Під час війни ніхто не застрахований від знищення документів внаслідок бойових дій. То ж державою передбачено механізми відновлення їх. Що слід зробити для цього?
Заради нерухомості йдуть до суду
Здається, що втрата документа на нерухомість може призвести до втрати самого нерухомого майна або ж компенсації за нього, якщо воно зруйноване. Але ж - ні. Юристи запевняють: якщо цей документ був виданий після 1 січня 2013 року, то відомості про нього містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ДРРП).
Витяг з цього реєстру дає право розпоряджатися цим майном чи подавати, наприклад, заяву на компенсацію, якщо воно пошкоджене чи знищене. Його можна замовити онлайн на порталі Дія чи звернутися до ЦНАПу або - до нотаріуса, і отримати його в паперовій формі.
Якщо ж документ було оформлено до 1 січня 2013 року і ці відомості не були внесені до ДРРП, слід звертатися до нотаріуса чи органу, що видав цей документ. Якщо дублікат неможливо отримати, наприклад, через втрату архівів, то тоді потрібно йти до суду.
У переважній більшості судових справ за позовами громадян, які не можуть податись на єВідновлення через втрату правовстановлювальних документів і відсутність даних про таке житло у ДРРП, ухвалюють рішення на користь позивачів.
"Людина може втратити ці документи, коли змушена екстрено евакуюватись, вони можуть залишатись у помешканні, яке зруйновано, та багато іншого. І тоді компенсація можлива, якщо житло було заздалегідь внесено в ДРРП. Але якщо цього не було зроблено, то дійсно варіантом лишається лише суд", - пояснила народний депутат, голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк в ефірі телемарафону "Єдині Новини".
За її словами, сам судовий процес займає в середньому два місяці при тому, що судові справи за іншими позовами можуть тривати роками, для України це - не рідкість.
"Свого часу ми переживали, що суди будуть тривалими - затягуватись на роки, як нерідко буває із судовою системою в Україні. Були побоювання, що судді будуть довго розглядати підтвердження права власності. Але вже є відповідна судова практика, яка показує, що в середньому суди розглядають такі справи два місяці, й для позитивного рішення потрібен мінімально обов’язковий обсяг доказів", - констатувала депутат.
Вона також зауважила, що є кейси, коли судді ухвалюють рішення не на користь позивачів, але основна причина у таких випадках - в тому, що люди не вичерпали позасудові способи підтвердження свого права власності на житло.
"В абсолютній більшості розглянутих справ основним доказом виступала копія документа про право власності чи інший документ, який дозволяв встановити точні реквізити правовстановлювального документа, відповідного нерухомого майна та його власника. Це також підтверджує важливість зберігання окремо від оригіналів документів їхніх копій, в тому числі в цифровому форматі. Додатково також можуть знадобитися квитанції про оплату комунальних платежів", - повідомила парламентар.
Вона наголосила, що підтвердження існування правовстановлювального документа (копія документа, інформація з інших реєстрів тощо) та підтвердження вичерпання позасудових способів відновлення документа (запити до органів, які видали документ, і до БТІ) становлять мінімально обов’язковий обсяг доказів, необхідних для позитивного для позивача рішення.
Поновлення паспорта та військового квитка
Втрата паспорта - велика проблема. Якщо він знищений, загублений чи викрадений, доведеться оформити новий у Державній міграційній службі.
У Міністерстві юстиції повідомили, що виготовлення паспорта відбувається впродовж 20 днів. Якщо цей документ потрібен терміново - впродовж 10 днів. Вартість адміністративного збору становить 558 грн, а в терміновому випадку - 928 грн. Крім того, за втрату паспорта доведеться сплатити штраф - від 17 до 51 грн.
Для відновлення паспорта необхідні такі документи:
- заява встановленого зразка про втрату/викрадення паспорта;
- витяг з ЄРДР (якщо паспорт викрадено в Україні);
- документи, що посвідчують особу та підтверджують статус (для бездомних, ВПО, осіб за кордоном);
- фото 10×15 см (для осіб з обмеженою мобільністю або під вартою/лікуванням);
- паспорт для виїзду за кордон (навіть з простроченим строком дії);
- заява про зняття з консульського обліку (за потреби);
- документ про сплату адміністративного збору або звільнення від сплати;
- документ законного представника та довіреність (за потреби);
- картка платника податків;
- документи про місце проживання, дітей, шлюб/розлучення, зміну імені тощо.
Інший важливий документ, який може бути втрачено,- військовий квиток. Він може існувати у двох форматах: електронному і паперовому. Але лише паперовий є обов’язковим для багатьох процедур. Наприклад, внести зміни до облікових даних або знятися з військового обліку без паперового квитка неможливо.
Тому кожен військовозобов’язаний, резервіст чи призовник мають надійно зберігати військовий квиток, стежити за своєчасним і точним внесенням змін до нього та дотримуватися правил військового обліку.
Втрата чи пошкодження військового квитка вважається правопорушенням. Воно передбачає штраф у розмірі від 510 до 850 грн. Якщо подібне станеться повторно або під час дії воєнного стану, штраф збільшується - від 850 до 1700 грн.
Щоб відновити втрачений квиток, військовозобов’язаним, призовникам або резервістам потрібно подати заяву керівнику районного (міського) ТЦК та СП і надати кольорову фотокартку формату 3×4 см.
А військовослужбовцям слід подати рапорт командиру з поясненням причини втрати. За фактом розгляду рапорту буде розпочато службове розслідування. Після його завершення потрібно буде надати такі документи для поновлення квитка:
- паспорт;
- матове фото 3×4 см без куточка;
- пошкоджений документ або його залишки (за наявності);
- витяг з наказу про результати службового розслідування (якщо документ втрачено).
Новий військовий квиток після цього видають протягом п’яти робочих днів з дати реєстрації заяви в районному (міському) ТЦК та СП або його відділі.
Галина Гірак