Експерти констатують, що всередині агресивної Росії нині посилюється протистояння між різним "баштами" Кремля, тобто владними угрупуваннями. Що саме про це свідчить? Й у що це може невдовзі вилитися?
Смерті та арешти
Нещодавно у Росії, нагадує у Facebookукраїнський економіст та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов, за три дні сталося аж дві смерті й один гучний арешт.
Йдеться про те, що віце-президент Транснефти Андрій Бадалов випав з вікна своєї московської квартири (схоже, усунення топ-менеджменту "нєфтянки" відбувається зазвичай саме таким чином).
Окрім того, ексгубернатора Курської області й вже теж ексміністра транспорту Романа Старовойта знайшли мертвим у машині (як саркастично зауважив політтехнолог Михайло Шейтельман, не у російських Оці чи КАМАЗі, а чомусь у ворожій Tesla). Поруч із ним лежав наградний пістолет, що його він отримав у 2023‑му.
Показовим також є арешт голови видобувної компанії Южуралзолото, мільярдера Костянтина Струкова, котрий хотів, але не встиг вилетіти до Туреччини. Спочатку відкликали його паспорт, а при посадці на рейс - заарештували прямо на борту.
Це все - високопосадовці Росії, зауважує Милованов: Струков керував третьою золотовидобувною компанією у Росіі, а Старовойт правив Курською областю, потім очолював транспорт і мав зв’язки з Аркадієм Ротенбергом - давнім другом Путіна.
Самогубство? - сумнівається він щодо офіційної версії смерті Старовойта. Можливо, але Росія має нині одну з найбільших цифр випадінь людей з вікна.
Навіть Тимур Іванов - екс-міністр оборони й "герой Росії" - отримав 13 років за хабарництво, - нагадує Милованов.
"Деякі смерті мають запах контрактного вбивства. Економіка скорочується і концентрується в руках вузького кола людей. Керівники захоплюють активи, їх вороги зникають. Кремль тепер не отруює -- він арештовує людей на камеру, влаштовує показові суди, забирає майно. Або ти лояльний, або тебе не буде. Еліта не бачить більше меж. Вони не знають, ув’язнять їх або ліквідують", - констатує він.
При цьому колишній спічрайтер Путіна, політолог Аббас Галлямов написав у соцмережі, що ФСБ нині готує не лише замовні вбивства російських олігархів та топчиновників, а й створює замовний фейковий ролик зі зверненням від імені нібито російського народу до Путіна з вимогою продовжувати війну проти України.
На жаль, відомий розслідувач Христо Грозєв визнає, що у Росії "яструбів", котрі виступають за продовження війни, все-таки зараз більше, аніж "технократів", котрі ратують за мир, аби "робити бізнес".
Він поділився у ЗМІ інформацією приблизно двомісячної давності, що, дійсно, тиск на Путіна з боку економічної еліти - це тиск у бік завершення військових дій та домовленості про полегшення санкцій. Це вимагають всі там Ковальчуки, всі його друзі, всі люди, з якими він ділить вкрадені ресурси, каже Грозєв. Але з боку саме генералів ГРУ, генералів армії, особливо старшого покоління, є небажання прийняти перемир'я.
"Який піп - така і паства"
Що ж нині відбувається у Росії? Економіст Володимир Мілов в ефірі YouTube-каналу Ніно Росебашвілі висловив думку, що посиленням репресій проти "своїх" Путін демонструє пошук "крайнього" за всі поразки та невдачі останнього часу.
Російська влада та путінська система дуже часто розглядається, як щось таке тверде, статичне, що міцно стоїть на ногах - й простоїть, відповідно, ще довго. Є хибне відчуття, що Путін контролює ситуацію, вміє керувати процесами. Але насправді ось у такі моменти (вбивства, арешти еліти - ред.) з'ясовується, що це просто "непрозорий чорний ящик", - каже він.
"Ми не так багато знаємо про те, що там відбувається, але трапляються такі історії. Ну, звичайно, найпоказовіший - це був бунт Вагнера. Але це далеко не остання така ситуація, вони відтворюються. Вбивство, самогубство міністра, хоч би що це було, це було явно непередбачуваним для Кремля, вони теж ніби не в своїй тарілці", - зауважив Мілов.
При цьому професор політології НаУКМА Олексій Гарань називає систему, вибудовану у Росії, "тераріумом однодумців", де "на чолі стоїть удав чи радше псевдо-удав Путін".
"Ці люди - великі боягузи. Вони можуть щось робити тільки тоді, коли нападають в натовпі або коли почуваються безкарними. Але коли з’являється загроза - вони виявляються великими боягузами. Ми це бачили і на прикладі Януковича, і на прикладі самого Путіна", - наголосив політолог в інтерв’ю ЗМІ.
Втім, на його думку, атмосфера довкола Кремля чим далі, тим більше стає напруженою і токсичною.
"Очевидно, що йде прихована боротьба. Є люди, які розуміють, що Путін веде країну до прірви. Люди Путіна підпадають під санкції. Але вони не можуть цього сказати вголос. Вони один одного бояться, бояться власної тіні", - пояснює він відсутність відкритих дій з боку невдволених політикою кремлівського фюрера.
Але, за словами Гараня, поки Путін утримує владу, ця боротьба залишається прихованою, і лише її наслідки іноді прориваються назовні: як, можливо, це сталося у випадку загадкової смерті Старовойта.
Разом із тим він вважає, що масштаби нинішніх російських репресій поки не можна порівнювати зі сталінськими.
"Путін - безумовно, диктатор. Це репресії й авторитаризм. Але якщо порівнювати з тим, що було за Сталіна, це трохи інше явище. Хоча може і до цього дійти, але тоді репресії були не тільки через те, що ти бодай щось подумав, вони були навіть проти вірних служак режиму", - нагадав науковець.
Але при цьому Гарань наголошує, що диктатура Путіна не виникла нізвідки, бо авторитарну модель в Росії було закладено Конституцією 1993 року, ухваленою ще за Єльцина. І коли до влади прийшов Путін, він просто скористався цією моделлю. У ній вже була прописана система, котра фактично вела до диктатури.
Тож "який піп, така і паства": Гарань звернув увагу на політичну культуру російського суспільства, котра й робить такі режими можливими.
Адже коли в Росії запитують про найвеличнішу постать в історії країни, найчастіше відповідають – Сталін, це не змінилося після розпаду Радянського Союзу.Тоді були короткі надії на демократію, але дуже швидко почалося повернення до диктатури.
"Такі режими не виникають на порожньому місці. Вони на щось спираються. В Росії вони спираються на політичну культуру росіян, для якої Сталін – це "найвеличніший лідер". У моєму розумінні, це глибоко вкорінений страх і, напевне, генетична мутація. Величезна кількість людей, що населяє - і вона так і називається "народонаселення" - територію Російської Федерації, тримається купи", - описав суспільну атмосферу у сучасній РФ Гарань.
Дійсно, у сучасній Росії продовжують домінувати імперські й радянські уявлення про порядок: за результатами соцопитувань, значна частина населення вважає розпад СРСР - трагедією.
Ірина Носальська