Україна завершила скринінг з Єврокомісією та готова до переговорів про вступ в ЄС, чи готовий до цього сам ЄС.
Україна завершивши двосторонній скринінг з Європейською Комісією, який розпочався у липні 2024 року. Тепер держави-члени блоку отримають звіти, у яких вона може рекомендувати їм розпочати переговори з Україною у різних сферах політики. Коли можуть розпочатися переговори про вступ?
Україна дуже мотивована
Україна завершила процес скринінгу законодавства в межах підготовки до початку переговорів про вступ до Євросоюзу. Про це повідомила Єврокомісія.
Швидке завершення скринінгу стало можливим завдяки відданості, професіоналізму та мотивації України проводити реформи і дотримуватися стандартів, зазначили в Брюсселі.
“Сьогодні Україна досягла важливої віхи на шляху до вступу до ЄС, завершивши двосторонній скринінг з Єврокомісією. Двосторонній скринінг розпочався у липні 2024 р., і швидке завершення стало можливим завдяки відданості, професіоналізму та мотивації України проводити реформи, дотримуватися стандартів ЄС та приєднуватися до родини ЄС. Досягнення цього посеред війни Росії проти України є чудовою демонстрацією стійкості та рішучості країни”,– йдеться у повідомленні.
У Єврокомісії зазначили, що тепер держави-члени блоку отримають відповідні звіти, у яких вона може рекомендувати їм розпочати переговори з Україною у відповідних сферах політики.
“Після того, як держави-члени досягнуть згоди, розділи переговорів, які є частиною ширших тематичних кластерів, можуть бути відкриті. Очікується, що Україна продовжить свої зусилля з реформування, узгодить законодавство із законодавством ЄС та зміцнить свою інституційну та адміністративну спроможність, керуючись критеріями, які мають бути встановлені державами-членами”,– додали в Єврокомісії.
За результатами скринінгу буде визначено та зафіксовано рівень готовності України та її подальші зобовʼязання в межах процесу вступу в ЄС.
Як Україна проходила скринінг?
Раніше Єврокомісар з питань розширення Марта Кос заявила, що Єврокомісія завершила процес скринінгу законодавства України.
“Команда фахівців вивчила понад 100 тисяч сторінок українського законодавства та порівняла його із відповідними законами ЄС. Єврокомісія завершила процес скринінгу законодавства України”, -сказалаКос на брифінгу в Ужгороді.
За її словами, Україна здійснила цей процес менш ніж за один рік. Це швидше, аніж відбувалося коли-небудь до цього… Питання про те, як рухатися далі, будемо обговорювати далі в Києві, – додала єврокомісар.
За її словами, усі кластери були перевірені в рекордно короткі терміни. Україна виконала свої зобов'язання. Україна готова до наступного кроку. Тепер держави-члени повинні дати зелене світло. Ні Україна, ні Європа не можуть дозволити собі сповільнити темпи реформ. Зараз саме час прискоритися.
Пригадаємо, як саме відбувався скринінг. Перший кластер: “Фундаментальні основи” був завершений ще в червні минулого року. Він є ключовим, оскільки охоплює принципи, на яких ґрунтується ЄС.
Другий кластер – “Внутрішній ринок” був закритий у вересні 2023 р.
У червні 2025 р. Україна завершила скринінг законодавства за третім кластером “Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання”.
В липні 2025 р. Україна завершила скринінг четвертого кластера “Зелений порядок денний і стале з'єднання”.
У вересні цього року завершено скринінг за п’ятим кластером “Ресурси, сільське господарство та згуртованість”.
Скринінг шостого кластера “Зовнішні відносини” було завершено у травні 2025 р.
Чи можна обійти Орбана
Наразі єдиною перешкодою до відкриття переговорів ЄС з Україною про вступ є Угорщина. За існуючими правилами, всі 27 країн ЄС мають дати згоду на кожен етап процесу вступу, і саме це дозволяє Угорщині застосовувати вето.
Але вЄС кажуть, що “може бути розглянуте” відкриття кластерів для України без згоди прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.
Для певних проміжних кроків у процесі розширення ЄС може бути розглянута можливість прийняття рішень не одноголосно, а кваліфікованою більшістю. Про це заявив речник Європейської комісії Гійом Мерсьє.
“Коли країна утримується без об’єктивних причин, попри виконання критеріїв, під загрозою опиняється довіра до всього процесу розширення”, – заявив Мерсьє.
Він уточнив, що щодо України ухвалити рішення про відкриття кластерів мають держави-члени ЄС. Але з нашого боку ми будемо сприяти всім дискусіям.
Щодо питання кваліфікованої більшості, він нагадав, що “щодо вступу до ЄС, Комісія заявила у своїй комунікації про розширення, що була опублікована минулого року, що, відповідно до висновків Європейської ради та закликам до прискореного процесу вступу, сам процес розширення може бути переглянутий”.
За його словами, можливість надати Раді повноваження ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю може бути досліджена для певних проміжних кроків у процесі розширення. Водночас, що стосується закриття переговорних розділів, воно має й надалі ухвалюватися одноголосно всіма державами-членами, як і остаточне рішення щодо самого вступу.
Мерсьє додав, що дискусія наразі відкрита, але остаточне рішення все одно залишається за державами-членами ЄС.
Першим, хто почав просувати ідею про те, що переговорні кластери можна було б відкривати за згоди кваліфікованої більшості країн ЄС, а не лише одностайно став президент Європейської ради Антоніу Кошта. Саме він очолив зусилля із просування заявки України на вступ до ЄС попри опір Угорщини.
Кошта безпосередньо лобіював це питання в розмовах з лідерами ЄС під час нещодавнього “туру столицями”, а також під час двосторонніх переговорів на полях Генеральної Асамблеї ООН.
Зниження порогу для відкриття переговорів дозволило б Україні та Молдові почати реформи, необхідні для наближення до європейських стандартів у конкретних галузях. Відтак, заявки країн можуть рухатися вперед навіть у разі опору однієї-двох держав.
Також відомо, що Данія закликала посилити тиск на Угорщину через порушення засадничих принципів ЄС. Міністерка в справах Європи Марі Бʼєрре заявила, що Копенгаген домагатиметься активізації процедури за статтею 7 Договору про ЄС. Ця стаття дозволяє ЄС карати державу-члена за порушення основоположних цінностей, як-от верховенство права, демократія чи права людини. У крайньому разі країну можуть позбавити права голосу в Раді ЄС. Це найсуворіший механізм покарання в межах ЄС. Щоб запустити повну процедуру, потрібна підтримка всіх інших членів ЄС. Цей варіант ще називають “ядерною опцією”, бо він дозволяє обмежити права країни-члена, зокрема позбавити її голосу в Раді ЄС. Це теж може допомогти Україні рухатись до ЄС швидше.
Декілька країн ЄС проти ідеї Кошти
ЄС обговорює ідею Кошти про можливість ухвалювати рішення про вступ нових членів кваліфікованою більшістю, щоб прискорити процес вступу для України та Молдови. Проте, як повідомляє Politico, план стикається з серйозним опором. Франція, Нідерланди, Греція та, ймовірно, Данія побоюються, що зміна правил обмежить їхню здатність блокувати заявки, які вони вважають проблематичними.
Для цих країн право вето є ключовим інструментом національного суверенітету: Греція хоче мати можливість затримати вступ Туреччини, Болгарія - контролювати процес вступу Північної Македонії, Хорватія - Сербії.
“Ми не переконані в доцільності зміни правил гри під час гри... Використання кваліфікованої більшості для просування вступу створює великий ризик політизації процесу”, -зазначив високопоставлений дипломат ЄС.
Водночас деякі лідери, зокрема президент Фінляндії Олександр Стубб, підтримують спроби надати більш гнучкі механізми ухвалення рішень, особливо для України.
Вікторія Хаджирадєва