Індія і Пакистан обмінялися авіадурамі після теракту в спірному регіоні
Пакистану вистачить артснарядів лише на кілька днів війни з Індією, бо всі свої запаси країна вже продала воюючій Україні, пишуть ЗМІ. Як розвиватимуться події у новому військовому конфлікті, та хто цю кашу заварив?
Нова-стара гаряча точка
Вночі проти 7 травня Індія розпочала збройну операцію, завдавши ракетних ударів по території Пакистану і контрольованим пакистанською владою районам Кашміру.
"Деякий час тому індійські збройні сили розпочали операцію Сіндур, завдаючи ударів по терористичній інфраструктурі в Пакистані та окупованому Пакистаном Джамму і Кашмірі, звідки планувалися і спрямовувалися терористичні атаки проти Індії", - йдеться в заяві індійського уряду.
Загалом під удар потрапили дев’ять об’єктів. Індійські військові повідомили, що цілили виключно по позиціях бойовиків, а не по підрозділах пакистанської армії.
Втім міністр оборони Пакистану Хаваджа Асіф заявив, що внаслідок атаки Індії на контрольовану Пакистаном територію "загинули цивільні особи, зокрема жінки та діти", передає AFP.
Тож Пакистан назвав це "актом війни" та вказав, що має право на відповідь: пресаташе пакистанської армії також заявив, що Пакистан збив п'ять індійських бойових літаків, зокрема три французькі винищувачі Rafale і два радянсько-російські літаки, Су-30МКІ та МіГ-29.
Нагадаємо, це - найзапекліше за останні роки збройне зіткнення двох країн, що володіють ядерною зброєю. Й сталося воно за два тижні після того, як Делі звинуватив Ісламабад у підтримці бойовиків, котрі стоять за нападом на туристів у контрольованій Індією частині Кашміру. Тоді загинули 26 людей, пише сайт ВВС.
У новому конфлікті, що нині лише розгорається, Індія також задіяла один зі своїх найвагоміших важелів: вона перекрила річку Інд, що забезпечує критично важливе постачання води до Пакистану. Це загрожує країні великими екологічними та економічними проблемами.
Тож почалася третя війна Кашміру між Індією і Пакистаном, або четверта індо-пакистанська війна, - констатує на своїй Facebook-сторінці аналітик Олексій Кущ. Це якщо не брати до уваги низку більш дрібних зіткнень і конфліктів - наприклад, Каргільську війну, нагадує він.
"При Байдені такого не було"
Взагалі війни між Індією та Пакистаном дещо нагадують війни Ізраїлю та арабських країн, продовжує Кущ. Вся справа у спільному британському минулому: наслідки цієї колоніальної політики даються взнаки і зараз, в ХХІ столітті.
"Вже і Британська імперія почила в Бозі, а війни на її колишній периферії всі йдуть та йдуть. У чому схожість протистояння Індії та Пакистану з конфліктом Ізраїлю та низки арабських країн? Перша хвиля протистояння - одразу після Другої світової війни. Спроба перегляду кордонів. Друга хвиля - 60-ті роки. Нарощування інтенсивності конфлікту. І найкривавіші війни - у 70-х роках: в Ізраїлі - Війна Судного дня у 1973 році, в Індії - війна з Пакистаном у 1971-му, коли провінція Східний Пакистан стала республікою Бангладеш. Поразка Пакистану та арабських країн", - нагадує він.
Але потім, наголошує Кущ, було створення ядерної зброї в Ізраїлі та в парі Індія-Пакистан, що суттєво зменшило градус протистояння. Далі - серія менш інтенсивних конфліктів, перехід протистояння у проксі формат із використанням місцевих сил опору на спірних територіях: у Палестині та Кашмірі.
А вже у ХХІ столітті виник ризик нового масштабного конфлікту, з тією лише різницею, "що на авансцену на Близькому Сході замість арабів виходить Іран з амбіціями створення ядерної зброї та Туреччина".
При цьому експерт зауважив, що напередодні нинішніх подій проходили активні консультації Пакистану з Китаєм та Індії зі США.
"Примітно, що багато наших орієнталістів не вірили в початок цієї війни, а дарма. Про ризик асиметричного протистояння Китаю та США на Індостанському півострові я докладно писав раніше. Тепер ключова інтрига - це буде формат "кашмирської війни" чи повномасштабної індо-пакистанської? Чи спробує Пакистан взяти під свій контроль частину Кашміру, а Індія, наприклад, Лахор? Чи все обмежиться сутичками на кордоні? Що везе у своєму кейсі до Москви Сі Цзіньпін?"- задається запитаннями він.
І тут не зайвим буде згадати, що колись з успіхами України на фронті дивним чином співпала атака Хамасу на Ізраїль (7 жовтня 2023 року - ред.). Й зараз, коли за оцінками багатьох військових експертів росіяни на полі бою знову видихаються, увагу світу від цього може відволікти хіба що нова, невеличка або ж навіть велика, війна.
Тож невипадково президент США Дональд Трамп відреагував на новий конфлікт між Індією та Пакистаном доволі різко: йому, схоже, вистачає "головняку" і зі старими війнами.
"Це ганьба. Ми щойно почули про це, коли входили в двері Овального кабінету, щойно почули про це. Я думаю, що люди знали, що щось має статися, зважаючи на попередні події, вони боролися протягом тривалого часу, ви знаєте, вони боролися протягом багатьох, багатьох десятиліть і століть... Я просто сподіваюся, що це закінчиться дуже швидко", - цитує Трампа CNN.
До речі, вдень 7 травня стало відомо, що у зв'язку з ударами Індії по Пакистану радник індійського прем'єр-міністра з національної безпеки Аджіт Кумар Довал контактував з Росією, Китаєм, США і не тільки. Про це з посиланням на неназваного представника індійської влади повідомило The Times of India.
Виявляється, що Довал розмовляв з секретарем Ради безпеки Росії Сергієм Шойгу, членом Політбюро ЦК КПК та головою МЗС КНР Ван Ї та радником президента Франції Еммануелем Бонном, а також із держсекретарем США Марко Рубіо, радником прем'єра Великобританії у справах національної безпеки Джонатаном Пауеллом, радником з національної безпеки Саудівської Аравії Мусаїдом Аль Айбаном, радником з нацбезпеки ОАЕ шейхом Тахнуном бін Заїдом Аль Нахайяном.
"Радник проінформував колег про вжиті заходи і про те, що вони були вивіреними, обмеженими, не спрямованими на подальшу ескалацію ситуації. Він підкреслив, що Індія не має наміру вести ескалацію, але добре підготовлена, щоб рішуче відповісти, якщо Пакистан вирішить посилити ситуацію", - зазначив співрозмовник видання.
Та чи витримає світ цю нову, нехай і локальну поки війну? Кашмір у вогні, а "золото вже б'є чергові цінові рекорди, й світова рецесія стає ще на крок ближчою", - констатує Кущ.
Ірина Носальська