Китай може бути стривожений легкістю, з якою Трампу вдалося залучити до Ради миру деяких його прибічників, зокрема з Глобального Півдня та Центральної Азії. Як це може вплинути на війну?
Затяжна промовиста пауза
Прес-служба Міністерства закордонних справ Китаю 20 січня 2026 року підтвердила, що Пекін серед інших "достойних" (з точки зору президента США Дональда Трампа, звичайно ж) країн теж офіційно отримав від США запрошення долучитися до новоствореної Ради миру. Цей факт, зокрема, підтвердили видання South China Morning Post, Anadolu Agency та Xinhua/China Daily.
Нагадаємо, міжнародне новоутворення під назвою "Рада миру" за задумкою Трампа має займатися питаннями відновлення і врегулювання ситуації у секторі Газа, а також, у перспективі, розрулюванням й інших світових конфліктів.
Тож китайський речник Го Цзякунь повідомив на брифінгу, що Китай прийняв запрошення до розгляду. Але він не озвучив остаточного рішення, чи братиме КНР участь у цій ініціативі. Жодних підтверджених заяв про участь у Раді миру або про її підтримку Китай наразі не робив - офіційні коментарі обмежилися саме повідомленням про отримання запрошення і відсутністю подальших деталей щодо позиції Пекіну.
І тут постає майже риторичне питання: чому Китай утримується від прямої підтримки трампівської ініціативи?
Варто згадати, що широкому контексті китайська дипломатія традиційно уникала явної оцінки ініціатив, котрі формуються окремими державами поза рамками міжнародних організацій (таких, як ООН), особливо якщо вони можуть вплинути на міжнародну структуру врегулювання конфліктів.
У даному ж випадку офіційні китайські джерела не оприлюднювали коментарів щодо легітимності Ради миру Трампа чи її можливого впливу на статус ООН, хоча подібні міжнародні ініціативи з інших сторін висвітлюються у державних китайських ЗМІ зазвичай критично.
За оцінками деяких аналітиків, це є ознакою, що Китай не відкидає і не підтверджує участі у Раді миру. Втім так вважають далеко не всі.
Насамперед захист, потім економіка
На думку Надзвичайного та Повноважного Посла, доктора фізико-математичних наук, заслуженого економіста України, старшого радника Nihan Cyber Security Corporation та запрошеного професора у Temple University Сергія Корсунського, створюючи Раду миру, Трамп таки вдало обіграв Китай.
"Зараз він (Китай - ред.) виявився зовсім не при справах. Нині 16 країн, серед яких чотири його (китайських - ред.) сателіта, ще зараз Росія туди, не дай боже приєднатися. Вони, виявляється, все вирішили разом", - зауважив Корсунський у інтерв’ю Людмилі Немирі.
Нагадаємо, йдеться насамперед про Білорусь, Казахстан, Узбекистан та Пакистан.
Проте увійти до Ради миру разом із Білоруссю, Росією та угорцями, для нас, звісно - ще той варіант. Однак через її створення та невдоволення Китаю діями США для України відкривається вікно можливостей по припиненню війни.
"Ви розумієте, у яку ситуацію ми потрапляємо для того, щоб вийти з цього? У нас є лише один партнер, це Європа. У нас іншого партнера немає. Ми повинні не лише спиратися на них, а й підказати їм, що, хлопці, не час для гарних виступів, розумних якихось асоціацій, аналогій. Все пройшло, розумієте? Час скінчився", - підкреслив Корсунський, наполягаючи на доцільності ідеї створення Європейського оборонного союзу, про який останнім часом багато говорять.
При цьому саме до Китаю нещодавно поїхав із візитом президент Франції Еммануель Макрон. А слідом за ним і прем'єр-міністр Канади Марк Карні, й зараз туди ж збирається прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.
З цього можна зробити висновок, що Китай може стати сприятливою об’єднанню європейців силою, на противагу Трампу й Росії, котру той всіляко намагається відірвати від КНР.
І ось тоді це для Китаю є певним рішенням для відновлення втраченого балансу, вважає дипломат. Що дає, вірогідно, Україні можливість отримати "голос" Китаю щодо припинення війни. Бо "великий китайський брат" є єдиним, хто реально здатен приборкати знавіснілих росіян.
Водночас Корсунський зауважує, що Європа поки що дуже обережно ставиться до тісніших контактів із китайцями.
"Вони сформулювали дуже правильну позицію стосовно Китаю, яка говорить про те, що там, де можна співпрацювати, ми будемо. Там, де ми відчуватимемо якусь загрозу, ми контролюватимемо, скажімо, інвестиції. Там, де ми бачимо протиріччя, ми намагатимемося говорити про ці протиріччя. Тобто, була дуже гарно сформульована позиція. Ця позиція нікуди не змінюється. І вони могли б сказати Китаю: "Ми створили оборонний союз проти Росії. «, ви, Китай, стверджуєте, що ви не допомагаєте Росії у цій війні". Справді, навіть Кирило Буданов, я так розумію, в Довосі (якщо я нічого не плутаю), сказав: в нас немає підтвердження, що Китай напряму постачає зброю Росії", - уточнив він.
Тож питання зближення з Китаєм - непросте: навіть Канада, що вже спробувала рятуватися від Трампа "під крилом" Китаю, нині трохи притримала коней. Й поки не має наміру укладати угоду про вільну торгівлю з КНР. Про це, як стало відомо 27 січня, заявив прем'єр-міністр країни.
"Ми не маємо наміру робити це (укладати угоду про вільну торгівлю - ред.) з Китаєм чи будь-якою іншою неринковою економікою", - сказав Карні журналістам в Оттаві, повідомляє The Globe and Mail.
Нагадавши також, що угода про вільну торгівлю між США, Мексикою та Канадою, відома як CUSMA, передбачає зобов'язання не укладати угоди про вільну торгівлю з неринковими економіками без попереднього інформування.
Й, коментуючи досягнуту з Китаєм угоду про взаємне послаблення деяких мит, очільник канадського уряду зазначив, що Оттава лише "виправила деякі проблеми з Пекіном, які виникли за останні кілька років", маючи на увазі питання щодо електромобілів китайського виробництва, сільськогосподарську продукцію та рибні продукти. Китай же, нагадаємо, знизив мита на канадську сільськогосппродукцію.
Ірина Носальська