Схоже, Євросоюз не має ілюзій щодо президенства Дональда Трампа в США. Існує велика загроза торгівельних воєн, а Україну доведеться підтримувати вдвічі сильніше, кажуть експерти.
Що Трамп готує Європі
Ще до обрання президентом Штатів Трамп відзначився декількома скандальними заявами в бік європейських партнерів. 11 лютого 2024 року на мітингу він згадав, як, перебуваючи на посаді, заявив одному з лідерів НАТО, що "заохочував би" Росію напасти на тих членів Альянсу, які роблять недостатні внески на оборону.
"Я сказав: "Ви не заплатили? Ви порушили закон? Ні, я не захищатиму вас, насправді я заохочуватиму їх робити все, що вони захочуть. Ви повинні заплатити", - зазначив Дональд Трамп.
Через пару місяців політик заявив, що, якщо він знову стане главою Білого дому, то допомагатиме Україні тільки у разі, якщо Європа також почне робити це активніше.
"Я б не допомагав, якщо Європа не почне це виконувати. Якщо Європа не збирається платити, чому ми повинні платити? Вони страждають набагато сильніше (від війни в Україні - ред.), адже між нами океан. Але вони цього не роблять (йдеться про допомогу - ред.)",- сказав Трамп.
Також новообраний президент Штатів анонсував торгівельні війни між ЄС та США. Нагадаємо, у 2018 році Трамп запровадив 25-відсоткове мито на сталь і 10-відсоткове мито на алюміній з Європи.
Але нові його дії можуть бути ще більш різкими. Наприкінці жовтня Трамп заявив, що Європейському Союзу доведеться "заплатити високу ціну", оскільки, на його думку, Європа недостатньо підтримує американський експорт.
"Ось що я вам скажу, ЄС звучить так мило, так чудово, чи не так? Всі ці милі європейські маленькі країни, які зібралися разом... Вони не забирають наші машини. Вони не забирають нашу сільськогосподарську продукцію. Вони продають мільйони й мільйони автомобілів у США. Ні, їм доведеться заплатити велику ціну", - заявив Трамп під час мітингу в штаті Пенсильванія.
Як пише Reuters, Трамп пригрозив запровадити 10% мито на імпорт з усіх країн і 60% мито на імпорт з Китаю.
І це не може не турбувати Європу. Та чи достатньо вона усвідомлює ризики?
Чи прокинулась Європа
Щодо безпекової ситуації в Європі та можливого відходу США, ситуація вже краще. Завдяки критиці та погрозам Трампа країни Євросоюза почали вкладати в бюджет НАТО 2% від ВВП.
А надзвичайний і повноважний посол України Роман Безсмертний в інтерв'ю Radio NV додає, що дві треті замовлень для НАТО розміщаються в Сполучених Штатах Америки за європейські ресурси.
"Це той аргумент, на який теж треба, щоб в Вашингтоні зважали. Бо навіть якщо збільшуватимуться доходи, а дефіцит на сьогодні НАТО складає приблизно 560 мільярдів євро, це величезні гроші, але так само це величезний інвестиційний фонд і ресурс для розвитку оборонно-промислового комплексу Сполучених Штатів Америки",- нагадує експерт.
Також в ЄС готуються до можливих "торгівельних воєн" з США, пише видання Politico. Мовляв, Євросоюз готовий швидко та жорстко відреагувати на запровадження будь-яких мит Трампом, аби змусити його до переговорів. Наразі Трампу надсилають пропозиції до співпраці, але паралельно готуються реагувати на його можливі недружні дії.
За даними Кільського інституту світової економіки, якщо Трамп справді почне запроваджувати великі мита на імпорт, це призведе до "значних економічних втрат". Зокрема ВВП Євросоюзу може скоротитися на 0,5%, а Німеччини аж на 3,2%. Втрати Китаю можуть бути ще більшими.
"Якщо американська сторона введе невиправдані мита на продукцію ЄС, ми готові до цього і будемо реагувати. Якщо Трамп продовжить свої анонсовані тарифні фантазії, тоді ми повернемо його до реальності та захистимося",- сказав Бернд Ланге, ветеран Європейського парламенту та голова комітету з міжнародної торгівлі.
Але "торгівельні войни" можуть бути не настільки руйнівними, як очікується. Як зазначає Безсмертний, і Вашингтон, і Європа зацікавлені в тому, щоб поставити на місце комуністичний Китай і його експансіоністську більшовицьку політику. Він додає, "що Європа і Сполучені Штати Америки з усіх мотивів приречені бути разом".
"Важливо те, щоб спільні дії Вашингтона і Брюсселя проти Пекіна були скоординовані. І я би це поставив на перше місце. Завдяки таким діям вдасться серйозно вплинути на експансіоністські дії Китаю. Це зокрема буде гарантом того, що Вашингтон і Брюссель не поб’ють між собою горшки. Бо та 60% надбавка (на товари з Китаю - ред.), про яку говорив під час виборів Трамп, вона важлива зокрема із погляду Європи",- додає експерт.
Він зазначає, що Трамп і Європа цілком можливо будуть шукати спільну мову щодо протидії китайським товарам.
"А раз так, то далі вони матимуть шукати спільну мову і про товарних взаємовідносинах, і по системі безпеки, і тут же по допомозі Україні. Тому що всі ці питання зв’язані в ціле",- каже Безсмертний.
А тему допомоги Україні треба виділити в окремий блок. Не секрет, що Дональд Трамп може цілком її припинити. Тому експерти міркують, чи зможе в цьому питанні Європа замінити Америку.
На що чекати Україні
13 листопада верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що Європа повинна взяти відповідальність за свою долю у свої руки і не покладатися виключно на США в питаннях своєї безпеки. Це також стосується і питань допомоги Україні, які наразі є одними з найважливіших для Європейського Союзу, додав Боррель.
І як пише видання Foreign Policy, якщо адміністрація Трампа незабаром припинить фінансування війни в Україні, це перекладе проблему підтримки Києва прямо на плечі Європи. Аналітики додають, що Європа не готова до такого повороту подій, однак страх перед поразкою України може спонукати її взяти на себе відповідальність.
Цікаво, що нещодавно відбулась зустріч прем'єр-міністра Британії Кіра Стармера та президента Франції Емманюеля Макрона. Вони провели закриту розмову про ситуацію в Україні.
"Я завжди казав, що ми будемо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно, і ми залишаємось вірними цьому. Я також неодноразово говорив, що ми повинні поставити Україну в найкраще становище",- сказав Кір Стармер після зустрічі з Макроном, відповідаючи на запитання про Storm Shadow.
А глава Міністерства закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що європейські країни негайно мають посилити допомогу Україні, тому що російський диктатор Володимир Путін може скористатися перехідним періодом у США.
І саме Німеччина, Велика Британія та Франція можуть перейняти на себе лідерство в допомозі Україні, каже дипломат Олександр Левченко в ефірі FREEДОМ.
За його словами, потенціал Німеччини - величезний, особливо військово-промисловий, хоч країна і знаходиться в політичній кризі.Велика Британія, хоч і не є членом Євросоюзу, але теж має серйозний потенціал, оскільки є ядерною країною і за європейськими мірками має сильні збройні сили, додає дипломат.
Він вважає, що лідерство у допомозі Україні міг би взяти на себе президент Франції Еммануель Макрон.
"Я думаю, що недарма відбулася нещодавно зустріч президента Франції та прем’єра Великої Британії про те, що потрібно консолідувати зусилля європейців щодо відбиття російської агресії, мається на увазі не лише на Україну, а й перспективу ширшого забезпечення безпеки усієї Європи. Тому на сьогоднішній день цей тандем такий: це постійні члени Ради безпеки, члени ядерного клубу, потужні країни Європи - Франція, Британія. І природно було б тут бути Німеччині, але наголошую, що там ситуація до весни трошки невизначена",- сказав він.
Крім того, не лише Європа може допомогти Україні, а й Україна - Європі, пише в матеріалі для The Atlantic професор стратегічних досліджень в Університеті Сент-Ендрюса в Шотландії Філліпс Пейсон О'Браєн.
"Європі і навіть Сполученим Штатам є чому повчитися в України щодо безпілотних літальних апаратів. Інноваційний цикл в Україні є швидким; основні досягнення відбуваються за кілька місяців, а то й тижнів",- зазначає він.
О'Браєн резюмує: якщо Штати відступлять від підтримки Києва, європейські столиці можуть піти на більш рішучі кроки, які адміністрація Байдена не дозволила через свою надмірну обережність. Так, у Європі можуть дати Україні дозвіл на атаку будь-яких російських військових об'єктів. Росія користується зброєю від своїх партнерів для ударів по українських містах, тож обмеження на застосування західного озброєння "не має жодного сенсу", пояснює аналітик.
Валерія Шипуля