Дивні речі відбуваються: керівники підприємств скаржаться на дефіцит кадрів, а тим часом ідуть масові звільнення, після чого люди тривалий час не можуть знайти роботу. Які фахівці затребувані в Україні і кому підвищать зарплати?
Структурне безробіття
На початок грудня минулого року Єдиний портал вакансій, що акумулює пропозиції з провідних онлайн-платформ, таких як work.ua, rabota.ua, і державних центрів зайнятості, зафіксував 232 тис. оголошень про вакансії. Це на 2% перевищувало показники річної давності. Однак, попри розширення бази вакансій та готовність компаній переглядати фінансові умови, знайти потрібних працівників стає дедалі складніше.
Як пише видання "Мінфін", найбільш критична ситуація склалася у промисловому секторі, де, за словами голови концерну "Ярослав" Олександра Барсука, бракує технічних фахівців, інженерів, технологів, конструкторів. Їх не можуть знайти навіть за великі гроші.
Подібна ситуація і в сфері логістики. Керівник Асоціації міжнародних перевізників Володимир Балін підкреслює, що нестача водіїв стає дедалі гострішою.
Однак на тлі такого браку кадрів деякі підприємства готуються до скорочень у 2026 році. Наприклад, у концерні "Ярослав" планують оптимізувати штат на кілька десятків позицій для того, щоб акумулювати ресурси для підвищення зарплат ключовим співробітникам, що необхідно для їх бронювання.
У Держслужбі зайнятості таку ситуацію називають "структурним безробіттям", за якого в країні багато вільних фахівців, чиї навички більше не відповідають актуальним запитам бізнесу.
При тому, що протягом 2025 року спостерігалося зростання зарплат і в жовтні середня зарплата сягнула 26,9 тис. грн, темпи цього процесу почали сповільнюватися. І у 2026-му бізнес може призупинити перегляд окладів. Як пояснив віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Юрій Дученко, можливостей для підвищення зарплат у бізнесу стає дедалі менше.
Нові вакансії та "трудові магніти"
На початок року кількість офіційно працевлаштованих громадян тримається на позначці 10,2 млн осіб. Зупинка скорочення штатів, що спостерігалася у попередні роки, вже вважається позитивним сигналом. За десять місяців 2025 року роботу отримали 2,3 млн осіб, що трохи більше за минулорічні цифри, тоді як кількість звільнень скоротилася до 2,2 млн.
Ринок праці в Україні дуже неоднорідний, зокрема, це:
- прифронтові зони: у Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій та Харківській областях динаміка звільнень переважає над наймом;
- "острови" активності: Київ та Львівська область залишаються головними центрами тяжіння, у Києві на одну особу припадає 23 вакансії, тоді як на півдні (Миколаївщина, Херсонщина) кількість претендентів ушестеро перевищує пропозицію.
Фахівці прогнозують, що цьогоріч дефіцит кадрів, яких не вистачало минулого року, лише посилиться. І це при тому, що за словами очільниці Держслужби зайнятості Юлії Жовтяк, роботодавці мають намір створити ще як мінімум 117 тис. робочих місць.
"Причому це мінімальні потреби ринку. Якщо говорити про повноцінне функціонування бізнесу та відновлення економіки (скажімо, у разі закінчення війни), то реальні потреби ринку праці в додатковому персоналі можуть становити від 500 тисяч до мільйона осіб", - заявила Жовтяк.
Водночас Нацбанк прогнозує подальше зниження рівня безробіття: з 13,1% у 2024 році до 10,2% у 2026 році.
Дефіцитні професії та кадровий баласт
За великим рахунком, сучасний ринок праці в Україні перетворився на "ринок кандидата". Мобілізація та масова міграція призвели до того, що умови можуть диктувати ті, хто шукає роботу. Звісно, йдеться про дуже затребуваних фахівців.
Найбільший кадровий голод відчувають ті галузі, де потрібна фізична праця або специфічні технічні знання. За словами очільниці Держслужби зайнятості, у критичному стані перебувають переробна промисловість, логістичний сектор та соціальна сфера.
Зокрема, у промисловостікритично не вистачає зварювальників, слюсарів та машиністів. Як зазначив Олександр Барсук, технічних фахівців, інженерів, технологів, конструкторів немає навіть за великі гроші.
На транспорті стали ознакою часу порожні вантажівки через відсутність водіїв.
У Харчопромі зазначають, що пекарні шукають усіх - від технологів до експедиторів.
В освітіна 60 тис. вакансій у школах претендує лише третина від необхідної кількості людей.
Експерти компанії GRC додають, що більше половини роботодавців заявляють про тотальний дефіцит персоналу. Найбільше відчуваються проблеми з робітниками, технічними фахівцями, менеджерами з продажу, вузькопрофільними фахівцями зі знанням англійської, керівниками середньої та вищої ланки.
Тим часом у гуманітарних та офісних сферах спостерігається профіцит кадрів. Зокрема, юриста знайти в рази легше, ніж технолога, у сфері держуправління на одне місце претендує троє людей, навіть в сферах IT та фінанси кількість резюме суттєво перевищує пропозиції.
Попри тяжкі нинішні умови, 53% компаній цьогоріч все ж налаштовані на розвиток і розширення штату в межах 10%. А підвищувати зарплати планують понад 80% роботодавців, хоч це не завжди означає реальне збагачення працівників. Адже наміри бізнесу підвищити зарплати та утримати команду - це не жест доброї волі, а вимога реальності з огляду на дефіцит на ринку праці. При цьому підвищення зарплат навіть на 11-20% може навіть не покрити інфляційний тиск, ризики, пов'язані з безпекою чи збільшенням витрат на проживання.
Однак найбільше можуть зрости доходи у водіїв-міжнародників (до 90-100 тис. грн, +20%), автомалярів (60-75 тис. грн) та топменеджерів і лікарів (зростання 15-20%), що підкреслює попит на кваліфіковані кадри, тоді як для чоловіків для бронювання встановлено мінімальну планку у 21,6 тис. грн, яка забезпечує критичну функціональність підприємств.
Для того, щоб забезпечити виплати ключовим співробітникам (зокрема й для бронювання від мобілізації), деякі керівники підуть на радикальні кроки - вони звільнятимуть менш продуктивних працівників заради того, щоб втримати цінних кадрів.
Водночас ресурси бізнесу не безкінечні: якщо у 2025-му пекарям суттєво підняли оклади, то в бюджеті на 2026 рік на це може просто не вистачити коштів, особливо якщо виникнуть нові проблеми з енергетикою.
Галина Гірак