Фото: Getty Images (ілюстративне фото)
Делегація віце-прем'єр-міністра Афганістану
Президент США Дональд Трамп вимагає від Афганістану повернення авіабази Баграм. Для чого США збираються повернутися до Афганістану, що це дає та до яких наслідків може призвести?
Пропозиція Штатів
Останнім часом події не лише в Україні, а й у всьому світі розвиваються настільки стрімко, що стежити за ними непросто. Одначе час від часу стається щось, що може стати поворотнім пунктом регіональної або ж навіть світової історії.
Схоже, що до розряду цих подій може увійти гіпотетичне повернення Сполучених Штатів до Афганістану, про котре днями заявив напередодні президент США Дональд Трамп. Під час недавнього державного візиту до Великої Британії Трамп вкотре розкритикував перед журналістами свого попередника на посаді Джо Байдена за поспішне виведення американських військ з Афганістану та заявив, що у нього є "термінова новина" на цю тему.
"Ми намагаємося відіграти це. Ми намагаємося відіграти це назад, бо їм (талібам - ред.) потрібні (певні - ред.) речі від нас. Ми хочемо повернути цю базу (Баграм - ред.), але одна з причин, чому ми хочемо отримати її, як ви знаєте, полягає в тому, що вона знаходиться за годину (польоту - ред.) від місця, де Китай виробляє свою ядерну зброю", - повідомив Трамп.
Що ж, як то кажуть - коротко і по суті: мета окреслена, мотивація цілком зрозуміла.
Разом із тим, за інформацією Fox News, раніше у західній пресі вже з'являлася інформація про те, що Талібан начебто зацікавлений у нормалізації зв'язків зі США, оскільки Афганістан нині перебуває у майже повній дипломатичній ізоляції. Від себе додаємо: щорічні візити афганських бороданів на Санкт-Петербурзький економічний форум, вочевидь, тут не рахуються.
При цьому військовий експерт, льотчик-інструктор, полковник ЗСУ в запасі Роман Світан справедливо зауважив, що сам Трамп свого часу саме він був ініціатором виводу американських військ з Афганістану. А нинішня його ідея про повернення туди - прояв не якоїсь серйозної стратегії, а вже звичної практики, коли у нього "сім пʼятниць на тиждень".
Нагадаємо, збройні сили США та армії союзників ввели війська до Афганістану після терактів 11 вересня 2001 року. Метою кампанії було притягнути до відповідальності лідера Аль-Каїди Усаму бен Ладена й убезпечити США від тероризму.
Врешті 29 лютого 2020 року США та керівники Талібану підписали мирну угоду. Документ передбачав виведення всіх регулярних американських військ та військ НАТО з Афганістану та зобов'язав талібів протидіяти Аль-Каїді.
Останній американський військовий покинув країну 11 вересня 2021-го. Виведення військ не обійшлося без ускладнень: 26 серпня 2021 року в районі аеропорту Кабула, де проводилася евакуація, прогриміли вибухи, загинули 183 людини, з них - 13 американських солдатів, кількість поранених сягнула 210 осіб. При цьому афганські прибічники США у відчаї хапалися за шасі американських літаків, що підіймалися у небо.
Загалом же Сполучені Штати, за відкритою інформацією, залишили в Афганістані озброєння на астрономічну суму - близько 80 мільярдів доларів. Й відповідальним багато експертів у підсумку вважають не Байдена, за каденції котрого це відбулося, а саме Трампа.
"Весь процес з виводу військ з Афганістану запустив Трамп у свою першу каденцію. А зараз у нього друга пʼятниця - зворотня. Він намагається натиснути на Афганістан, повернути назад цю базу. Наврядчи таліби зараз підуть на таку співпрацю. Або ж попросять таку суму, що у американців просто не вистачить фінансів, аби задовольнити запити талібів", - спрогнозував Світан. І він не помилився.
Об’єкт зацікавлення
Адже, за повідомленням ВВС, таліби повністю відкинули ідею президента США про відновлення присутності американських військ в Афганістані та контроль над авіабазою Баграм: співробітник МЗС Талібану Заккір Джалал наголосив, що американська військова присутність не приймалася народом Афганістану і була "повністю відхилена" під час переговорів у Досі. Втім додавши, що "двері відчинені для інших форм взаємодії".
Зауважимо, що авіабаза Баграм - це великий військовий аеродром, розташований приблизно за 40 км на північ від Кабула, столиці Афганістану. Побудована у 1950-х роках, а пізніше вона слугувала основним центром операцій США та НАТО в Афганістані з 2001 року до виведення американських військ у серпні 2021 року. Аеродром має злітно-посадкову смугу довжиною 3,6 кілометра, здатну обслуговувати бомбардувальники та великі вантажні літаки.
"Якщо Афганістан не поверне авіабазу Баграм тим, хто її побудував, тобто Сполученим Штатам Америки, то відбудуться погані речі!!!"- написав Трамп у Truth Social.
Цікаво, що ця авіабаза була збудована СРСР у 1950-х роках. Але потім, до виведення американських військ у 2021-му, дійсно була найбільшою базою США в Афганістані.
То чому ж президентові США потрібен саме Баграм? Пояснення дуже просте: Афганістан має кордон із Китаєм завдовжки 92 кілометри. І коли Трамп вказував на близькість авіабази Баграм до місць, де китайці створюють ядерну зброю - він, ймовірно, мав на увазі полігон Лобнор, пише сайт 24 каналу.
Цей полігон розташований за дві тисячі кілометрів від кордону в північно-західному регіоні Сіньцзян, й саме тут 60 років тому Китай випробовував свою першу ядерну бомбу. Втім зараз вважається, що виробництво атомного озброєння зосереджено у центрі Китаю. Але зважати на такі дрібниці - зовсім не у стилі Трампа.
При цьому заяви американського президента про бажання США повернути авіабазу Баграм - це все ж ніщо інше, як ще одна спроба Вашингтону натиснути на Пекін, вважає Світан.
"Це спроба розвернути ближче до Китаю американські бази. Але швидше за все вона зазнає краху. Адже китайці на це просто так дивитися не будуть. А китайці швидше увійдуть у контакт з талібами, ніж американці", - каже військовий експерт.
І, як вказують інші аналітики, це є фактичним намаганням Штатів залишити собі роль центрального світового політичного гравця - всупереч ізоляціоністській ідеології MAGA. Той самий добрий старий глобалізм, проти котрого продовжує на словах яро виступати Дональд Трамп. Спроба зберегти ту конструкцію противаг, котра все ще утримує людство від Третьої світової.
Ірина Носальська