Які сектори економіки постраждали найбільше та як відновлювати Україну в нових політичних реаліях.
Загальна сума прямих збитків, яких зазнала інфраструктура України через повномасштабне вторгнення Росії, досягла 170 млрд дол. Які сектори економіки постраждали найбільше, які є плани щодо відновлення та як на цей процес вплине фактор приходу до влади в США Дональда Трампа?
Топ-8 постраждалих секторів економіки
Загальна сума прямих збитків, яких зазнала інфраструктура України станом на листопад 2024 р. через повномасштабне вторгнення Росії, досягла 170 млрд дол. Про це йдеться у звіті KSE Institute. Найбільших руйнувань зазнав житловий сектор – його прямі збитки оцінюють у 60 млрд дол. Внаслідок війни зруйновано або пошкоджено 236 тис. житлових будівель, зокрема 209 тис. приватних будинків, 27 тис. багатоквартирних будівель і 600 гуртожитків.
На другому місці за втратами - транспортна інфраструктура. Загальна сума збитків сягає 38,5 млрд дол. Внаслідок бойових дій пошкоджено понад 26 тис. км автодоріг, що коштувало країні 28,3 млрд дол. Значних втрат зазнали й інші транспортні сектори: залізничний – 4,3 млрд дол., портова інфраструктура – 0,85 млрд дол., авіаційна галузь – 2 млрд дол. Приватні авто також постраждали – знищено або пошкоджено 260 тис. машин, збитки оцінюються у 2,2 млрд дол.
На третьому місці – енергетичний сектор України. Його загальні втрати складають 14,6 млрд дол. Ворог повністю знищив Каховську та Дніпровську ГЕС, Трипільську і Зміївську ТЕС. Значно пошкоджені й інші генеруючі потужності, високовольтні підстанції та об'єкти нафтогазової інфраструктури.
На четвертому місці - агропромисловий комплекс. Він втратив 10,3 млрд дол. Знищено 130 тис. одиниць сільгосптехніки, 4 млн тонн зерносховищ, 16 тис. га багаторічних культур. Через бойові дії та пожежі пошкоджено 298 тис. га лісів – це ще 4,5 млрд дол. збитків.
На п’ятому місці за збитками освітня інфраструктура – 7,3 млрд дол. Зруйновано або пошкоджено понад 4 тис. навчальних закладів.
На шостому - сектор охорони здоров'я. Він втратив 4,3 млрд дол., загалом пошкоджено 1554 медичні об'єкти.
На сьомому - збитки у сфері культури, спорту та туризму. Вони оцінюються у 4 млрд дол. Зруйновано 3921 культурний об'єкт, 399 релігійних споруд та 343 спортивні комплекси.
На восьмому - телекомунікаційна та цифрова інфраструктура. Вона втратила 1,2 млрд дол. У деокупованих районах руйнування мереж подекуди сягали 100%.
Фактор Трампа
Відбудова України за умов президентства Дональда Трампа в США вимагатиме адаптивної стратегії, враховуючи його потенційно іншу політику щодо військової та фінансової допомоги. Основні напрями, які називають експерти такі. По-перше, диверсифікація міжнародної підтримки. Посилення відносин з ЄС: Європа залишається ключовим донором і партнером у відбудові. Україна може активніше взаємодіяти з Німеччиною, Францією та Польщею.
Залучення країн Глобального Півдня: наприклад, Японії, Південної Кореї, Канади та арабських країн. Вони можуть інвестувати у відбудову інфраструктури.
По-друге, економічна самодостатність. Інвестиції у військово-промисловий комплекс: Україна може зменшити залежність від американської зброї, розвиваючи власне виробництво.
Приватизація та реформи: покращення умов для бізнесу та залучення приватних інвестицій допоможуть компенсувати потенційне скорочення допомоги США. Відновлення промисловості: акцент на розвиток високотехнологічного сектору, енергетики, аграрного експорту.
По-третє, переговори з адміністрацією Трампа. Лобіювання інтересів у Конгресі: республіканська партія неоднорідна, багато її представників підтримують Україну. Залучення діаспори: американські українці можуть впливати на політичну думку в США. Фокус на бізнес-інтереси: можливість зацікавити Трампа та його оточення вигідними інвестиційними пропозиціями.
По-четверте, мобілізація внутрішніх ресурсів. Підвищення ефективності витрат: чіткий контроль за використанням міжнародної допомоги та подолання корупції. Громадські ініціативи: активна участь громадян у процесах відновлення, волонтерських рухах та місцевих проєктах. Реформа державного управління: прозорість, цифровізація, спрощення бюрократії.
“Загалом, Україна має можливості продовжувати відновлення, зміцнюючи власну економіку, шукаючи нових партнерів та використовуючи внутрішні резерви”, - вважає Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.
Є йтакі експерти, які радять задуматись про транспортно-логістичну відбудову на випадок, якщо Трамп заморозить війну.
“Якщо заморожування війни справді відбудеться, нам потрібно створювати повноцінну транспортно-логістичну рокаду паралельно до лінії бойового зіткнення”, - каже Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об'єднана Україна”.
За його словами, першу рокаду треба зробити паралельно до річки Дніпро, з півночі на південь. Сітка залізниць тут достатня, а ось прямої рокадної дороги Київ – Херсон у нас немає. Друга рокада вздовж українсько-російського кордону. Рокадну трасу вздовж українсько-білоруського кордону ми вже маємо - знамениту “Варшавку”. І третя рокада на Лівобережжі зі сходу на захід уздовж лінії бойового зіткнення.
Відбудову вже розпочато
Відбудова України – процес, який розпочався із початком повномасштабної війни і триває паралельно з новими руйнуваннями, яких завдає Росія під час бойових дій та внаслідок обстрілів усієї території країни.
Експерти вважають, що цей процес, попри брак ресурсів, є необхідним, оскільки він дає можливість людям залишатися в країні і виживати в умовах повномасштабної війни. Мова йде про відновлення знищених енергетичних та інфраструктурних об'єктів, без яких населення б не мало ні електроенергії, ні води, ні тепла, про відбудову лікарень та шкіл, про створення нового житла для вимушених переселенців, які втратили домівки, про постійний ремонт пошкоджених помешкань, дахів будинків та встановлення нових вікон.
Плани на майбутнє
Експерти також пропонують напрацювати базовий принцип відбудови на майбутнє. Щоб досягти довгострокового успіху, потрібно підготуватися. Ця підготовка може початися із ухвалення законодавчої бази, антикорупційних реформ і стандартів на рівні центральної влади. Але також важливо підготувати громади на місцях: жителів та місцеву владу.
“Основним недоліком є те, що по сьогоднішній день, хоча ми на третьому році війни, немає єдиного прийнятого Закону України про відбудову. Це все фіксується точковими підзаконними нормативно-правовими актами, як постанови Кабміну. Немає загальних прозорих процедур про підзвітність, про те, як це все повинно відбуватися. Дуже часто ці постанови діють тільки один рік. Щоб інституціоналізувати відбудову, зробити її прозорою, ми чекаємо Закону України “Про відновлення”,- говорить Мартина Богуславець, керівниця проєктів “Прозорої Відбудови” при Інституті законодавчих ідей в коментарі для “Cвідомі”.
Також, за її словами, під час внесення проєкту треба враховувати нові стандарти будівництва, включно з екологічними.
Де брати кошти
Зараз Україні на відбудову потрібно, за підрахунками уряду, близько 700 млрд дол. Проте чітких ідей, де брати кошти немає.
“Станом на зараз немає консенсусу ні щодо джерел, ні щодо інструментів реалізації проектів відновлення України, немає узгодженої загальної концепції того, як буде реалізовуватися цей процес”, - кажуть експерти Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД).
Нинішнього зовнішнього фінансування недостатньо, внутрішнє фінансування провокує надмірний друк гривні, а заморожені російські державні активи на 300 млрд дол. неможливо швидко отримати. Тож, необхідно знайти можливості залучення додаткових коштів. Можливими варіантами розглядаються пошук приватного, іноземного капіталу, добровільні внески від великих корпорацій або людей з різних країн світу.
Вікторія Хаджирадєва