би ризик, що демократи вважатимуть рішення суду несправедливими.
Втім, продовжив експерт у блозі для Еспресо, більшість обраних демократів, ймовірно, прийняла би рішення суду, як це вже ставалося у 2000 році під час виборів Буш - Гор (тоді штатом розколу була Флорида, де губернатором був брат одного з кандидатів - Буша).
По-друге, нагадаємо: ще до дня голосування 5 листопада Трамп встиг стати фігурантом одразу чотирьох кримінальних справ, за однією з котрих був визнаний винним.
"Якщо Дональд Трамп переможе на виборах, він завоює не лише Білий дім", - писала газета Financial Times за кілька днів до дня голосування 5 листопада.
Мова саме про кримінальні справи проти республіканця: новий термін у кріслі президента справді надає йому повноваження, аби перешкодити стороні звинувачення довести процеси до стадії вироку, пишуть ЗМІ.
Йдеться, зокрема, про те, що наприкінці травня журі присяжних визнало Трампа винним за 34 епізодами, по кожному з котрих йому загрожує до чотирьох років в'язниці. Щоправда, вирок суддя Хуан Мерчан ухвалити не встиг: засідання двічі відкладалося і було призначено лише на 26 листопада.
Ще до цього засідання Мерчану належить вирішити, чи є обґрунтованим прохання адвокатів скасувати вердикт присяжних у світлі липневого рішення Верховного суду: той визнав, що президент США в деяких випадках має імунітет від кримінального переслідування.
Якщо Мерчан не погодиться з тим, що справа про фальсифікацію бізнес-звітності підпадає під ухвалу Верховного суду, адвокати Трампа, як очікується, подадуть апеляцію. Перемога їхнього клієнта на виборах дає додаткові підстави для відстрочення потенційного ув'язнення: захист просто посилається на те, що Конституція США забороняє обмежувати президента у виконанні офіційних обов'язків.
Тож справу, в якій Трамп ризикував бути засудженим до реального терміну вже у 2024 році, з високою ймовірністю заморозять, як мінімум, на період його перебування у Білому домі.
"Реал політік" для України
Однак посилення республіканців у всіх без винятку основних владних ланках - це, скоріше, все-таки внутрішньоамериканське питання. Хоч воно і може значним та непрогнозованим чином вплинути на подальшу долю України. Й виглядає, скажімо відверто, як певне планомірне вибудовування якоїсь нової владної моделі у США.
Проте політолог Володимир Фесенко вважає, що перемога Трампа і тріумф республіканців - та сама "червона хвиля" у США - все-таки не найгірший для України варіант (вірогідно, лише у короткостроковій перспективі).
"Було би набагато гірше, якби США занурилися в політичну кризу. Це великий ризик для всього світу, для міжнародної безпеки. А також шанс для Путіна і Китаю, не кажучи про Іран і Північну Корею. Ми могли б втратити американську допомогу на невизначений час", - пояснив Фесенко у коментарі РБК-Україна.
Він також додав, що перемога Камали Гарріс з урахуванням того, що Республіканська партія здобула більшість у Сенаті та близька до успіху в Палаті представників, дійсно стала би проблемним сценарієм.
"У такому разі минулорічна історія повторилася б. І знову ж таки ми могли б на певний час втратити допомогу", - зазначив політолог.
Ірина Носальська