Трамп прийняв миттєве рішення про зняття санкцій з Сирії, тепер у рамках ядерної угоди цього ж вимагає від Сполучених Штатів Іран. Як ці кроки співвідносяться зі стосунками США та Ізраїлю?
Сирійська несподіванка
Про повне зняття санкцій з Сирії президент США Дональд Трамп оголосив під час візиту у Саудівську Аравію 13 травня.
При цьому Трамп заявив, що почне нормалізацію відносин із Сирією, аби дати країні "шанс на мир" після повалення режиму Башара Асада.
"Є новий уряд, який, сподіваємось, буде успішним. Бажаю Сирії успіхів. Покажіть нам щось особливе", - цитує президента США The Washington Post.
Особлива пікантність у тому, що це сталося одномоментно, без попередження американського чиновницького апарату. Й викликало глибоку стурбованість у низці федеральних відомств США, бо Білий дім не видавав жодного відповідного розпорядження або меморандуму для посадовців, котрі займаються санкціями, а також не попередив їх про те, що така заява президента очікується найближчим часом.
Правда, після усунення колишнього президента Сирії Асада наприкінці минулого року Держдепартамент і Мінфін США готували аналітичні записки з можливими варіантами скасування санкцій, пишуть ЗМІ. Але такої швидкості ніхто не очікував.
Й, за даними чотирьох джерел агентства Reuters, високопосадовці Держдепартаменту та Міністерства фінансів знаходяться у повному нерозумінні, як скасувати санкції, багато з яких працювали десятиліттями. Після заяви президента у Саудівській Аравії представники адміністрації не мають чіткого розуміння, які саме обмеження планується скасувати, коли і як має відбуватися цей процес.
"Усі намагаються зрозуміти, як реалізувати це рішення", - повідомив один з амерканських чиновників.
При цьому Reuters зазначає, що раптове скасування санкцій та публічне оголошення про це стали прикладом характерного стилю президента Трампа: його заяви часто озвучуються несподівано, без попереднього інформування навіть тих посадовців, котрі мають реалізовувати цю політику.
Ще однією сенсацією стала зустріч Трампа з тимчасовим президентом Сирії Ахмедом аль-Шарраа у середу, 14 травня в Ер-Ріяді. Й знову відповідальні служби не мали відповідних інструкцій.
Спочатку нічого такого не планувалося: за даними The Times, у Білому домі розглядали можливість зустрічі Трампа з Шараа під час його поїздки до Саудівської Аравії, проте увечері 12 травня було оголошено, що вона не відбудеться, бо радники американського президента розділилися на думці про доцільність внесення прямих переговорів у щільний графік його триденного візиту на Близький Схід.
Серед противників зустрічі Трампа з Шараа знаходилася голова національної розвідки США Тулсі Габбард. Упродовж кількох місяців у Білому домі, а також серед законодавців на Капітолійському пагорбі, тривали дискусії щодо доцільності такого кроку, з огляду на попередні зв’язки аль-Шарраа з Аль-Каїдою - котрі він, правда, розірвав ще у 2016 році.
Однак, як відомо, це рандеву таки відбулося. Й мало безпосереднє відношення до попереднього рішення про зняття санкцій з Сирії.
То якою ж була необхідність Трампові аж так поспішати?
Як повідомляє DW, тимчасовий президент Сирії запропонував легітимному на чотири роки президенту США угоду про природні ресурси - за аналогією з вже укладеною Сполученими Штатами та Україною, пише The Times. Окрім того, Шараа навіть заявив про можливість будівництва Вежі Трампа у Дамаску.
Серед посередників цієї угоди могли бути високопосадовці Саудівської Аравії та Туреччини, повідомляє The Times.
Іранські заздрощі
Звичайно, такі новини додають деякої впевненості Ірану, котрий теж хоче урвати зі США зняття санкцій.
Про рідкісноземи та інші природні багатства поки не йдеться. Але Іран має дещо інше, що може дуже зацікавити Трампа. Це не церій, гольмій, неодим, ербій та інші хімічні елементи, що використовуються у високотехнологічному виробництві: "валютою" Ірану є можливість от-от почати виготовляти власну ядерну зброю.
Тож під час візиту Трампа на Близький Схід один із головних радників верховного лідера цієї країни Алі Шамхані в інтерв'ю NBC News 16 травня заявив, що Іран готовий підписати ядерну угоду з президентом США на певних умовах в обмін на зняття економічних санкцій.
За його словами, Іран візьме на себе зобов'язання не створювати ядерного зброю, а також позбутися своїх запасів високозбагаченого урану, котрий можна використовувати як зброю, погодитися збагачувати уран лише до нижчих рівнів, необхідних для цивільного використання, та дозволити міжнародним інспекторам здійснювати нагляд за цим процесом в обмін на негайне скасування санкцій.
На запитання, чи погодиться Іран підписати угоду сьогодні, якщо ці умови будуть виконані, Шамхані відповів: "Так".
"Це все ще можливе. Якщо американці будуть діяти так, як вони кажуть, то, безперечно, у нас можуть бути кращі відносини. Це може призвести до покращення ситуації найближчим часом", - припустив він.
При цьому NBC News зазначає, що Шамхані дав інтерв'ю лише за кілька годин після того, як Трамп запропонував Ірану "оливкову гілку" разом із загрозою економічних санкцій, якщо Іран не погодиться на угоду про обмеження ядерної програми країни.
У золотому літаку сиділи...
За інформацією джерел Reuters, скасувати санкції проти Сирії та зустрітися з аль-Шарраа Трампа підштовхнули дві країни, а саме Туреччина та Саудівська Аравія.
Та чи сподобається все це головному союзнику Сполучених Штатів на Близькому Сході - Ізраїлю?
Відповідь очевидна: як пише британський тижневик Financial Times, президент Ізраїлю Біньямін Нетаньягу виявився лише стороннім спостерігачем під час близькосхідного турне Трампа.
При цьому Нетаньягу давно вихвалявся тим, що має вплив на Трампа. Але поки президент США здійснював тур країнами Близького Сходу, ставало все більш незрозумілим, чи слухає його Трамп досі.
Так, у понеділок, 12 травня угруповання ХАМАС звільнило американсько-ізраїльського заручника з Гази після переговорів, котрі обійшли Нетаньягу стороною - його поінформували лише після завершення операції.
У вівторок, 13 травня Трамп зняв санкції з Сирії, готуючись до зустрічі наступного дня в Ер-Ріяді з її новим президентом, котрого Ізраїль назвав небезпечним джихадистом. Але сам Трамп охарактеризував його як "молодого, привабливого бійця", зазначають кореспонденти Financial Times.
До речі, у поглядах з Нетаньягу Трамп розійшовся раніше, коли 6 травня оголосив про перемир'я з єменськими бойовиками-хуситами, що атакують кораблі у Червоному морі. У результаті Ізраїль залишився у боротьбі з хуситами наодинці: з того часу вони тричі випустили балістичні ракети по Ізраїлю - двічі саме під час перебування Трампа у саудитів.
Financial Times додає: додатково погіршує ситуацію ще й рішення Трампа вести прямі переговори з Іраном щодо його ядерної програми. Це ставить Нетаньягу у позицію стороннього спостерігача у ключовому питанні його прем'єрства, з приводу котрого він уже мав складнощі у стосунках з двома попередніми президентами Сполучених Штатів.
"Складається враження, що Нетаньяху більше не має впливу на Трампа - а якщо і має його вухо, то точно не має ні серця, ні розуму", - цитує FTколишнього посла Ізраїлю у США Майкла Орена.
Тим часом, окрім отриманого адміністрацією президента США у подарунок від королівської родини Катару реактивного літака Boeing 747-8 (вартістю понад мільярд доларів), Сполучені Штати й Саудівська Аравія підписали низку угод та інвестиційних зобов'язань на суму 600 мільярдів доларів.
Це - перші реальні big deal Трампа на посаді. Тож зовсім не дивно, що йому зараз не до ізраїльської чи української війни, кажуть спостерігачі.
Ірина Носальська