5 січня закінчився строк дії договору СНО-3 про контроль за ядерними арсеналами, з котрого РФ збиралася виходити. Що ж відбувається, хто проти пролонгації домовленостей і якими можуть бути наслідки?
У РФ немає коштів на нову Холодну війну
Трясіння Росії своїм ядерним брязкальцем за роки війни на українців вже ніякого враження не справляє. Втім, ще здатне періодично лякати набагато більш вразливий Захід.
Тож 2023 року РФ в односторонньому порядку спробувала вийти з Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3), але потім застосувала улюблену президентом США Дональдом Трампом практику ТАСО: один крок вперед, два назад.
Таким чином договір продіяв до лютого 2026 року, й ось, врешті, завершився. Й після закінчення дії СНО-3 вперше з 1969 року у світі не залишиться жодних формальних обмежень на ядерну зброю. Як зазначає Financial Times, це фактично поставило крапку у понад 50-річній історії домовленостей між Москвою та Вашингтоном щодо контролю над ядерними озброєннями, від угод часів холодної війни до пострадянського періоду.
У російському міністерстві закордонних справ вже заявили, що Москва більше не вважає себе пов’язаною будь-якими обмеженнями щодо ядерного арсеналу після припинення дії договору СНО-3.
Втім для Росії проблема полягає насамперед у ресурсах і технологіях, що суттєво обмежує її можливості, пише РБК-Україна. Це і є однією з причин, чому РФ, попри всі гримаси і заяви, всіляко намагається продовжити договір.
Приміром, у вересні минулого року кремлівський диктатор Путін запропонував продовжити на рік добровільне дотримання основних лімітів договору, але США не відреагували на цю пропозицію.
Закінчення терміну дії СНО-3 може стати приводом для Росії або Сполучених Штатів виробляти більше ядерної зброї, якщо одна з них вже відчуває себе зобов'язаною це зробити для підтримки стратегічного балансу, зауважив науковий співробітник Вісконсинського проєкту з контролю над ядерним озброєнням Джон Кейвс.
Водночас він не впевнений у фінансовій спроможності росіян для збільшення свого арсеналу лише через закінчення терміну дії договору.
"Такий крок може означати неготовність нашого ворога до активної участі в ядерних перегонах. Тим більше з огляду на останні проблеми з розробкою та впровадженням Росією ракет стратегічної дальності, постійні проблеми під час випробувань ракет", - зазначає у коментарі виданню і старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці Антон Земляний.
Кремль має інші пріоритети, головний з яких - це продовження війни проти України, проте Росія не матиме особливого вибору, констатує й керівниця Одеського центру стратегічних студій та ядерного нерозповсюдження Поліна Сіновець.
"Росіяни не дуже хочуть витрачати багато коштів на "ядерку", але вони будуть змушені, тому що американці будуть витрачати зараз багато", - припускає вона.
"Стільці розповзаються, як таргани"
То чи можливе нині відновлення договору про контроль над стратегічними ядерними озброєннями?
Як вказують фахівці, з моменту укладення СНО-3 до "ядерного клубу" долучилася ціла низка країн, що дуже ускладнює пролонгацію домовленості та ситуацію загалом.
Нагадаємо, ядерний клуб - це неофіційна назва групи країн, котрі володіють ядерною зброєю. До нього входять США (з 1945), Російська Федерація (перед тим СРСР: з 1949), Велика Британія (1952), Франція (1960), КНР (1964), Індія (1974), Пакистан (1998) і КНДР (2006). Також вважається, що ядерну зброю має Ізраїль.
При цьому "старі" ядерні держави (США, Російська Федерація , Сполучене Королівство, Франція й Китай) є так званою ядерною п'ятіркою, тобто країнами, котрі вважаються "легітимними" у питанні володіння ядерною зброєю згідно з тим самим Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.
Інші країни, котрі теж мають вже ядерну зброю, фактично є "молодими" ядерними державами.
Й ось, мають всі: договору таки більше немає. Проте "старі" ядерні гравці ще намагаються якось втримати хиткий баланс.
Так, раніше Трамп зазначав, що США домовляються з Росією про обмеження кількості ядерної зброї, а до діалогу хочуть також залучити Китай. Нагадаємо, у серпні 2025 року, акурат після Анкоріджу, Трамп заявив, що:
"Ракети, ядерна зброя - ми (з Росією - ред.) говоримо про багато різних речей. Ми говоримо про обмеження ядерної зброї, ми залучимо до цього Китай. У нас її найбільше, у Росії - друге місце, а у Китаю - третє, але Китай значно відстає, але через п'ять років він нас наздожене".
За його тодішніми словами, денукліаризація була одним із завдань, котре США намагалися вирішити з Росією та Китаєм під час перемовин.
"Ми не можемо допустити поширення ядерної зброї. Ми повинні зупинити ядерну зброю. Її міць надто велика", - наголошував тоді Трамп.
Водночас, Росія протягом багатьох років ігнорувала СНО-3, що і змусило США звернутися до укладення нової угоди, заявив нещодавно держсекретар США Марко Рубіо у заяві на сайті Держдепу.
Рубіо також заперечив звинувачення у тому, що США ініціюють нову гонку ядерних озброєнь, підкресливши, що саме РФ зруйнувала діючу систему контролю. Він зазначив, що Росія припинила виконувати умови договору New START (СНО-3) ще в 2023 році, порушуючи його умови протягом багатьох років.
"Цей договір потребує участі обох сторін", - зазначив він.
Держсекретар також підкреслив, що США мали два варіанти: або продовжувати виконувати угоди в односторонньому порядку, або визнати, що ера СНО-3 завершена.
Камінь спотикання та Абу-Дабі, як точка відліку
За нагадуванням військового експерта та військовослужбовця Олександра Мусієнка, договір СНО-3 обмежував розгорнуті ядерні боєголовки до 1550 з кожного боку, а носії цих боєголовок - до 700-800, а ще передбачались взаємні інспекції, обмін даними та попередження для уникнення випадкової ескалації.
Отож, констатував він, наслідки закінчення дії договору - це втрата прозорості і передбачуваності у контролі ядерних озброєнь.
Однак Росія і США нібито домовилися в Абу-Дабі почати консультації щодо оновлення договору.
Але, як пише Axios, у Білому домі скептично ставляться до його продовження через відсутність у договорі Китаю.
"Це ключове. Над цим ламали списи ще у першій каденції Трампа. США хотіли, щоби обмеження діяли і на Китай, адже Китай п’ять років активно працює над нарощуванням власного ядерного арсеналу. І для того, щоби гонка ядерного озброєння не переросла у хаотичний процес, коли сторони будуть стрімко нарощувати свої арсенали, що загрожує взагалі світовій безпеці, потрібен відповідний договір", - пояснює Мусієнко.
Тим часом США нещодавно публічно звинуватили Китай у таємному ядерному випробуванні, котре, за даними Вашингтону, Пекін провів ще у 2020 році, намагаючись приховати його від міжнародного контролю. Про це заявив заступник держсекретаря США з питань контролю над озброєннями Томас ДіНанно на конференції з роззброєння у Женеві, передає Reuters.
"Я можу повідомити, що уряд США знає про проведення Китаєм випробувань ядерних вибухів, зокрема про підготовку до випробувань із запланованою потужністю в сотні тонн", - сказав він.
За словами ДаНанно, випробування відбулося 22 червня 2020 року і Китай використовував "розв’язку", тобто метод зниження ефективності сейсмічного моніторингу, аби приховати свою діяльність від міжнародної спільноти.
Ірина Носальська