В Німеччині найтриваліший період економічного застою з часів Другої світової війни. Плану виходу з кризи поки що немає.
ВВП Німеччини майже не росте з 2019 року, а чіткого плану виходу з кризи досі немає. В чому причини такої ситуації та як це позначається на допомозі Німеччині Україні у війні з Росією?
Німецька економічна модель зламалась
В економіці Німеччини накопичились проблеми. За інформацією Федерального статистичного відомства Німеччини, економіка країни в цілому скоротилася за останні два роки, що стало лише другим поспіль річним скороченням за весь час спостережень, починаючи з 1951 р.
З 2018 р. промислове виробництво в Німеччині впало на 15%, а загальна кількість зайнятих у виробничому секторі скоротилася на 3%. Виробники металургійної та електротехнічної промисловості Німеччини, обтяжені витратами, можуть звільнити до 300 тис. працівників протягом наступних п'яти років.
Економічна криза в Німеччині має кілька основних причин. По-перше, залежність від російської енергії: Німеччина була сильно залежна від російського газу та нафти, що зробило її вразливою до змін на енергетичному ринку. По-друге, інфляція: високі ціни на енергоносії та продукти харчування призвели до значного зростання інфляції, що зменшило купівельну спроможність населення. По-третє, війна в Україні: конфлікт спричинив значне зростання цін на енергоносії та інші товари, що негативно вплинуло на економіку Німеччини. Війна коштувала німецькій економіці близько 100 млрд євро, що становить приблизно 2,5% ВВП.
По-четверте, проблеми з постачанням: війна в Україні та пандемія COVID-19 спричинили перебої в глобальних ланцюгах постачання, що вплинуло на виробництво та експорт товарів. По-п’яте, застаріла бюрократія - високий рівень регулювання та бюрократії ускладнює ведення бізнесу та інновації. По-шосте, конкуренція з Китаєм - Китай виробляє товари європейських брендів за нижчими цінами, що створює додатковий тиск на німецькі компанії. По-сьоме, застаріла інфраструктура: недостатні інвестиції в інфраструктуру також сприяють економічним проблемам. По-восьме, експортоорієнтованість економіки країни.
“Головна проблема німецької економіки - залежність від експорту, особливо автомобілів. Зниження економічного зростання в Китаї, посилення конкуренції та зростання цін на енергію вразили цю модель”, - пише The Wall Street Journal.
У виданні зазначають, що ситуація нагадує 2000 р., коли рівень безробіття в Німеччині сягав 12%. Тоді країна провела реформи, які допомогли подолати кризу. Але сьогоднішні виклики ще серйозніші, адже ставлять під сумнів саму основу експортноорієнтованої економіки.
Китай більше не виступає драйвером: його економіка зростає набагато повільніше, як і світова торгівля загалом. Експортні ринки, що раніше підживлювали Німеччину, більше не гарантують процвітання.
Погіршення відчувають не лише великі корпорації, але й малий та середній бізнес: скорочуються робочі місця, падають доходи.
Німецькі автовиробники переживають кризу. Так, продажі Volkswagen минулого року впали на 2,3% до трохи більш як 9 млн автомобілів. Компанія та її постачальники вимушені були оголосили про скорочення десятків тисяч робочих місць.
Дані про продажі провідних німецьких автовиробників, включаючи Mercedes-Benz(MBGn.DE), BMWі Porsche, показали, що в 2024 р. вони зазнали значних втрат на внутрішньому ринку і в Китаї, оскільки заможні споживачі стримували покупки в умовах нестабільної економіки і повільніших, ніж очікувалося, продажів електромобілів.
Криза призвела до закриття заводів, звільнення працівників та зниження ВВП. Наприклад, Volkswagen розглядає можливість закриття трьох із десяти своїх заводів у Німеччині, а Bosch планує звільнити 5,500 працівників до 2027 р.
Обробна промисловість Німеччини, третя за величиною у світі, неухильно скорочувалася протягом семи років.
Плану “Б” немає
Економічні експерти б’ють на сполох.
“Без ринків,що швидко зростають нинішня економічна модель Німеччини просто не працює”, - каже Якоб Кіркегор, експерт з вашингтонського Інституту світової економіки Петерсона.
І на жаль, як виправити ситуацію ніхто не знає - плану “Б” немає.
Німецькі політики дотримуються старої моделі й уникають необхідних структурних реформ. Пропонуються лише дрібні зміни, як-от зниження податків або нові торгові угоди. Тим часом країні потрібно інвестувати близько 600 млрд євро в модернізацію за 10 років, але високі податки та конституційні обмеження стримують як витрати громадян, так і можливості держави.
Наразі німецьке промислове лобі вважає, що найбільша економіка Європи просяде третій рік поспіль у 2025 р., скоротившись на 0,1%. Про це повідомляє Bloomberg.
Аналітики налаштовані дещо оптимістичніше: середній прогноз на поточний рік передбачає зростання на 0,4%. Але після того, як ВВП країни скоротився другий рік поспіль у 2024 р., перспективи країни на 2025 р. залишаються похмурими.
“Ситуація дуже серйозна. Зокрема, промислове зростання зазнало структурного розриву”, - заявив Петер Лейбінгер, президент групи компаній BDI.
Своєю чергою Бундесбанк прогнозує зростання лише на 0,2% і попереджає, що можливе ще одне скорочення, якщо президент США Дональд Трамп запровадить торгівельні тарифи, якими він погрожував Китаю та іншим країнам.
“Економіка Німеччини навряд чи вийде з тривалого періоду стагнації в першому кварталі через слабкість виробництва та зниження приватних витрат”, – вважають в Бундесбанку.
Допомогу Україні скорочено
Через проблеми в економіці Німеччини там прийняли рішення зменшити військову допомогу Україні. Це рішення пов'язане з необхідністю скорочення витрат у федеральному бюджеті.
“Мораторій на нову допомогу вже діє та торкнеться нових запитів на фінансування, а не раніше схваленої допомоги”,- пише німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ).
До 2026 р. Німеччина має намір скоротити допомогу Україні, спираючись на інші джерела, крім федерального бюджету. Капітал від доходів, заморожених у російських активах, може стати одним із таких джерел.
“Майбутнє фінансування більше не здійснюватиметься з федерального бюджету Німеччини, а із доходів від заморожених російських активів”, - повідомив міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер в серпні минулого року.
Це рішення викликало критику як всередині Німеччини, так і з боку українських представників, які вважають, що скорочення допомоги може негативно вплинути на безпеку Європи.
Водночас робота з узгодження потреб України, зокрема, її Збройних сил, не припиняється на тлі економічної та викликаною нею політичної кризи в Німеччині. Про це заявив речник Міністерства закордонних справ ФРН Крістіан Вагнер.
“Війна в Україні, на жаль, не закінчується з нашими внутрішньополітичними подіями”, - констатував дипломат.
Вагнер запевнив, що розгляд потреб української сторони триває постійно, ця робота відбувається в координації з міжнародними партнерами.
“Цей уряд стоїть на тому, що необхідно продовжувати підтримувати Україну, вже хоча б з огляду на те, що це в наших власних інтересах, адже Україна захищає також нашу свободу”, - підкреслив Вагнер.
Вікторія Хаджирадєва