Фото: УНІАН (ілюстративне фото)
Офіційної заяви від України чи Молдови про "повну блокаду" Придністров’я з 1 січня 2026 року немає
З 1 січня більше тисячі військових РФ нібито виявилися заблокованими у Придністров'ї, бо Україна та Молдова припинили рух через кордони. То чи вдасться нарешті знівелювати цей російський анклав?
Важіль тиску
Придністров’я протягом тривалого часу використовувалося Росією як важіль тиску в Східноєвропейському регіоні та джерело постійних безпекових ризиків.
При цьому, за повідомленням Укрінформу, окупанти останнім часом особливо активізували діяльність у Придністров’ї, загрожуючи безпеці України з південного кордону. У регіоні посилюють мобілізацію, розконсервовують озброєння та розгортають виробництво безпілотників.
Тож у контексті повномасштабної агресії проти України особливого значення набули питання контролю за пересуванням військ і логістичним забезпеченням у цій зоні.
Й, за деякими повідомленнями у ЗМІ, починаючи з 1 січня Україна та Молдова немов би синхронно припинили постачання до Придністровського регіону. Обидві держави одночасно начебто запровадили жорсткі обмеження на всі логістичні шляхи, що ведуть до анклаву.
Йдеться про суттєве посилення прикордонного контролю, запровадження суворого митного режиму та фактичне блокування повітряного сполучення. Такі заходи мали би призвести до повної ізоляції російського військового контингенту, дислокованого на цій території.
За даними аналітичних джерел, у стані логістичної блокади тоді б опинилися приблизно півтори тисячі військовослужбовців РФ. Вони втратили б можливість регулярного забезпечення паливом, технічними ресурсами та проведення ротацій.
Ця блокада могла би бути організована, якби на спільних ділянках українсько-молдовського кордону було значно посилено пропускні процедури та введено додаткові перевірки. Переміщення будь-яких товарів або транспорту тоді стало б можливе лише після погодження з обома сторонами.
У такий спосіб припиняється й функціонування так званих "сірих коридорів", через котрі здійснюється неофіційне постачання. Всі обмежувальні заходи можна реалізовати без застосування військових інструментів,виключно в рамках чинного законодавства та міжнародних норм.
Таким чином Придністров’я з території з невизначеним статусом фактично раптово перетворюється на ізольований анклав, а логістичний потенціал російського військового угруповання тут зазнає суттєвого скорочення.
Скоординовані дії Києва та Кишинева мали би відповідати у такому випадку загальній стратегії Європейського Союзу та НАТО, спрямованій на стримування агресивної політики Росії, обмеження її військової мобільності та зміцнення безпеки в регіоні.Й фахівці зазначають, що ізоляція Придністровського регіону може істотно зменшити як військовий, так і політичний вплив Москви у Східній Європі.
Однак ряд медіа, включно з незалежними фактчекерами, назвали твердження про повну блокаду Придністров’я перебільшенням; новина про "повну ізоляцію з 1 січня" не відповідає реальним діям урядів України та Молдови
А що, так можна було?
Тож офіційної заяви від України чи Молдови про нову "повну блокаду" Придністров’я з 1 січня 2026 року немає.Твердження про "повну ізоляцію" наразі базуються на інтерпретаціях аналітичних і медійних джерел, а не на підтверджених урядових заяв.
"Історія з публікацією Euromaidan Press про нібито повну блокаду Придністров’я показала одразу кілька вразливих місць у регіональній інформаційній екосистемі. Каюсь, сам повівся на той потік інформації, що линув звідусіль. Гучне формулювання швидко дало резонанс, але так само швидко було використане російською стороною після подальших уточнень і спростувань. У підсумку Москва отримала те, що завжди намагається отримати: сумнів у достовірності західних і проукраїнських джерел, навіть якщо первинний меседж загалом відповідав реальним процесам", - написав у Facebook генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун.
Ате, що відбувається реально - це тривалий режим контролю кордонів, закриття транзиту з 2022 року та митні заходи, котрі не є новими екстраординарними рішеннями про блокаду, підкреслюють українські та молдовські офіційні джерела.
"…Українська сторона неодноразово заявляла про свою прихильність до мирного врегулювання придністровського питання відповідно до міжнародного права та суверенітету Республіки Молдова", - йдеться, зокрема, у заяві МЗС України
Втім деякі експерти вважають, що ізоляція Придністров'я можлива, і це може бути реалізовано через військове втручання (наприклад, силами ЗСУ за запитом Молдови) або через посилення тиску та блокування з боку України та Молдови. Особливо ж враховуючи поточну геополітичну ситуацію, коли Росія перебуває у міжнародній ізоляції.
Очевидно, що це перетворює регіон із потенційної військової загрози на ізольований анклав без оперативної цінності для Росії, оскільки угруповання там втрачає можливість маневру, ротації та посилення. Це зменшує ризик диверсій або гібридних атак уздовж українсько-молдовського кордону, бо без логістики будь-яка військова активність стикається з обмеженнями ресурсів.
Й Кишиніву такому разі міг би краще контролювати ситуацію з безпекою навколо Придністров'я, без прямої ескалації чи застосування сили, що змінює баланс на користь суверенітету Молдови.
При цьому Україна таки посилює власні кордони з невизнаною придністровською республікою. Зокрема, як повідомляють 14 січня регіональні ЗМІ, на територіях, що межують із Придністровським районом Молдови, проводяться інженерні роботи з посилення оборони та встановлення додаткових мінно-вибухових загороджень у межах Тульчинського та Могилів-Подільського районів. Усі заходи виконуються з дотриманням міжнародного гуманітарного права та правил безпеки.
"Ці заходи спрямовані виключно на стримування можливих загроз і не впливають на цивільний рух чи населені пункти", - уточнили у Хмільницькій міській раді.
Громадянам радять не відвідувати прикордонну смугу без спеціального дозволу; не наближатися до ділянок із попереджувальними знаками; одразу повідомляти правоохоронців або прикордонників про підозрілі предмети чи людей поблизу кордону на гарячу лінію ДПСУ.
Ірина Носальська