Попри відновлення ринку праці в Україні, маємо дефіцит кадрів та структурне безробіття.
В Україні все ще спостерігається значний дефіцит кадрів. Крім того, експерти заговорили про структурне безробіття. Якою є ситуація на ринку праці, кого шукають роботодавці, скільки платять та в яких регіонах країни зарплати найбільші, а в яких найменші?
Кого не вистачає, а кого занадто багато
Ситуація на ринку праці поступово змінюється. В деяких галузях зникає дефіцит кадрів, проте він все ще спостерігається в інших. Згідно з опитуванням одного з кадрових порталів, 71% компаній відчули нестачу кваліфікованих спеціалістів, 65% роботодавців прогнозують погіршення кадрової кризи.
“Дефіцит кадрів усе ще гостро спостерігається на ринку праці. Роботодавці шукають спеціалістів із високою кваліфікацією, досвідом, які одразу готові працювати. А таких спеціалістів критично не вистачає”, - розповіла засновниця та CEO консалтингової компанії Talent Match Наталія Слинько в коментарі OBOZ.UA.
За її словами, роботодавці активно шукають професійних кандидатів, яких дуже не вистачає на ринку. І далеко не всі готові залучати менш професійних та навчати їх. Великі компанії вже давно побудували систему навчання. А ось менші компанії поки що або не мають ресурсів для такого навчання, або ж не дійшли до цього.
Запитів дуже багато, але серед них багато таких, що не відповідають ринковим умовам.
Водночас є сфери, в яких не лише немає дефіциту кадрів, а й навпаки спостерігається величезний надлишок. Так, спостерігається конкуренція за робочі місця в IT, серед економістів, юристів та журналістів.
Своєю чергою серед пошукачів найбільший попит на віддалену роботу.
“Посади верстальника, Front-end розробника, вебдизайнера – стабільно на верхівці рейтингу найконкурентніших професій. Але вже другий місяць поспіль його очолює посада директ-менеджера, тобто спеціаліста з обробки заявок в інстаграм-магазинах. Серед інших напрочуд конкурентних вакансій – копірайтер, відеомонтажер, перекладач англійської, графічний дизайнер, ретушер, кіносценарист, літературний редактор, адміністратор салону краси й інтернет-магазину”, – кажуть у work.ua.
Структурне безробіття
Дефіцит кадрів призводить до такого явища, як структурне безробіття. Це безробіття, яке засвідчує невідповідність знань, умінь, навичок працівників потребам виробництва і вимогам роботодавців.
“У нас із вами величезне структурне безробіття. Тобто на 2 млн фактично безробітних у нас із вами величезний дефіцит людей робітничих спеціальностей: верстатників, слюсарів, інженерно-технічних працівників, конструкторів”, – каже глава Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
За його словами, наприклад, при достатньо великій кількості формально безробітних людей, водіїв вантажних автомобілів ви не знайдете. При чому, ситуація є настільки складною, що українські демографи прямим текстом ще у 2024 р. сказали, що для того, щоб збалансувати український ринок праці, нам треба кожен рік завозити 450 тис. трудових мігрантів.
ФОПи менше наймають працівників
Зростанню безробіття сприяє той факт, що ФОПи зменшують кількість працівників. За інформацією сервісу відкритих даних “Опендатабот”, число працівників зменшилося на 13% з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Це пояснюється намаганням мінімізувати сплату податків, які підвищила держава.
Найбільше підприємців, які створюють робочі місця, зареєстровано у Дніпропетровській області – 24 тис., що становить 9% від загальної кількості. Київ та Львівська область розділили друге місце – у кожному регіоні таких ФОПів налічується по 23 тис.
Найбільший приріст кількості підприємців, що наймають працівників, зафіксовано у Рівненській та Хмельницькій областях – на 26% у порівнянні з довоєнним періодом. У Чернівецькій області цей показник зріс на 25%, а у Волинській та Житомирській – на 24%.
Водночас скорочення кількості ФОПів із найманими працівниками зафіксовано на Миколаївщині (-9%) та Одещині (-4%). Очікувано, що зменшення кількості підприємців також спостерігається в прифронтових та частково окупованих регіонах.
Ринок орієнтований на жінок, молодь, ветеранів
Аби позбавитись дефіциту кадрів роботодавці залучають до праці молодь, жінок, ветеранів та осіб з інвалідністю.
Різноманітність і рівність можливостей на ринку праці стають важливими вимогами часу. Згідно з дослідженням одного з кадрових порталів, 46% компаній наймають молодь до 25 років, 34% компаній - жінок, 33% компаній – студентів, 30% - ветеранів, які повертаються до мирного життя.
Крім того, компанії намагаються адаптуватися до нових викликів, серед яких розширення інклюзивності, перекваліфікація працівників та використання гнучких моделей зайнятості.
“Основними викликами для українського ринку праці у 2025 р. є кадровий дефіцит, необхідність адаптації ринку до нових реалій, а також зростаюча роль інклюзії та перекваліфікації працівників”, - каже Марія Абдулліна, керівниця напрямку Робота кадрового порталу.
Також все більше компаній планують інвестувати в розвиток своїх працівників. 56% компаній вже заявили про намір інвестувати в програми перекваліфікації та підвищення кваліфікації своїх співробітників.
В Україні поступово зникає ейджизм
Також роботодавці через нестачу кадрів звертають увагу на людей похилого віку. Це призводить до такого позитивного явища, як зникнення ейджизму.
“В Україні поступово зникає ейджизм на ринку праці, і вихід на пенсію у 60 років більше не є обов’язковим через нестачу робочої сили”, - повідомила директорка Інституту демографії Елла Лібанова для Новини. LIVE.
Вона підкреслила, що зараз роботодавці самі зацікавлені у співпраці з чоловіками віком 60+, оскільки багатьох молодших працівників мобілізують, а люди старшого віку зберігають високу працездатність.
Кому та скільки платять
Одним зі способів подолання дефіциту є підвищення зарплати. За останній місяць середня зарплата зросла на 500 грн. Наразі в Україні вона, за даними великих кадрових порталів, складає 24 тис. грн. Це на 20% більше, якщо порівнювати з березнем минулого року.
Згідно з даними work.ua, найбільше підросли зарплати у: радіотехніка (на 90%), методолога (69%), спеціаліста з налаштування техніки (65%), лісника (62%).
Найбільшими темпами зарплати зростають у сферах “Телекомунікації та зв'язок” (30 тис. грн, за місяць середня зарплата зросла на 9%), “Страхування” (середня зарплата склала 27,7 тис. грн і зросла на 7%), “ЗМІ, видавництво та поліграфія” (зростання на 7%, до 24 тис. грн).
Своєю чергою ситуація в регіонах із зарплатами наступна: найбільше традиційно платять в столиці – 27 500. На другому місці - Львів - 25 тис. На третьому - Ужгород – 23500. На четвертому - Дніпро - 23 тис. П’яте місце ділять між собою: Одеса, Івано-Франківськ та Чернівці - 22 500 тис.
Як бачимо, традиційна п’ятірка змінилась, зокрема Харків не потрапив до неї зовсім, Одеса з третьої сходинки опустилась на п’яту, своєю чергою Ужгород увійшов до трійки лідерів. Так трапилось через те, що західні регіони страждають від війни менше, ніж східні та південні.
Найменше платять у: Сумах (17 500 тис.), Кривому Розі (18. тис.), Чернігові (19 тис.) та Запоріжжі (19 600).
Вікторія Хаджирадєва