Фото: Getty Images (ілюстративне фото)
Росія випрошує гарантії безпеки
Агентство Reuters пише про те, що Росії таки вдасться зберегти свої військові бази у Тартусі та Хмеймімі, але є й інші, контраверсійні думки з цього приводу. Від чого це залежатиме, як може розвиватися ситуація?
Сірійці показали росіянам підошви взуття
Нині, за інформацією Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України, Росія продовжує евакуйовувати військово-транспортними літаками своє озброєння, техніку та особовий склад з території Сирії.
У розвідці зазначили, що 15 грудня колони російських військ продовжували стягуватись з глибини Сирії до баз у Хмеймімі та Тартусі, над котрими РФ все ще сподівається зберегти контроль.
У ГУР також повідомили, що військово-транспортні літаки Росії продовжують човниковий рух з Сирії до аеродромів на території РФ, зокрема до Махачкали, Чкаловська та Нижнього Новгорода.
"До вивезення озброєння, військової техніки та особового складу Росія залучила Іл-76МД зі складу 196 військово-транспортного авіаполку, два Іл-76МД зі складу МВС РФ та два Ан-124-100 зі складу 224 льотного загону, що належить до структури Міноборони держави-агресора", - цитує Суспільне повідомлення ГУР.
Як розповів на своєму YouTube-каналі журналіст і блогер Майкл Накі, росіяни знаходяться на базах у Хмеймімі та Тартусі у Латакії в глухій облозі, не підпускаючи за свої ворота жодного повстанця (при наближенні були вже випадки їх розстрілу). При цьому російські військові під час евакуації до цих своїх двох форпостів підпадають під відверте знущання й глузування з боку сирійців: ті демонструють їм підошви свого взуття, що на Сході вважається великою образою.
Як відомо, 7 грудня сирійські ЗМІ заявили, що війська РФ відійшли з авіабази Тіас (на захід від Пальміри в провінції Хомс) у напрямку авіабази Хмеймім. 14 грудня українська розвідка повідомила, що деякі російські солдати чекали на авіабазі Тіас, доки російський військовий командир намагався домовитися про гарантії безпеки для солдатів з військовими контингентами інших невстановлених держав.
Росія також нещодавно вивела свої війська з низки баз у районах Манбідж та Кобані (Айн-ель-Араб) на півночі Сирії на тлі наступу проти Сирійських демократичних сил, котрі підтримує Туреччина.
"Росія, ймовірно, виведе війська зі своєї останньої великої бази на півночі Сирії в Камишли, адже Туреччина і групи, що діють у Сирії, зокрема Хайят Тахрір аль-Шам та Сирійська національна армія, схоже, не готові допустити, щоб Росія надалі там залишалася", - прогнозують в американському Інституті вивчення війни (ISW).
За повідомленням телеканалу CNN Turk, Росія попросила у Туреччини підтримки для безпечного виведення російських військ. Але в цьому випадку йдеться не про великі бази, а про війська, розташовані на віддалених позиціях у різних частинах країни.
Нагадаємо, великий російський військовий контингент був розташований у цій країні з кінця вересня 2015 року. На початку 2024 року його чисельність за непрямими ознаками становила близько 7,5 тисяч людей. Угоду про використання баз в Тартусі та Хмеймімі Москва і Дамаск підписали у 2017 році, терміном на 49 років, аж до 2066 року.
Найбільші дві російські бази й дотепер досі поки залишаються під контролем РФ. Щоправда, російська сторона наполягає, що об'єкт у Тартусі не можна вважати повноцінною базою, бо це всього лише "пункт технічного обслуговування кораблів".
При цьому відомо, що після втрати контролю Асада над Дамаском й на тлі продовження наступальної операції сирійських повстанців у провінціях Латакія, Хама та Тартус, 8 грудня з Тартуса у Середземне море вийшли фрегат Чорноморського флоту РФ Адмирал Григорович та вантажне судно Північного флоту РФ Инженер Трубин.
"...Ймовірна втрата Росією військових баз у Тартусі та Хмеймімі фіналізує поразку Кремля на Близькому Сході", - коментували ці події у ГУР МО.
Росія збирається "закогтитися"
Та чи станеться так, як гадалося? За словами фахівців, значення латакійських баз для РФ переоцінити складно: вони є своєрідним перевальним пунктом, хабом, за допомогою котрого Росія провадить вплив на Близький Схід та Африку.
Дотепер, за звітом американського Інституту вивчення війни (ISW), подальші плани Росії щодо розміщених у Сирії військових підрозділів залишаються незрозумілими.
За даними ГУР, серед російських військових ширяться чутки про те, що Кремль і невизначені сирійські суб'єкти погодилися залишити до 3 тисяч військовослужбовців РФ у порту Тартус і на авіабазі Хмеймім.
Про це свідчать деякі непрямі ознаки: українська розвідка повідомляє, що російські військовослужбовці у Тартус і Хмеймімі, а також на прилеглих кораблях "у регіоні" мають проблеми з питною водою і продовольством. Вони нібито чекають на доставку провізії військово-транспортними літаками, котрі беруть участь в евакуації російського військового майна з Сирії.
"Повідомлення про те, що військовослужбовці РФ очікують на додаткові поставки продовольства, свідчать про те, що Кремль, імовірно, не планує або не може повністю евакуювати бази в найближчому майбутньому", - припускають в ISW.
Для цього сирійські повстанці різко перекочували у РФ з категорії "терористів" у розряд "поважних партнерів".
Й, як повідомляє Bloomberg з посиланням на власні джерела, Росія розпочала переговори з новою владою щодо збереження двох своїх військових баз. Російське джерело видання додало: Міноборони РФ вважає, що має неофіційну домовленість з бойовим угрупованням Хаят Тахрір аш-Шам.
Яке це має значення для України?
Не маючи сучасних надійних кораблів, здатних витримувати довгі морські походи, Росія змушена у цьому регіоні покладатися на "прибережне плавання" свого флоту від порту до порту, вказує оглядач військовий оглядач The Telegraph Девід Акс.
"Втрата Тартуса була б катастрофічною для проекції російської сили у Південній Європі та Північній Африці. Реально, єдиний спосіб для Кремля замінити життєво важливу берегову інфраструктуру в Тартусі - це відновити доступ до Середземного моря через Босфор, (закритий для флоту РФ Туреччиною через війну в Україні - ред.)", - зазначає Акс.
Таким чином, втрата бази у Тартусі може поставити Кремль перед вибором: продовжувати воювати в Україні і втратити вплив у Середземноморському регіоні, або ж вийти з війни і тоді розблокувати турецькі протоки для свого флоту.
Ірина Носальська