Ще донедавна здавалося, що між Тель-Авівом і Вашингтоном ніщо не може порушити дружні стосунки. Але це сталося. Що викликало розбіжності між цими двома країнами?
Фактори охолодження
Днями прем’єр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу натякнув на можливу відмову Ізраїлю від військової підтримки США. Він не виключає, що країна може відмовитися від військової підтримки Штатів.
Про це повідомляє NBC News, пояснюючи це тим, що у очільника уряду Ізраїлю та президента США виникли суттєві розбіжності в поглядах на ситуацію в регіоні.
Зокрема, між Тель-Авівом і Вашингтоном спостерігається наростання напруги на тлі бойових дій у Газі. Тоді як Ізраїль має намір продовжити активну фазу військової операції в Секторі Гази, що перебуває у фактичній блокаді, США вийшли на переговори з ХАМАС щодо припинення вогню та налагодження поставок гуманітарної допомоги.
У березні Ізраїль розпочав наземну операцію в Секторі Гази, маючи на меті створення буферної зони між північними та південними районами анклаву. Усі прикордонні переходи були закриті, і доступ до регіону втратили навіть гуманітарні вантажі - включно з продуктами, паливом та ліками.
Це стало відповіддю на відмову ХАМАС звільнити заручників, як це було передбачено попереднім перемир’ям, укладеним за посередництва США. Те перемир’я, до речі, проіснувало менше двох місяців.
Але спецпредставник Трампа Стів Віткофф дорікнув Ізраїлю в тому, що він нібито не має наміру завершувати бойові дії в Газі.
То ж на засіданні ізраїльського парламентського комітету з питань оборони та зовнішньої політики Нетаньягу зазначив, що його країна, ймовірно, буде змушена відмовитися від американської військової допомоги.
Він також провів аналогію з подіями 1990-х, коли Ізраїль самостійно відмовився від невійськової допомоги США.
"Я сказав тоді, що цей крок, а також наша економічна політика, приведуть до розвитку Ізраїлю. І ви бачите, де ми є сьогодні",- зазначив Нетаньягу.
Окрім того, видання звертає увагу на те, що союзницькі відносини між Нетаньягу та Трампом зазнали охолодження і стосовно інших питань. Зокрема, прем’єр виступає за військові удари по іранських ядерних об’єктах тоді як президент США схиляється до дипломатичного врегулювання, яке дозволяє Ірану зберігати частину ядерного потенціалу. Це й викликає занепокоєння ізраїльських посадовців, які вважають, що подібна угода залишить Тегерану небезпечні можливості.
Окрім того, рішення Трампа припинити військові дії США проти проіранських хуситів також спричинило напругу в діалозі з Ізраїлем. А підтримка припинення вогню в Газі та наміри з відновлення зруйнованої інфраструктури регіону йдуть у розріз з діями ізраїльської армії ЦАХАЛ.
Та пропри все, принаймні США не хотіли б відкритого протистояння з Ізраїлем. Про це свідчить той факт, що спецпредставник президента США на Близькому Сході Стів Віткофф в інтерв’ю Breitbart наголосив на міцних відносинах між США та Ізраїлем.
"Я був присутній на кількох зустрічах президента з прем'єр-міністром, і можу сказати, що між ними дружні стосунки. Ізраїль є вірним союзником Америки, надійним стратегічним і економічним партнером. У нас багато спільних цілей",- сказав він.
Дружба протягом десятиліть
Історія теплих відносин між Ізраїлем і США триває майже 60 років. Хоча Сполучені Штати були першою країною, яка визнала незалежність Ізраїлю майже одразу після його створення в 1948 році, впродовж перших двох десятиліть відносини між цими двома країнами були досить стриманими.
Фахівець з Близького Сходу Майкл Барнет з Університету Джорджа Вашингтона розповідав "Голосу Америки", що на той час для США було стратегічно вигідніше розвивати партнерство з арабськими державами, які мали значні нафтові ресурси. Однак після подій Шестиденної війни 1967 року ситуація різко змінилася. СРСР тоді підтримав арабські країни і розірвав дипломатичні зв’язки з Ізраїлем. Для США це стало сигналом: Ізраїль міг стати вагомим союзником у контексті Холодної війни.
"З цього моменту США стали, якщо хочете, безумовно "закоханими" в Ізраїль, і з цього починаються особливі відносини. Є відчуття, що Ізраїль та США воюють на одному боці. У них склалися дуже тісні військові відносини", - зазначив Барнет.
На думку дослідника, спочатку ці відносини мали прагматичний характер, однак з часом вони переросли в щось значно глибше, продовжуючи розвиватися навіть після завершення Холодної війни. Спільні моральні цінності також стали основою співпраці, адже США сприймали Ізраїль як єдину демократичну державу в регіоні.
Відомо також, що американська громадськість протягом багатьох років надає стабільну підтримку Ізраїлю, і більшість американців підтримують ізраїльську сторону в її конфлікті з палестинцями. Після загострення цього конфлікту в жовтні 2023 року, опитування, проведене за дорученням громадського телерадіо США, показало, що 65% американців виступають за підтримку Ізраїлю з боку уряду.
За словами Барнета, у Сполучених Штатах дуже важливі дві групи виборців, які налаштовані проізраїльськи - американські євреї та євангелісти. Вони допомагають закріпити підтримку у Конгресі, Білому домі і загалом серед населення США.
Обидві ці групи ведуть актину політичну діяльність через численні організації - культурні, релігійні та лобістські. Найбільший вплив серед єврейських організацій має Американсько-ізраїльський комітет громадських зв’язків (AIPAC). Його учасники беруть активну участь у виборчому процесі, фінансуючи кампанії окремих кандидатів. Щорічні конференції AIPAC відвідують представники уряду та члени Конгресу.
А ось євангелісти бачать в Ізраїлі месіанську роль. І те, що відбувається між євреями і Хамасом та палестинцями вони сприймають як священну війну.
Незважаючи на значну підтримку з боку єврейської громади, серед її представників немає повної згоди щодо політики Ізраїлю. Через це, як стверджує Барнет, уряд Ізраїлю дедалі більше орієнтується на підтримку з боку євангелістських християн, які становлять близько 14% населення США.
Серед найбільших євангелістських об’єднань - організація "Християни об’єднані заради Ізраїлю", яка налічує близько 10 млн осіб, а її щорічні зібрання регулярно відвідують американські політики - подібно до подій, які організовує AIPAC.
Ізраїльські лідери усвідомлюють значення цієї групи. Саме тому під час візитів до США перші зустрічі прем’єр-міністр Ізраїлю проводить із представниками євангелістів.
Галина Гірак