Питання з історичного минулого, яке Україна з Польщею досі не вирішили, раз по раз випливає на поверхню, а олії у вогонь часом додають гострі проблеми сьогодення.
Друзі, але без війни з Росією
Нещодавно віцепрем’єр-міністр - міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський сказав, що нібито президент України Володимир Зеленський, пропонуючи Польщі збивати російські ракети над територією України, намагається втягнути Польщу у війну з Росією.
"Давайте говорити відверто: чого хоче Зеленський. Він хоче, щоб Польща збивала ракети над Україною, тобто хоче, щоб Польща вступила у війну, тобто хоче, щоб Польща воювала з Росією", - сказав політик в ефірі польського радіо ZET.
Він наголосив, що Польща має допомогти Україні вижити, однак польським політикам не можна довести свою країну до війни з Росією.
"Я вважаю, що останні слова, які пролунали з вуст президента Зеленського, негідні політика, який багато чим зобов'язаний Польщі. Дарувала техніку, опікувалася громадянами, Польща - великий друг України, транспортний вузол. Мені здавалося, що в таких ситуаціях треба говорити комусь "дякую", а не дорікати",- сказав польський віце-прем'єр.
На його думку, Україна "забула, скільки Польща зробила для неї" та "не усвідомлює, якою була б ситуація", якби не польська допомога, тому й ставиться нечесно по відношенню до Польщі.
"У мене таке враження, що останні слова з вуст президента Зеленського негідні політика, який багато чим зобов'язаний Польщі", - зазначив Гавковський.
До слова, на запитання радіостанції про те, наскільки чесно українська влада ставиться до Польщі, 93% слухачів згодні з тим, що сказав Гавковський, і лише 7% мають протилежну думку, стверджуючи, що Київ справедливий стосовно Варшави.
У МЗС України відповіли на звинувачення представника польського уряду.
"Вважаємо безпідставними твердження віцепрем’єр-міністра - міністра цифровізації Республіки Польща щодо нібито бажання президента України втягнути Польщу у війну з Росією через збиття російських ракет над територією України. Переконані, що збиття російських ракет та дронів, які летять в напрямі Польщі, над територією України, а не над територією самої Польщі, відповідає інтересам безпеки самої Польщі та її громадян",- зазначили у зовнішньополітичному відомстві.
У ширшому контексті, йдеться далі в повідомленні, варто нагадати, що Росія веде війну не лише проти України, але й загалом проти європейської архітектури безпеки, важливою частиною якої є Польща. То ж подолання російської агресії проти України є життєвим інтересом самої Польщі.
"Беручи до уваги численні провокації, кібератаки та порушення суверенного повітряного простору Польщі та інших європейських держав російськими ракетами та дронами, говорити про нібито прагнення України втягнути Польщу чи інші країни у війну вбачається, як мінімум, неприйнятним. Факти свідчать про зворотне: опір України запобігає розширенню війни та потенційним військовим загрозам для Польщі", - звернули увагу в МЗС.
В міністерстві висловили переконання в тому, що в умовах триваючої російської агресії важливо зберігати та зміцнювати солідарність між Україною та Польщею. Адже саме на це спрямована політика українського уряду.
"Розраховуємо, що польський уряд поділяє таку мету. Розраховуємо на продовження активної взаємодії для наближення перемоги над спільним споконвічним ворогом та відновлення всеосяжного, справедливого та стійкого миру", - підсумувала пресслужба МЗС.
Закрити своє небо
Інший гострий кут у стосунках двох країн з’явився через винищувачі МіГ-29, які Польща мала б передати Україні, але цього не зробила.
Інший віце-прем’єр - міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що не погоджується на передачу Україні нової партії бойових літаків МіГ-29, оскільки вони захищатимуть польське небо.
Про це він заявив в ефірі Radio Zet.
Віце-прем’єр підкреслив, що Польща передала Україні стільки військової техніки, скільки змогла, але вона не повинна забувати про власну безпеку.
"МІГ-29 - вони патрулюють польське небо, вони служать польським пілотам. Я не можу сказати, що я згоден з передачею літаків. З мого боку згоди на це немає", - сказав міністр оборони.
А стосовно останніх заяв президента Зеленського щодо допомоги Україні Косіняк-Камиш сказав, що, на його думку, той "всіма силами намагається, щоб інтерес до українського питання не зникав".
"Йому, звичайно, було б легше, якби інші країни брали участь у цій війні, але Польща не є стороною конфлікту", - зазначив він.
Нагадаємо, що в липні прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що Польща може розглянути передачу Україні додаткових винищувачів радянських моделей, якщо зможе спільно з союзниками знайти їм заміну.
Трохи пізніше, у вересні, глава МЗС Польщі Радослав Сікорський казав, що Варшава може передати Україні додаткові літаки МіГ-29, але це залежатиме від того, чи матиме вона достатньо ресурсів для захисту власного неба.
"Ми намагаємося допомогти, але ми також прифронтова країна. Росія нам теж погрожує", - пояснив міністр.
У свою чергупрезидент України розкритикував Польщу, заявивши, що Київ безуспішно просив Варшаву захистити газосховища в Стрию, повідомляє "Європейська правда".
Зеленський сказав, що наша країна домовилася з НАТО направити до Польщі літаки союзників, щоб Варшава передала Києву старі винищувачі МіГ-29, але цього не сталося.
"У нас добросусідські відносини з Польщею. Є різні виклики, ми постійно просимо Польщу збивати ракети, які летять у бік Польщі. У нас є газосховища в Стрию, від цього залежить газопостачання всієї країни, наше життя", - зазначив глава держави.
Нагадаємо, що незважаючи все ж таки на переважно добросусідські стосунки між Україною та Польщею, досі залишається нез’ясованим питання відносно подій, які відбулися ще під час Другої світової війни - Волинської трагедії.
Ті криваві події часів Другої світової війни, які відбувалися на території спільного проживання українців та поляків - на Волині, Східній Галичині, Холмщині, Підляшші, Надсянні та Лемківщині - українці називають Волинською трагедією, поляки - Волинською різаниною.
"На мою думку, у 1943-44 роках на заході України відбувалася чергова польсько-українська війна, в якій постраждало багато цивільного населення. На Волині в 1943 постраждало більше поляків, бо на Волині в 43 році поляки були меншістю", - зазначив народний депутат Володимир В’ятрович в ефірі КИЇВ24.
Він наголосив, що жодні політичні дискусії не додають нічого до розуміння минулого, але вони руйнують нормальні відносини у сьогоденні.
"На жаль, ця війна набула селянського характеру, коли село йшло проти села. Тому серед постраждалих так багато цивільного населення. Це питання потребує досліджень та дискусій між істориками, але воно точно не потребує дискусій між політиками", - сказав В'ятрович.
Попри різницю в оцінках, питання ексгумацій польських жертв залишається ключовим у сучасних відносинах. Польські політики висловлюють занепокоєння через те, що без вирішення цього питання Україні буде важко отримати підтримку від поляків на шляху до ЄС.
Галина Гірак