Поки що невідомо, коли може бути підписана мирна угода з РФ, але вже тривають розмови про те, якою після війни має бути наша армія.
Контракт і професійність
Днями в Кабміні заявили про те, що після припинення бойових дій українська армія має бути контрактною та професійною. Окрім того, вона не буде набагато меншою, ніж зараз.
Про це заявив міністр оборони Денис Шмигаль під час презентації проєкту Програма дій уряду.
"Після завершення цієї війни Росія дуже тривалий час, а, можливо, завжди буде залишатися екзистенційною загрозою для України. Відповідно, найкращою гарантією нашої безпеки є наші Збройні Сили, сильні ЗСУ, Сили безпеки і оборони, оснащені найкращою технікою, найкраще вишколені, добре фінансовані", - зазначив він.
За словами очільника Міноборони, вже сьогодні відбуваються консультації з партнерами нашої країни стосовно того, якою має бути після завершення війни наша армія.
"Перше - вона має бути контрактною і професійною. Друге - вона не буде зменшуватися різко після завершення цієї війни, це буде дуже плановий і прорахований процес і він буде нешвидким", - наголосив Шмигаль.
Він додав, що нині триває опрацювання питання щодо майбутньої чисельності української армії - чи вона складатиме мільйон, чи 800 тисяч або іншу кількість військових. Він також повідомив, що ведуться перемовини з міжнародними партнерами про те, який саме контингент ЗСУ має залишитися для надійного захисту східного флангу Європи та НАТО. Адже наші збройні сили мають залишатися значним елементом нашої безпеки та гарантом безпеки партнерів України.
Нагадаємо, що на початку року в інтерв'ю німецькому телеканалу ARD президент Володимир Зеленський заявив, що чисельність Збройних сил України становить 880 тисяч осіб, тоді як кількість російських військ в Україні сягає близько 600 тисяч.
Чи ухвалять закон про демобілізацію
У випадку досягнення перемирʼя з РФ бойові дії швидко не припиняться, адже Україні доведеться й надалі контролювати усю лінію боєзіткнення з армією країни-агресора.
"Я не вірю в найближчі місяці в зупинку. Що хоче Путін - щоб ми добровільно вийшли з Донбасу. Цього не буде. Тому що це наша територія. І президент заявив, що треба сідати за перемовини щодо лінії розмежування. Тоді ми можемо про щось говорити", - зазначив майор ЗСУ та політолог Андрій Ткачук в ефірі "Radio NV".
Він також сказав, що навіть якщо й буде досягнуто якихось угод щодо припинення бойових дій, то на практиці вони швидко не зупиняться. Адже нам потрібно зберігати безпеку на всій лінії боєзіткнення - а це 1200 кілометрів. Потрібне буде велике військо для того, щоб і далі оберігати ці позиції, налагоджувати системну роботу. Тому у будь-якому випадку бойові дії триватимуть, бойові зіткнення відбуватимуться. Можливо, не в такому гарячому режимі, як зараз, не так активно. Але вони продовжуватимуться.
Щодо демобілізації наших захисників, то, як пише DW, президент Володимир Зеленський на засіданні парламенту 17 липня заявив, що вони повернуться додому після перемоги над Росією.
"Повернуться додому, коли ми переможемо ворога - а це Путін", - сказав глава держави.
Нагадаємо, що демобілізація після трьох років служби була передбачена законопроєктом про посилення мобілізації, який почали обговорювати наприкінці 2023 року. У квітні 2024-го в парламенті ухвалили цей закон, але прибрали з нього визначення термінів служби, про що попросив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
Разом з тим парламент зобов'язав Міністерство оборони вирішити питання демобілізації протягом наступних восьми місяців. Проте до кінця минулого року цього не сталося. А в квітні 2025-го стало відомо, що Міноборони таки розробило законопроєкт про терміни служби ще на початку року. Але, як повідомили ЗМІ, його не підтримав Генштаб ЗСУ через те, що в разі ухвалення закону зі служби звільниться значна кількість військових.
Наприкінці травня на брифінгу народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський заявив, що закон про демобілізацію навряд чи буде ухвалено найближчим часом через реалії в умовах війни.
Він зазначив, що питання демобілізації безперечно дуже болюче для наших військовослужбовців, для членів їх сімей, особливо для тих, хто добровільно пішов служити з перших днів війни. Але, зважаючи на нинішню ситуацію, закон про демобілізацію навряд чи буде ухвалено найближчим часом.
"В умовах тієї реальної ситуації, яку ми зараз маємо, коли Росія постійно збільшує свій мобілізаційний ресурс, коли збільшує сили Збройних сил, залучає шляхом призову і через мотиваційні засоби значно більшу кількість людей, коли кількість окупаційних військ, які на окупованій території України збільшується на 15-20% порівняно з минулим роком, говорити про те, що найближчим часом буде ухвалено закон про демобілізацію чи про звільнення з військової служби окремих категорій осіб - не потрібно бути надто оптимістичним в цьому напрямі", - пояснив Веніславський.
Хто має право звільнитися зі служби
У Мін’юсті пояснили, хто з мобілізованих, згідно зі ст. 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", все ж може звільнитися зі Збройних сил навіть під час дії воєнного стану.
Звільнення можливе, зокрема, в таких випадках:
- у запас, якщо військовослужбовці під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями тимчасово непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
- у відставку, якщо військовослужбовці визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби.
Окрім того, підставами для звільнення під час дії воєнного стану може бути досягнення граничного віку перебування на службі; позбавлення або обмеження волі; тяжкі сімейні обставини або інші поважні причини. Також демобілізація можлива у зв’язку зі звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); через скорочення штатів або неможливість використання військових на службі (для осіб вищого офіцерського складу); у зв’язку з призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів та дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.
Галина Гірак