Українці за час повномасштабної війни накопичили значні борги за житлово-комунальні послуги. Станом на липень 2024 року загальна сума заборгованості сягнула 200 млрд грн.
На чиєму боці суд
Найпростіше позбавитися боргу - сплатити його. Проте не в усіх є така можливість. Тому більшість боржників можуть звернутися до підприємств, що надають їм послуги, за оплату яких виник борг, і реструктуризувати його - укласти угоду про те, щоб виплачувати його частинами протягом тривалого часу.
"В рамках умов договору сума ділиться на частини, які вносяться за обумовленим графіком щомісяця. Тривалість виплати боргу складає до п’яти років - це залежить від суми боргу та платоспроможності боржника", - пояснила голова Комітету з нерухомості та будівництва "Асоціації адвокатів України" Тетяна Даниленко в коментарі РБК-Україна.
За її словами, реструктуризація - це гарна нагода для тих, хто потрапив у складні фінансові обставини, довести свій соціальний статус для отримання житлової субсидії, - але за умови незначної суми заборгованості та відсутності боргів, строк позовної давності яких вже минув.
На думку експерта, реструктуризація дозволить уникнути судової тяганини, з такими негативними наслідками, як примусове стягнення боргу; арешт майна та його примусова реалізація; обмеження виїзду за межі України; додаткові фінансові затрати у вигляді оплати судового та виконавчого збору.
"Втім, з іншого боку, якщо у заявника на субсидію існує наявність боргу за комунальні послуги, якому понад три роки, надавач послуг може диктувати боржнику свої умови, тримаючи його "на гачку", - каже Даниленко.
Вона додає, що, користуючись безвихіддю боржника, який без укладання такого договору не має шансів на отримання субсидій, надавач послуг може вимагати погашення всієї суми заборгованості за весь період надання послуг, і, навіть тієї, строк позовної давності для стягнення якої минув.
"Якщо надавач послуг звернеться до суду про стягнення заборгованості з боржника за період, який перевищує три роки, то у разі подання заяви боржником до суду про застосування строку позовної давності, такий борг буде стягнуто лише у межах останніх трьох років, якщо позовна давність не переривалась частковими погашеннями або не було укладено договір реструктуризації", - пояснює представник "Асоціації адвокатів України".
А ось просто списання давнього боргу неможливе. Адже, за її словами, в Україні немає законодавчо врегульованого поняття "списання боргу" за спожиті комунальні послуги. Однак, в разі наявності тих чи інших законних підстав, можна зменшити або частково оскаржити розмір заборгованості по сплаті комунальних послуг, звернувшись за розв'язанням спірного питання до суду.
Законними підставами для оскарження заборгованості може бути некоректне нарахування оплати за спожиті послуги, наприклад, якщо постачальник неправильно врахував фактичну площу житла споживача. Або ж коли борг виник через попередніх власників житла; коли споживача офіційно визнали банкрутом або коли заборгованість перед постачальником існує понад три роки.
"Розповсюджена ситуація, коли у квартирі споживача встановлений лічильник на гарячу воду, а борг нарахований надавачем послуг по лічильнику загальнобудинковому. У таких випадках, зазвичай, суд визнає незаконними дії надавача послуг і зобов'язує його зробити перерахунок споживачу", - зазначає адвокат.
Сотні проваджень проти боржників
Невдовзі після повномасштабного вторгнення в Україну армії країни-агресора в нашій країні заборонили стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка виникла після 24 лютого 2022 року - тобто з дати початку вторгнення до завершення бойових дій або тимчасової окупації територій.
Однак вже у грудні минулого року постановою Кабміну скасували цей мораторій. У Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури пояснили це тим, що більшість підприємств, які надають житлово-комунальні послуги, вважаються об’єктами критичної інфраструктури. Тому матеріальне забезпечення їх роботи є одним із ключових елементів національної безпеки. А це напряму залежить від рівня оплати споживачів за отримані послуги. Тому українців закликали сплатити заборговані кошти або укласти договори на реструктуризацію боргу, щоб справа не дійшла до суду.
Адже якщо раніше суди розглядали справи про комунальні борги, що накопичилися до війни, то уже цього року відкривають провадження стосовно заборгованості, що виникла з березня 2022 року.
Загальна заборгованість українців за житлово-комунальні послуги, за підрахунками засновника Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, станом на середину 2024 року склала понад 200 млрд грн. Це значна сума, яка впливає як на якість послуг, так і на підготовку до чергового опалювального сезону.
"Відсутність коштів у теплокомуненерго, водоканалів, управляючих компаній впливає на проведення капітальних ремонтів, заміну обладнання, виплати заробітних плат", - пояснив він в етері Українського радіо.
На думку Попенка, щоб вирішити питання заборгованості з оплати за комунальні послуги, держава має провести аудит боргів.
В Україні, як повідомив Опендатабот із посиланням на дані Єдиного реєстру боржників, у липні 2024-го налічувалася 701 тис. проваджень про стягнення боргів за житлово-комунальні послуги. Порівняно з тим, скільки їх було на початку повномасштабного вторгнення, боргів побільшало на 37%.
Найбільші борги за комуналку мають мешканці прифронтових територій, серед яких лідирує Дніпропетровська область, де порушено понад 100 тис. проваджень або 14,3% від загальної кількості. Далі за рейтингом ідуть Харківська та Донецька область - 94,8 тис. справ та 79,7 тисяч відповідно.
36,9% усіх боргів становить несплата за опалення - 258,8 тисяч. На другому місці знаходяться борги за водопостачання - 18,6% або 130,2 тисячі, на третьому - борги за світло - 67,9 тис. або 9,7%.
Крім того, 9,6% проваджень стосуються боргів українців за житлове обслуговування, 8,5% - за газопостачання, 1,1% - за вивезення побутових відходів.
Галина Гірак