Під парламентом Грузії вчергове відновилися протести опозиції проти сфальсифікованих парламентських виборів. Що може стати на заваді втіленню планів Грузинської мрії?
Чорний понеділок у парламенті
Ввечері у неділю, 24 листопада, опозиція відновила в Тбілісі акцію протесту через невизнання парламентських виборів у країні. Правоохоронці оточили будівлю парламенту і намагалися перешкоджати встановленню наметів, повідомило видання Ехо Кавказу.
Втім, незважаючи на триваючі гучні протести опозиціонерів, 25 листопада Грузинській мрії вдалося провести перше засідання парламенту одинадцятого скликання: всього 88 депутатів від правлячої партії у цей день визнали повноваження 150 нових депутатів законодавчого органу попри те, що половина парламентарів була відсутня.
Нагадаємо, відповідно до конституції Грузії, перше засідання парламенту повинне відбутися впродовж 10 днів після офіційного оприлюднення результатів виборів - також його має призначити президент. Однак грузинський лідер Саломе Зурабішвілі відмовилася призначати засідання й внесла позов до Конституційного суду з вимогою анулювати вибори через порушення.
Це засідання відзначилося і тим, що на ньому перебував як депутат почесний голова правлячої партії, проросійський олігарх Бідзіна Іванішвілі. Але незабаром стало зрозуміло, що виконувати свої депутатські обов'язки він наміру не має. Однак його поява в сесійній залі так втішила найстарішого депутата "Мрії" Ладо Кахадзе, котрому було доручено очолити засідання замість Зурабішвілі, що він, вже зайнявши місце спікера, побіг до зали, аби обійняти батька-засновника партії Іванішвілі й прикластися до його руки.
Сама ж Зурабішвілі назвала день 25 листопада "чорним понеділком в історії Грузії", а збори Грузинської мрії у парламенті - антиконституційними.
"Чорний понеділок у Грузії: поліція... охороняє двері, за якими "раби Грузинської мрії" вбивають нашу конституцію і роблять посміховисько з нашого парламенту", - написала президент Грузії у соцмережі X.
Зурабішвілі, студенти та опозиція заявляють, що парламентські вибори 26 жовтня були сфальсифіковані, вимагаючи перевиборів під час акцій протесту. Натомість, Центрвиборчком країни визнав переможцем керівну проросійську партію Грузинська мрія (54%), що побудувала свою кампанію на відмові від членства в ЄС і НАТО, які буцімто загрожують Грузії війною. На "підтвердження" білборди та відеоматеріали "Мрії" містили кадри зруйнованих українських міст.
Й цього понеділка "Мрія" вчергове повністю проігнорувала думку опонентів, повідомляє сайт Радіо Свобода: за товсті стіни будівлі сталінських часів, в котрій розташовується парламент, шум із проспекту Руставелі під час першого засідання нового парламенту не проникав, пише видання.
Проросійські депутати ізолювали себе від учасників акції протесту ще й посиленим кордоном поліції та металевими загородженнями. За ними відчайдушно стукали демонстранти, коли у залі засідання вимовляли імена всіх 150 депутатів, включаючи відсутніх опозиційних - перед тим, як визнати їхні повноваження. У відповідь протестувальники закидали будівлю парламенту яйцями.
Трамплін до виборів президента створено
А вже наступного дня, тобто 26 листопада, парламент Грузії ухвалив рішення про призначення президентських виборів на 14 грудня, повідомляє грузинське видання SOVA. Проєкт постанови, представлений головою парламенту Шалвою Папуашвілі на пленарному засіданні, схвалили 85 голосів.
Зазначається, що вибори президента вперше пройдуть непрямим шляхом - голосуватиме не народ, а виборча колегія, котра складається з 300 осіб: усіх членів парламенту Грузії та найвищих представницьких органів самопроголошених Абхазької та Аджарської "республік".
Серед тих, хто голосуватиме 14 грудня, будуть: 150 депутатів парламенту Грузії; 20 представників "парламенту" Абхазії; 21 представник "парламенту" Аджарії; 109 делегатів місцевих органів самоврядування.
Інавгурація президента відбудеться у третю неділю після виборів, 29 грудня.
Тож останнім президентом Грузії, обраним прямим голосуванням була Саломе Зурабішвілі, її повноваження на цій посаді припиняються у грудні 2024 року.
Чого стерегтися Україні?
Окрім того, що "зросійщена" Грузія припиняє бути нашим партнером на шляху до НАТО та ЄС, для України при її "дрейфі на схід" виникає ще й додаткова небезпека.
На думку голови правління Інституту світової політики Віктора Шлінчака, кремлівський диктатор Путін прагне реалізувати грузинський сценарій і в Україні. Він припустив: якщо не вдасться загарбати всю територію України військовим шляхом, саме це в очільника Кремля - на меті.
"Ми бачили дуже багато так званих мирних ініціатив, які демонструють нерозуміння, чого хоче Путін. Він хоче Україну загарбати цілком й остаточно для того, щоб перетворити її на буферну зону. І якщо це не вдасться зробити військовим шляхом, спробувати піти на політичний шлях і через наступні вибори намагатися провернути сценарій Грузія-2", - зауважив експерт в ефірі Київ24.
Тож Україні слід уважно спостерігати за тим, що нині відбувається у Грузії: приспане "Мрією" суспільство наче й опирається фальсифікації виборів, але якось кволо.
"Окупація може бути різною, вона не завжди приходить на танках. Дуже часто через страх перед танками відкривають дороги до готелів. Саме так сталося в Грузії. І якраз страх перед тим, що грузинів знищать в разі хоча б натяку на опір чи революцію став головним агітатором за владу. "Вас багато, навіть якщо вас багато вб’ють, ви зможете вижити, вас навіть Голодомор не вбив. Ми знаємо, що ви переможете і тоді визволите нас", - так цинічно, але водночас прямолінійно сформулював мені сенс грузинського животіння один з таксистів", - пригадав журналіст Олег Манчура у своєму блозі на Еспресо .
За його словами, Грузинська мрія невигадливо "поєднала два найпопулярніших тренди: євроінтеграцію та феодальне мислення", і це врешті спрацювало.
Втім, нового грузинського президента навіть за зміненою конституцією має обирати дві третини парламенту. І якщо опозиція витримає, не почне "мріяти" - надія у Грузії все ще є.
Ірина Носальська