З 1 червня в Україні почнуть діяти нові обмеження на карткові перекази. За підозрілу активність на рахунках їх можуть заблокувати.
Меморандум і фінмоніторинг
З жовтня 2024 року діяло обмеження НБУ на P2P-перекази "з картки на картку" на суму до 150 тисяч грн для фізичних осіб. 1 квітня 2025 року обмеження скасували - однак не все так просто.
Наприкінці 2024 року українські банки підписали Меморандум про забезпечення прозорості ринку банківських платіжних послуг та добровільно встановили ліміти за грошовими операціями для українців. До меморандуму приєднались 51 банк та дві небанківські фінансові компанії. За межами залишаються кілька банків, частка яких на ринку послуг фізичним особам та ФОПам близька до нуля.
"Підписаний Меморандум є реакцією ринку на виклики, які постають перед банківською системою, та спрямований на мінімізацію зловживань через "дроп-схеми". Ми переконані, що впровадження цих заходів дозволить суттєво знизити ризики, забезпечити прозорість та підвищити довіру до фінансового сектору України",- зазначив президент АУБ Андрій Дубас.
Меморандум передбачає перевірки клієнтів уже на етапі відкриття рахунків та їхній поділ на тих, щодо яких є критерії "високої" ризикованості та "низької".
Для клієнтів з високим ризиком посилять перевірки, зокрема щодо походження коштів і рівня доходів.
Для обох категорій діятимуть ліміти планових операцій за рахунками:
-
з 1 лютого 2025 року – до 150 000 грн на місяць;
-
з 1 червня 2025 року – до 100 000 грн на місяць.
Також передбачено моніторинг рівня переказів та обмеження у проведенні операцій клієнтів із непідтвердженими доходами: 50 000 грн для тих, кого віднесли до "високого" рівня ризикованості, а для клієнтів із "середнім" та "низьким" рівнем - 150 000 грн з 1 лютого 2025 року і 100 000 грн з 1 червня 2025 року.
Директор НАБУ, голова проєктного офісу Дмитро Глінський в коментарі РБК-Україна повідомив, що наразі тема пом’якшення або перегляду лімітів не обговорювалася.Але в майбутньому вони можуть бути скасовані, якщо "будуть запроваджені ефективні інструменти для протидії явищу дропів".
І що таке "дропи" варто поговорити окремо.
90% українців не відчують обмежень
Як пише видання Українська правда, ще навесні 2024 року Національний банк оголосив "хрестовий похід" проти схем з використанням "дропів" або так званих грошових мулів. Так називають осіб, які добровільно погоджуються продавати доступ до своїх банківських рахунків третім особам. Останні можуть використовувати їх для нелегальних платежів чи ухилення від сплати податків.
Аномальну активність "дропів" Нацбанк почав помічати восени 2023 року. І саме для боротьби з грошовими мулами НБУ ввів масштабні обмеження на грошові перекази у жовтні та "посприяв", щоб банки самостійно погодилися ще більше обмежити перекази своїх клієнтів.
Рішення не обійшлось без критики. Як зауважував аналітик аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ в розмові з Ми-Україна, в першу чергу треба розуміти причини появи тіньової економіки. Вони, на його думку, у помилкових економічних управлінських рішеннях. Мовляв, запровадження суворих лімітів на перекази - це боротьба з наслідками, а не з причинами.
"Ліміти дещо збільшать витрати тіньового бізнесу. Коли той самий гральний бізнес робить поповнення рахунків, задіяна ціла армія людей. Після обмежень він більше витрачатиме на інфраструктуру та адміністрування, але це його не зупинить",- казав експерт.
Разом з тим багато експертів не вбачають великих проблем у посиленні фінмоніторингу. Як зазначив економіст Олег Пендзін, 90% користувачів не відчують жодних змін щодо обмежень. А от для окремих категорій громадян вони можуть створити певні незручності.
"Це може стосуватися тих, хто займається інтернет-торгівлею. Та тих, хто замість того, щоб проводити розрахунки через рахунок ФОПа, - дають, до прикладу, на базарі номер рахунку своєї особистої картки. Це, по суті, детінізація українського суспільства",- розповів експерт в коментарі 24 каналу.
Аналітик додав, що бажання жити за європейськими стандартами передбачає не лише переваги, а й відповідальність. Тобто багато хто прагне до європейського рівня життя, але при цьому хоче зберегти статус кво.
Також слід додати, що обмеження діятимуть тільки на вихідні перекази, зазначив експерт Центру економічної стратегії Юрій Гайдай в розмові з Українським радіо. На вхідні перекази обмежень немає.
Карту можуть заблокувати – що робити
Повернемось до 1 червня 2025 року. Нагадаємо, для українців, віднесених до категорії середнього та низького ризику, місячний ліміт на перекази буде зменшено до 100 тисяч гривень. Водночас для клієнтів високого ризику сума переказів обмежиться 50 тисячами гривень на місяць.
Фінансовий експерт Андрій Шевчишин в етері Громадського радіо пояснює, що клієнти високого ризику - це особи, які не мають підтвердженого офіційного доходу.
Андрій Шевчишин запевнив, що нові правила не стосуватимуться:
-
Волонтерів.
-
Зарплатних карток та всіх офіційних надходжень.
-
Осіб, які постійно звітують податковій і мають документацію про офіційний дохід.
Також банки не будуть обмежувати перекази між власними рахунками клієнтів у межах однієї фінансової установи.
Водночас банк може заблокувати картку у деяких випадках. Наприклад, якщо немає офіційного заробітку, немає ніякого руху по картках, а потім різко надходять великі суми дуже часто - це формує підозри щодо махінацій, пояснює Шевчишин. Відповідно банки можуть більш прискіпливо придивлятися до таких людей. І, якщо будуть виявлені порушення, вони можуть заблокувати рахунок, зазначив експерт.
Як розповіла провідна експертка з фінансового моніторингу "Глобус Банку" Марина Павленко, якщо клієнт отримав повідомлення про блокування рахунку або не може здійснити жодної транзакції (наприклад, оплатити покупки в магазині), вона радить не зволікати і негайно звернутися до банку через будь-який доступний канал зв’язку.
"Після звернення банк може попросити клієнта надати документи, що підтверджують доходи, або пояснення щодо активності за карткою. Важливо, щоб клієнт із розумінням поставився до такої вимоги",- зауважила банкірка.
У більшості випадків після надання пояснень і документів клієнтові відновлюють доступ до рахунку. Якщо ж надана інформація виявляється недостатньою або не пояснює суть операцій, клієнту, ймовірно, доведеться змінити банківську установу. У такому разі клієнт сам ініціює переказ наявних коштів з рахунку.
Підтвердження доходів передбачає отримання документів/інформації в електронній формі. Допускаються такі документи:
-
сформовані клієнтом довідки ОК5 та ОК7;
-
податкова декларація;
-
зарплатні відомості;
-
підтвердження зарахувань від державних органів;
-
підтверджені прибутки членів сімей;
-
документи, що підтверджують волонтерську діяльність.
Як зазначає адвокат Юрій Бабенко в розмові з виданням Інформатор, єдиний спосіб на 100 % уникнути фінмоніторингу - це взагалі не користуватися послугами банків.
Але мінімізувати ризик блокування рахунку можна, і ось декілька правил:
-
Регулярно оновлюйте свої дані у банку. Якщо ви змінюєте діяльність, розширюєте компанію, отримуєте нові джерела доходу - вчасно повідомте про це банк.
-
Обов’язково зберігайте документи, що підтверджують ваші фіноперації та їх легальність. Мова йде про договори, податкові декларації, рахунки тощо.
-
Перед нетиповими транзакціями консультуйтеся з адвокатом з банківських спорів та бухгалтером.
Валерія Шипуля