До другого туру президентських виборів у Румунії вийшли проросійський та проукраїнський кандидати.
У Румунії відбувся перший тур голосування на президентських виборах. Своєю чергою парламентські вибори відбудуться 1 грудня 2024 р. Яким є зараз розклад політичних сил в Румунії, кого схильний обрати народ країни і як це позначиться на підтримці Україні у війні з Росією?
Несподівано переміг проросійський кандидат
Результати першого туру президентських виборів в Румунії стали абсолютно несподіваними. Найбільше голосів (22,95%) набрав проросійський ультраправий політик Калін Георгеску. Про це свідчать результати на сайті Центральної виборчої комісії Румунії
Він змагатиметься з Еленою Ласконі (19, 17%) від партії Союз порятунку Румунії у вирішальному другому турі 8 грудня.
Результати голосування перекреслили висновки опитувань під час виборчої кампанії, які називали лідерами прем’єр-міністра Марчела Чолаку і крайнього правого діяча Джордже Сіміона.
Політичний коментатор Раду Магдін у коментарі Reuters заявив, що різниця між опитуваннями і недільним результатом Георгеску не має прецеденту з часів падіння комуністичного режиму в Румунії в 1989 р.
А політичний оглядач Сергіу Міскойу сказав, що він не виключає втручання Росії, щоб дати Георгеску перевагу у виборах.
“Виходячи з позиції Георгеску щодо України та розбіжностей між опитуваннями громадської думки та фактичними результатами, ми не можемо (це) виключити”,– заявив він.
Виборчі гасла Каліна Джорджеску дають підстави називати його антизахідним радикальним націоналістом. Зокрема, він критикував НАТО, куди країна вступила 2004 р. Джорджеску стверджував, що НАТО не збирається захищати Румунію та критикував розташування на румунській території об’єктів системи протиракетної оборони НАТО. Піддавав критиці лідер перегонів також ЄС, членом якого Румунія є з 2007 р.
Своєю чергою суперниця Джорджеску Елена Ласконі виступає під протилежними гаслами, наголошуючи на тісній співпраці Румунії з західними союзниками.Вона закликає до більшої присутності військового альянсу в Румунії. Ласконі також висловлювалася за збільшення витрат на оборону і за підтримку України у захисті від російської агресії. З усіх кандидатів на пост президента вона найбільш проукраїнська. Вона єдина виступила проти ідеї відмови України від землі, заявивши, що це заохотить російського президента Володимира Путіна.
“Якщо Україна поступиться територією, Путін не зупиниться, – наголосила вона. – Ми повинні допомогти Україні виграти цю війну”, – говорила вона.
На думку експертів, чинний прем’єр програв вибори через те, що зіткнувся зі звинуваченнями у брехні про зв'язки з шахрайською компанією з нерухомості, що навіть спричинило заклики до його відставки.
Крім того, економічна ситуація в Румунії наразі не проста.
“Виборців турбує вартість життя, інфляція та бюджетний дефіцит, які є одними з найвищих в ЄС”, – сказала директорка аналітичного центру GlobalFocus Оана Попеску-Замфір в інтерв’ю Радіо Свобода.
Останніми роками Румунію вражає висока інфляція. За інформацією Румунського інституту статистики, у 2022 р.вона становила 13,8%. У 2024 р.цей показник становить трохи більше від 5%, що є значним зниженням, але все ще одним з найвищих в ЄС. Крім того, румунів турбує корупція, як в державному,так і в приватному секторі.
Другого Орбану не буде
Хорошою новиною для України є те, що до другого туру президентських перегонів не пройшов лідер правопопулістської націоналістичної партії AUR Джордже Сіміон, якого за зв'язки з російською ФСБ депортували з Молдови 2015 р. За тієї ж причини йому було заборонено в'їзд в Україну.
Сіміон міг зменшити нинішню підтримку Бухарестом України в її боротьбі з Росією.
Політолог, програмний директор Румунського центру європейської політики (CRPE) Александру Даміан пояснює чималий електорат Сіміона тим, що він зумів зібрати голоси антиєвропейських популістів та тих, хто підтримує кремлівські наративи.
“Ненависть до ЛГБТ, консервативний дискурс, збереження традиційної родини тощо. Закликав вийти з ЄС. Хоча, в останні місяці понизив градус своєї антиєвропейської риторики. Однак його дискурс все ще проти України, що є, до речі, в його програмі. Він говорить, що Румунія не повинна бути частиною війни та надавати військову підтримку Україні”, - характеризує його політолог в коментарі 24 каналу.
За його словами саме ці наративи просуває Кремль. Отже, зв'язок між тим, що він каже, і тим, що просуває Кремль на цій частині континенту – очевидний.
Експерти кажуть, що якщо Сіміон переміг би, то це був би другий Орбан.
“Для багатьох румунів перемога Сіміона була б “гарантованим поворотом до стилю правління та ідеології прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана: антизахідного, проросійського, автократичного, соціально-консервативного, що звужує простір для громадянських прав і свобод” – сказала Попеску-Замфір.
Парламентські вибори та їх небезпека
Парламентські вибори в Румунії відбудуться 1 грудня 2024 р.
На думку експертів, результати президентських виборів матимуть великий вплив на парламентські вибори.
“Важливий перший тур виборів, адже за результатами нього буде зрозуміло хто боротиметься за президентське крісло. Саме це визначить результати парламентських виборів”, - вважає Даміан.
На його думку, кожен, хто потрапляє у другий тур, хай то буде Чолаку від соціал-демократів, Джордже Сіміон чи інші: Елена Ласконі від USR, Мірча Джоана, незалежний кандидат, або Чука з лібералів, той значно підсилить свою партію на парламентських виборів.
Основною небезпекою парламентських виборів є те, що може набрати голоси партія правопопулістської націоналістичної партії AUR Джордже Сіміона.
“Ніхто не очікував, що він виграє президентство, але вінматиме відчутний відсоток у парламенті, вже має насправді”, – сказав Сорін Іоніца, президент аналітичного центру Expert Forum (EFOR Romania), консультант ЄК, Ради Європи, Світового банку, UNDP з питань Східної Європи та Балканв коментарі 24 каналу.
Як Румунія допомагає Україні та що зміниться після виборів?
Допомога Румунії Україні різностороння. По-перше, країна-сусідка надає нам військову підтримку, зокрема передала систему протиповітряної оборони Patriot, реактивні системи залпового вогню APRA-40, бронемашини TAB-71 та артилерійські снаряди. Крім того, Бухарест розпочав підготовку українських пілотів.
По-друге, Румунія надає гуманітарну допомогу. Ця країна прийняла понад 1,5 млн українських біженців, надаючи їм тимчасовий притулок, можливість працювати, віддавати дітей у школи та садочки, а також медичне страхування.
По-третє, Румунія політично підтримує Україну на міжнародній арені, зокрема у вступі до ЄС та НАТО. Також Румунія підтримала резолюцію Генасамблеї ООН, яка засуджує незаконні “референдуми”на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України.
По-четверте, країна-сусідка надає економічну допомогу Україні. Зокрема бере участь в експорті українського продовольства. З початку повномасштабної війни, коли Росія заблокувала українські порти, Румунія стала однією з країн, через яку Україна почала експортувати українську продукцію. Після вторгнення РФ румунське місто Констанца стала найбільшим альтернативним експортним маршрутом для Києва. Туди зерно доставляється автомобільним, залізничним транспортом чи баржами через Дунай. Крім того, коли інші країни-сусідки: Польща, Угорщина та Словаччина блокували свої кордони, аби туди не потрапляло наше збіжжя, Румунія будувала біля кордону з Україною найбільший зерновий термінал у Європі.
Наразі спрогнозувати, хто виграє президентські вибори в Румунії важко. Є сподівання на те, що голоси чинного прем’єра (понад 19%) відійдуть Ласконі, адже її виборці щодо зовнішньої політики ближче до думки тих, хто голосував за Чолаку. Своєю чергою голоси Джордже Сіміона (15%) відійдуть Каліну Георгеску, бо обидва вони проросійські кандидати.
Думки експертів щодо того, як вибори в Румунії відіб'ються на підтримці Україні різні.
Так, Іоніца впевнений, що Румунія продовжуватиме підтримувати як Молдову, так і Україну, незважаючи на те, хто виграє вибори.
Своєю чергою, на думку Попеску-Замфір, незалежно від результату виборів, Бухарест “шукатиме співпраці з адміністрацією Трампа, зберігаючи при цьому курс на підтримку України, наскільки це можливо”.
Вікторія Хаджирадєва